ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Суддів:
Харченка В.В.
Гончар Л.Я.
Васильченко Н.В.
Кравченко О.О.
Матолича С.В.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну
скаргу Жовтневої МДПI м. Маріуполя на постанову господарського
суду Донецької області від 09 лютого 2006 року та ухвалу
Донецького апеляційного господарського суду від 04 квітня 2006
року у справі за позовом Приватного підприємства "Агро-Бізнес" до
Жовтневої МДПI м. Маріуполя, Відділення Державного казначейства в
м. Маріуполі про стягнення процентів, нарахованих на суму
бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, -
встановила:
ПП "Агро-Бізнес" звернулося до суду з позовом до Жовтневої
МДПI м. Маріуполя, Відділення Державного казначейства в м.
Маріуполі про стягнення процентів, нарахованих на суму бюджетної
заборгованості з податку на додану вартість.
В обгрунтування своїх вимог зазначав, що згідно податкової
декларації з ПДВ за січень 2005 року та розрахунку експортного
відшкодування, які подані ПП "Агро-Бізнес" м. Маріуполь до
Жовтневої МДПI м. Маріуполь, сума ПДВ має від'ємне значення і
складає 31 591,00 грн., з них експортне відшкодування - 27 745,00
грн. Згідно приписів п. 8.6 ст. 8 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
строк експортного відшкодування
від'ємного значення ПДВ за січень, 2005 року в сумі 27 745,00 грн.
закінчився 23.03.2005 року. Ця сума відшкодована позивачем лише
28.12.2005 року. Оскільки позивачеві несвоєчасно була відшкодована
бюджетна заборгованість з ПДВ по податковій декларації з ПДВ за
січень 2005 року, за період з 24.03.2005 року по 31.05.2005 року,
невідшкодована сума ПДВ вважається бюджетною заборгованістю, на
суму якої згідно п.п.7.7.3 п.7.3 ст.7 вищевказаного Закону
нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки
Національного банку України, встановленої на момент її виникнення,
протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Відповідно до статті 22 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
позивач
заявою від 24.05.2005 року №109 збільшив розмір позовних вимог та
просив суд стягнути з Державного бюджету України бюджетну
заборгованість з ПДВ у сумі 27 745,00 грн. та проценти за
несвоєчасне відшкодування ПДВ у сумі 582,87 грн., у загальній сумі
28327,87грн.
В уточненнях та змінах до позовної заяви від 20.01.2006 року
№17 ПП "Агро-Бізнес" м. Маріуполь зазначило, що бюджетна
заборгованість з ПДВ у сумі 27 745,00 грн. вже погашена та вдруге
уточнило позовні вимоги - просило суд стягнути з Державного
бюджету України проценти, нараховані за несвоєчасне відшкодування
ПДВ за січень 2005 року, за період з 24.03.2005 року по 31.05.2005
року, у сумі 566,44 грн.
Постановою господарського суду Донецької області від 09
лютого 2006 року, залишеною без змін ухвалою Донецького
апеляційного господарського суду від 04 квітня 2006 року, позов ПП
"Агро-Бізнес" задоволено.
Не погоджуючись з зазначеними вище судовими рішеннями, ДПI у
Київському районі м. Харкова звернулася з касаційною скаргою до
Вищого адміністративного суду України, з посиланням на порушення
судами норм матеріального і процесуального права.
Заявник в касаційній скарзі просив скасувати оскаржувані
судові рішення та постановити нове, про відмову в задоволенні
скарги.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, а апеляційний
суд обгрунтовано погодився з тим, що у відповідності до п.8.1 та
8.6 ст.8 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
платник податку, який здійснює операції з вивезення
(пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної території
України (експорт) і подає розрахунок експортного відшкодування за
наслідками податкового місяця, має право на отримання такого
відшкодування протягом ЗО календарних днів з дня подання такого
розрахунку. Зазначений розрахунок поданий заявником, що
підтверджується засвідченими належним чином копіями документів,
які містяться в матеріалах справи: митною декларацією, що
підтверджує факт вивезення (експортування) товарів за межі митної
території України відповідно до митного законодавства або актом
(іншим документом), який засвідчує передачу права власності на
роботи (послуги), призначені для їх споживання за межами митної
території України; копіями платіжних доручень, завірених банком
про перерахування платником податків коштів на користь іншого
платника податків, в оплату придбаних товарів (робіт, послуг), з
урахуванням податків, нарахованих на ціну такого придбання, а при
вивезенні (експортуванні) товарів, попередньо ввезених
(імпортованих) таким платником податків, - ввізною митною
декларацією, що підтверджує факт митного оформлення товарів для їх
вільного використання на митній території України.
Згідно з ч.3 ст.211 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
підставами
касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи
процесуального права.
Оскільки доводи касаційної скарги не спростовують висновків
суду і не свідчать про неправильність судового рішення, колегія
суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.
Керуючись ст. 211, 220-1 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Жовтневої МДПI м. Маріуполя відхилити, а
постанову господарського суду Донецької області від 09 лютого 2006
року та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 04
квітня 2006 року залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно.
Суддя
Вищого адміністративного
суду України Л.Я. Гончар