Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого                          Кривенка В.В.,

суддів:                              Гриціва М.І., Гусака М.Б., 

                                     Коротких О.А., Кривенди О.В.,

                                     Маринченка В.Л., Прокопенка О.Б., 

                                     Тітова Ю.Г., -

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) ОСОБИ_1 до управління Пенсійного фонду України у Тальнівському районі Черкаської області (далі - управління ПФУ) про визнання дій протиправними та скасування вимоги,

У червні 2013 року ФОП ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати протиправною та скасувати вимогу управління ПФУ від 14 травня 2013 року № Ф-220 про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 1194 грн 3 коп.

На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначила, що з 17 вересня 2001 року взята на облік як ФОП, знаходиться на спрощеній системі оподаткування, є потерпілою від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 4 категорії, з 2010 року отримує пенсію за віком, яка призначена відповідно до Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII (796-12) «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 796-XII (796-12) ), та відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 2464-VІ (2464-17) ) звільняється від сплати єдиного внеску.

Черкаський окружний адміністративний суд постановою від 26 червня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2013 року, позов задовольнив.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 29 травня 2014 року рішення судів попередніх інстанцій залишив без змін та погодився з їхніми висновками про те, що особи, яким призначена пенсія зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796-ХІІ, є пенсіонерами за віком. Отже, ФОП, які отримують зазначену пенсію і які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на підставі частини четвертої статті 4 Закону № 2464-VІ, проте не позбавлені права сплачувати цей внесок на добровільній основі.

У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України управління ПФУ, посилаючись на неоднакове застосування касаційним судом пункту 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VІ, просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 29 травня 2014 року та прийняти нове рішення.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на нижченаведене.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

На обґрунтування заяви управління ПФУ послалося на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 28 листопада 2013 року (№ К/800/32510/13), у якій касаційний суд дійшов висновку, що ФОП, які отримують пенсію, призначену за віком на пільгових умовах згідно із Законом № 796-ХІІ (796-12) та обчислену за Законом України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV (1058-15) «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», сплачують єдиний внесок на загальних підставах. Однак указане рішення касаційного суду скасоване Верховним Судом України постановою від 15 квітня 2014 року (№ 21-25а14).

Таким чином, обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, тому відповідно до частини першої статті 244 КАС у задоволенні заяви управління ПФУ слід відмовити.

Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

У задоволенні заяви управління Пенсійного фонду України у Тальнівському районі Черкаської області відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.