ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
головуючого: Бутенка В.I.,
суддів: Сороки М.О.,
Штульмана I.В.,
Лиски Т.О.,
Панченка О.I.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну
справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1на ухвалу
Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 21
грудня 2005 року і ухвалу апеляційного суду Херсонської області
від 15 березня 2006 року у справі за скаргою ОСОБА_1про визнання
недійсним рішення Чарівненської сільської ради НОМЕР_1 в частині
стягнення ринкового збору та стягнення збору на розміщення
об'єктів торгівлі,
встановила:
У вересні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним
позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що рішенням Чарівненської
сільської ради НОМЕР_1 з нього, як суб'єкта підприємницької
діяльності, було стягнено ринковий збір та збір на розміщення
об'єктів торгівлі.
Ухвалою Великоолександрівського районного суду від 21 грудня
2005 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду
Херсонської області від 15 березня 2006 року, скаргу повернуто
заявникові.
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами
норм процесуального права, просить судові рішення скасувати.
Повертаючи скаргу, суд виходив з того, що відповідно до ст. 1
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
(далі -
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
) підприємства, установи, організації, інші
юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку
діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку
набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право
звертатися до господарського суду згідно з встановленою
підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або
оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Вважав, що в
даному випадку виник спір щодо стягнення збору з приватного
підприємця, тому скарга не підлягала розгляду у місцевому суді
загальної юрисдикції.
Відповідно до п. 6 розділу 7 Прикінцевих та перехідних
положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
) до початку діяльності окружних та апеляційних
адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі
господарським судам відповідно до ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та
апеляційні господарські суди за правилами КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Висновок суду про те, що вказана скарга повинна розглядатися
господарським судом за правилами КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
,
відповідає фактичним обставинам справи.
З таким висновком погодився суд апеляційної інстанції і
доводи касаційної скарги його не спростовують.
З огляду на те, що суди першої і апеляційної інстанції не
допустили порушень норм матеріального і процесуального права при
ухваленні судових рішень, ці судові рішення підлягають залишенню
без зміни.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення, а ухвалу
Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 21
грудня 2005 року і ухвалу апеляційного суду Херсонської області
від 15 березня 2006 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає.
Судові рішення Вищого адміністративного суду України, які
ухвалені в порядку касаційного провадження, можуть бути оскаржені
лише за винятковими обставинами - з мотивів неоднакового
застосування судом (судами) касаційної інстанції однієї й тієї
самої норми права; визнання судових рішень міжнародною судовою
установою, юрисдикція якої визнана Україною, такими, що порушують
міжнародні зобов'язання України - протягом одного місяця з дня
відкриття таких обставин шляхом подачі скарги безпосередньо до
Верховного Суду України.
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно,
Суддя: