К-10607/06 Про визнання недійсним договору купівлі бука - Текст документа

на рішення Господарського суду Iвано-Франківської області від 13.07.2005 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.10.2005 р.

у справі № 8/71

за позовом Долинської об'єднаної державної податкової інспекції у Iвано-Франківській області

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Скорпіон", 2.

Товариства з обмеженою відповідальністю "Містігрі"

про визнання недійсним договору, -

ДПI у Iвано-Франківській області подано позов про визнання недійсним договору від 20.04.2004 р. укладеного між ТОВ "Скорпіон" та ТОВ "Містігрі" та застосування наслідків, передбачених ст.208 ГК України (436-15) .

Рішенням Господарського суду Iвано-Франківської області від 13.07.2005 р., залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.10.2005 р., в задоволенні позову відмовлено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Долинської ОДПI, у якій ставиться питання про скасування судових рішень, та прийняття нового про задоволення позову, з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення по справі та помилкового застосування положень законодавства до фактів, які встановлені судом.

Відповідачі заперечень на касаційну скаргу не надали.

Позивач та відповідач-2 представників у судове засідання касаційної інстанції не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями. Справу розглянуто відповідно до вимог ч.4 ст.221 КАС України (2747-15) .

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Згідно ч.1 ст.203 ЦК України (435-15) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актами цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Підставою недійсності правочину, відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України (435-15) , є недодержання сторонами в момент його вчинення вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст.203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.207 ГК України (436-15) , господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських правовідносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Необхідними умовами для визнання угоди недійсною відповідно до вищезазначених норм є її укладення з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків за даною угодою. Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона) усвідомлювали чи повинні були усвідомлювати протиправність угоди, що укладається, суперечність її інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Як встановлено у справі, між ТОВ "Скорпіон" та ТОВ "Містігрі" укладено договір від 20.04.2004 р., предметом якого була купівля бука пиловика та інших матеріальних цінностей, при цьому ціна на обумовлені даним договором товари погоджується при кожному окремому замовленні і вказується в товарних накладних.

Виконання сторонами договору підтверджено первинними документами, що знаходяться в матеріалах справи та податковими накладними, виданими ТОВ "Містігрі" відповідно до вимог пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) .

Iз змісту даного договору не вбачається про наявність у контрагентів, або хоча б в одного, мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а саме - умов щодо порушення порядку сплати податку на додану вартість. На час укладення, сторони спірного договору були зареєстровані органами державної реєстрації і перебували на обліку в державних податкових інспекціях за місцем знаходження юридичної адреси як платники податків та одержали свідоцтво платника ПДВ, що свідчить про укладення договору правоздатними юридичними особами.

Крім того, санкції, встановлені ч.1 ст.208 ГК України (436-15) , не можуть застосовуватись за сам факт несплати податків, зборів (обов'язкових платежів) однією із сторін договору. За таких обставин правопорушенням є несплата податків, а не вчинення правочину. Для застосування таких санкцій необхідною умовою є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення фіктивного правочину з метою отримання права на валові витрати і податкових кредит або удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що рішення Господарського суду м.Києва від 27.01.2005 р., яким скасована державна реєстрація ТОВ "Містігрі" у зв'язку з неподанням до податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності протягом понад один рік, не може бути підставою для визнання недійсним спірного договору.

Доводи касаційної скарги не беруться до уваги, оскільки вони не спростовують вищевикладеної позиції.

За таких обставин, судова колегія вважає, що суди першої апеляційної інстанції повно та всебічно оцінивши обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, прийняли правильні рішення, підстав для задоволення касаційної скарги та скасування судових рішень немає.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд, -

Касаційну скаргу Долинської об'єднаної державної податкової інспекції у Iвано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Iвано-Франківської області від 13.07.2005 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.10.2005 р. - без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.