ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
06 червня 2007 року  м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого:  Смоковича М.I.
суддів:   Весельської Т.Ф.
Горбатюка С.А.
Мироненка С.В.
Чумаченко Т.А.
при секретарі:    Юденко О.В.
за участю:  позивача  ОСОБА_1
представника позивача  ОСОБА_2
представника відповідача  ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рівненського районного суду Рівненської області від 05 грудня 2005 року та постанову апеляційного суду Рівненської області від 24 травня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Рівненське районне відділення земельних ресурсів, про скасування рішення органу місцевого самоврядування, про визнання недійсними державних актів на право приватної власності на землю, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок, про зобов'язання повернути самовільно зайняту земельну ділянку, -
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4., ОСОБА_5, ОСОБА_6, Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області, про скасування рішення органу місцевого самоврядування, про визнання недійсними державних актів на право приватної власності на землю, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок, про зобов'язання повернути самовільно зайняту земельну ділянку.
Постановою Рівненського районного суду Рівненської області  від 05 грудня 2005 року позов ОСОБА_1 задоволено. Скасовано рішення Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області від 20.12.1996 року НОМЕР_1 в частині передачі у приватну власність земельних ділянок в с. Карпилівка Рівненського району Рівненської області  ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Визнано недійсними державні акти на право приватної власності на земельні ділянки в с. Карпилівка Рівненського району Рівненської області : НОМЕР_2  на ОСОБА_5, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю  за № НОМЕР_3, щодо ділянки № 2 та №3;  НОМЕР_4  на ОСОБА_4., зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за  № НОМЕР_5;  НОМЕР_6 на ім'я ОСОБА_6, зареєстрований  в Книзі записів державних актів на право приватної власності  на землю  за № НОМЕР_7, а також договір купівлі-продажу земельної ділянки від 29.10.2002 року, посвідчений Рівненською районною нотаріальною конторою, зареєстрований  за № НОМЕР_8, укладений між ОСОБА_5 і ОСОБА_4 - продавцями та ОСОБА_6 - покупцем земельних ділянок, як правочин, що порушує публічний порядок. Зобов'язано  ОСОБА_5, ОСОБА_4., ОСОБА_6 повернути позивачу самовільно  зайняту  частину  її земельної ділянки в с. Карпилівка Рівненського району Рівненської області розміром  99,00 м.кв.
Постановою апеляційного суду Рівненської області від 24 травня 2006 року постанову Рівненського районного суду Рівненської області від 05 грудня  2005 року скасовано. ОСОБА_1 в задоволенні  позову відмовлено.
Не погоджуючись з постановленими у справі судовими рішеннями ОСОБА_1 звернулась до Вищого адміністративного суду України  з касаційною скаргою, в якій посилаються на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення і направити справу на  новий судовий розгляд  до суду першої інстанції.
В письмових запереченнях на касаційну скаргу  ОСОБА_6 зазначає, що постанову апеляційного суду Рівненської області від 24 травня 2006 року ухвалена без порушень норм матеріального чи процесуального права, на підставі повного, всебічного та об'єктивного розгляду обставин справи.
Заслухавши доповідь судді щодо обставин необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню за таких підстав.
Постановляючи рішення, суди виходили  того, що даний спір є - справою адміністративної юрисдикції. Проте з таким висновком погодитись не можна, виходячи з наступного.
Відповідно до  пункту  1 частини  1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) справою адміністративної юрисдикції є  переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією  зі сторін  є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Судами встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з  тим, що позивачка,  звернувшись до землевпорядних  органів для оформлення на себе  документів на подаровану їй земельну ділянку та отримання державного акту на право приватної власності, виявила,  що частина її  земельної ділянки площею 99 м.кв. віднесена  до земельних ділянок сусідів та ввійшла в склад земель, переданих їм на праві  приватної власності на підставі державних актів, які були видані на виконання  рішення Городоцької сільської ради НОМЕР_1 від 20.12.1996 року, що, на думку,  ОСОБА_1 порушило її право приватної власності на  земельну ділянку.
Предметом спору в даній справі є право власності на  земельну ділянку. Тобто  між сторонами існує спір про право, що в свою чергу виключає  її розгляд в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Таким чином, якщо провадження за заявою, яку не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, було помилково порушено, суд закриває провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .
За правилами частини 1 статті 228 Кодексу адміністративного судочинства (2747-15) суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і  залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями  155-157 цього Кодексу.
За таких обставин, оскаржувані рішення судів підлягають скасуванню з закриттям провадження у справі, яке було відкрите в порядку адміністративного судочинства.
Оскільки позивачка звернулась  до суду в порядку цивільного судочинства, а суд першої інстанції помилково обрав розгляд справи  в порядку адміністративного судочинства, то справу  слід направити  до суду першої інстанції  для вирішення  питання  про її розгляд  в порядку цивільного судочинства.
Керуючись статтями 157, 220, 221, 223, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Рівненського районного суду Рівненської області від 05 грудня 2005 року та постанову апеляційного суду Рівненської області від 24 травня 2006 року скасувати.
Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області,  про скасування рішення органу місцевого самоврядування, про визнання недійсними державних актів на право приватної власності на землю, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок, про зобов'язання повернути самовільно зайняту земельну ділянку з направленням  справи  до  суду першої інстанції для вирішення питання про її розгляд в порядку  цивільного судочинства.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, крім як  у порядку та з підстав, передбачених статтями 237-239 Кодексу адмініс тративного судочинства України.
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно: суддя  Т.А.Чумаченко