Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Конюшка К.В.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Степашка О.I.

при секретарі: Iльченко О.М.

За участю представників сторін:

Позивача: Чупріна В.П., Симоненко Ю.Є.

Відповідача: Астахової Н.В., Мозгової Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Комунального підприємства "Комунальник"

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.02.2006 р.

у справі № 7/180 А

за позовом Комунального підприємства "Комунальник"

до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення №0000452342/0 від 13.05.2005 р. Жовтневої МДПI м.Маріуполя в частині визначення податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств і організацій, що належать до комунальної власності в сумі 126201 грн., у т.ч. основний платіж - 99719 грн., фінансові санкції - 26482 грн.

Постановою Господарського суду Донецької області від 24.11.2005 р. позов задоволено повністю. Рішення мотивоване тим, що капітальні трансферти у вигляді перерахованих коштів є майном позивача, при цьому основні фонди, придбані за рахунок цих коштів, також є майном (основними фондами) позивача, які він правомірно обліковує на балансі і нараховує амортизацію. Згідно встановленого Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) загального принципу амортизації витрат на придбання і поліпшення основних фондів, позивач має право віднести до складу валових витрат на поліпшення безоплатно отриманих основних засобів в межах 10% зазначеної в податковому обліку загальної балансової вартості основних засобів на початок завітного періоду, оскільки саме здійснені платником витрати на поліпшення основних фондів у податковому обліку підлягають амортизації незалежно від того, чи були основні фонди куплені платником податку чи отримані безоплатно.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.02.2006 р. апеляційну скаргу Жовтневої МДПI м.Маріуполя задоволено, постанову Господарського суду Донецької області скасовано, у задоволенні позовних вимог КП "Комунальник" відмовлено.

Постанова суду апеляційної інстанції обгрунтована тим, що висновки акта перевірки відповідача, на підставі якого прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення, є обгрунтованими та відповідають вимогам чинного законодавства України, оскільки позивач не поніс будь-яких витрат, які б за змістом вимог податкового законодавства України включались до складу валових витрат.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі постанови Господарського суду Донецької області від 24.11.2005 р., з підстав порушення норм матеріального права.

Відповідач у запереченнях на касаційну скаргу та його представник у судовому засіданні касаційної інстанції просив касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем проведена комплексна документальна перевірка позивача з питань дотримання позивачем вимог податкового та валютного законодавства за період з 08.11.2002 р. по 31.12.2004 р., за результатами якої складено акт № 91/23-111-1/323164402 від 11.05.2005 р.

Згідно акту позивач на 01.04.2004 р., дату переходу з єдиного податку на загальну систему оподаткування, мав на балансі основних фондів, придбаних за кошти КП "Комунальник", сукупною балансовою вартістю 6766 грн. Підприємство мало право віднести до складу валових витрат 10% сукупної балансової вартості, що становить 677 грн. Згідно додатку до декларації з податку на прибуток за 1 півріччя до рядка 4.10 у таб.3 "Витрати на поліпшення основних фондів, що включаються до складу валових витрат" позивачем розраховано 10% сукупної балансової вартості з сумі 1861200 грн., що склало - 186100 грн.

Перевіркою встановлено, що станом на 01.04.2004 р. КП "Комунальник" включило основні фонди отримані за рішення Маріупольської міської ради на суму 1521068 грн. та основні фонди придбані підприємством у 2003 р. за кошти Маріупольської міської ради в сумі 455600 грн., основні фонди придбані за кошти КП "Комунальник" - 7002 грн.

У акті також зазначено, що згідно рішення Маріупольської міської ради від 18.05.2004 р. №661 КП "Комунальник" виділено кошти по коду економічної класифікації видатків 2410 "капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)" з бюджету міста за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 1026000 грн. на придбання сміттєвозів для вивозу побутового сміття. На рахунок позивача надійшли кошти від Управління комунального господарства Маріупольської міської ради через казначейство згідно виписок банку у сумі 1025400 грн.

Згідно ст.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону, та суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Кошти, у вигляді субсидій та дотацій, які надаються суб'єктам господарювання в інших, ніж державне регулювання цін, цілях, не включаються до валового доходу платників податку.

Зазначені кошти (трансферти) не відповідають ознакам валового доходу платника податку, встановленим п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) і не підлягають оподаткуванню, оскільки їх одержання з бюджету спрямовано на реалізацію програм соціально-економічного розвитку держави.

Відповідно до пп.5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) не включаються до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів.

В цілях оподаткування платники податку не зменшують скоригований прибуток на суму амортизаційних відрахувань на основні фонди, придбані (створені) за рахунок капітальних трансфертів.

Згідно пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) амортизації підлягають витрати на придбання, самостійне виготовлення основних фондів для власного виробничого використання (власних виробничих потреб).

Відповідно до роз'яснень щодо застосування економічної класифікації видатків з бюджету та Роз'яснень щодо застосування класифікації кредитування бюджету, затверджених наказом Державного казначейства України від 04.11.2004 р. №194 (v0194506-04) , капітальними трансфертами є невідплатні односторонні платежі органів управління, які не ведуть до виникнення або погашення фінансових вимог. Вони передбачені на придбання капітальних активів, компенсації втрат, пов'язаних з пошкодженням основного капіталу, або збільшення капіталу отримувачів. Капітальними трансфертами вважаються невідплатні, безповоротні платежі, які носять одноразовий і нерегулярний характер як для донора, так і для їх отримувача (бенефіціара). Кошти, що виділяються з Державного бюджету як каптальні трансферти, мають цільове призначення.

Оскільки позивач сміттєвози та інші основні фонди отримав безоплатно не здійснюючи власних витрат, витрати на придбання інших основних фондів здійснені за рахунок трансфертів з рахунку в Управлінні державного казначейства у Донецькій області, тобто фактично понесені державою, а не платником податку, то в цілях оподаткування податком на прибуток немає підстав для амортизації платником податку - позивачем таких основних фондів.

Крім того, приписами пп.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) платнику податку надано право віднести до валових витрат тільки витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про правомірність визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток та застосування фінансових санкцій.

Доводи касаційної скарги не беруться до уваги, оскільки вони не узгоджуються з вищевикладеною позицією.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд апеляційної інстанції повно та всебічно оцінивши обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшов вірного висновку, підстав для задоволення касаційної скарги та скасування судового рішення немає.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Комунального підприємства "Комунальник" залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.02.2006 р. - без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Повний текст ухвали складено 11.06.2007 р.