К-20879/06 Про визнання незаконними дій та бездіяльності посадових осіб прокуратури в ході розслідування кримінальної справи - Текст документа

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на дії прокуратури Куйбишевського району м. Донецька та бездіяльність прокуратури Донецької області, -

в с т а н о в и л а :

У квітні 2001 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до суду із вказаною скаргою, в якій просили визнати незаконними дії посадових осіб прокуратури Куйбишевського району м. Донецька та бездіяльність прокуратури Донецької області в ході розслідування кримінальної справи № 06-20725, порушеної за ч.2 ст. 113 КК України (1960 (2001-05) року ) по факту ненадання ОСОБА_1 медичної допомоги посадовими особами лікарні № 17 м. Донецька.

Посилались на те, що по справі не проводиться слідчих дій, справа до суду не направлена, що дозволяє особам, які скоїли злочин, ухилятись від кримінальної відповідальності, породжує необгрунтовану тяганину при розслідуванні справи, і це порушує законні права та інтереси скаржників.

Судами неодноразово розглядалось питання щодо прийняття даної скарги.

Останньою ухвалою Куйбишевського районного суду м. Донецька від 10 лютого 2004 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 20 березня 2004 року, у прийнятті скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 відмовлено.

Не погоджуючись з цими судовими рішеннями, ОСОБА_1, ОСОБА_2 подали касаційну скаргу, в якій просять їх скасувати та направити справу на новий судовий розгляд по суті вимог скарги.

У скарзі вони посилаються на порушення судами норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 248-3 ЦПК України (в редакції 1963 (1501-06) року), судам не підвідомчі, зокрема, скарги на акти і дії службових осіб органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду, якщо законодавством встановлено інший порядок оскарження.

Між тим, з матеріалів справи видно, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 фактично оскаржують процесуальні дії посадових осіб прокуратури під час провадження досудового слідства у конкретній кримінальній справі.

Однак, порядок оскарження таких дій врегульовано Кримінально-процесуальним кодексом України (1001-05) , в тому числі ст.ст. 99-1, 110, 215, 234 та іншими нормами цього кодексу.

Слід зазначити, що Рішенням Конституційного Суду України від 23.05.2001 року N 6-рп/2001 (v006p710-01) положення абзацу четвертого статті 248-3 визнано таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційним), в частині щодо непідвідомчості судам скарг "на акти і дії службових осіб органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури...", лише в тому разі, якщо законодавством встановлено виключно позасудовий порядок оскарження.

За таких обставин суд першої інстанції на підставі ст.ст. 136 та 248-1 ЦПК України (в редакції 1963 (1501-06) року) правильно відмовив скаржникам у прийнятті скарги, і суд апеляційної інстанції обгрунтовано з цим погодився.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судами прийняті законні і обгрунтовані рішення, під час розгляду справи порушень норм матеріального чи процесуального права ними допущено не було.

Доводи касаційної скарги зроблених судами першої та апеляційної інстанцій висновків не спростовують, а тому оскаржувані судові рішення повинні залишатись без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 222, 223, 224, 230 КАС України (2747-15) , колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Куйбишевського районного суду м. Донецька від 10 лютого 2004 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 20 березня 2004 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Згідно ст.ст. 236, 237 КАС України (2747-15) рішення суду касаційної інстанції може бути оскаржено до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.