Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

суддів: Фадєєвої Н.М., Бим М.Є., Гончар Л.Я., Гордійчук М.П., Чалого С.Я.

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Марганчанка" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12 липня 2004 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10 листопада 2004 року, у справі № 8/161 за позовом ТОВ фірми "Марганчанка" до Марганецької міської ради та Комунального підприємства "Фонд комунального майна територіальної громади м.Марганець", про зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ фірма "Марганчанка" звернулось до суду з позовом до Марганецької міської ради та КП "Фонд комунального майна територіальної громади м.Марганець" про зобов'язання завершити процес приватизації площі цілісного побутового комплексу шляхом надання позивачеві права викупу останнього.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12 липня 2004 року, яке залишене без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10 листопада 2004 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ТОВ фірма "Марганчанка" просить скасувати зазначені судові рішення, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до ст.49 Закону України "Про державну програму приватизації" (1723-14) покупець, який став власником об'єкта приватизації групи А і не скористався на момент приватизації об'єкта правом викупу будівлі (споруди, приміщення) у межах займаної цим об'єктом площі, має право викупити відповідну будівлю (споруду, приміщення) у разі, якщо це не заборонено законодавством України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим (щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим) чи відповідною місцевою радою (щодо об'єктів права комунальної власності). Статтею 50 вказаного Закону встановлено, що за наявності заборони на приватизацію будівлі (споруди, приміщення), в якій розташований об'єкт приватизації, або в разі відмови покупця від приватизації будівлі (споруди, приміщення), в якій розташований об'єкт, що приватизується шляхом викупу, зазначена будівля (споруда, приміщення) передається у встановленому порядку власнику приватизованого об'єкта в оренду на термін не менш як 10 років. Відповідно до ст.51 вищезазначеного Закону у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, приміщення) орендар одержує право на викуп цього майна, якщо орендарем за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менш як 25 відсотків залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості майна (будівлі, споруди, приміщення). Оцінка вартості об'єкта приватизації у цьому разі здійснюється із застосуванням експертної оцінки. Таке ж право одержує орендар у разі прийняття рішення про приватизацію відповідно до законодавства України.

Згідно з п.3 ст.2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (2171-12) будівлі (споруди, приміщення) приватизуються разом з розташованими в них об'єктами приватизації, крім випадків відмови покупця від приватизації будівлі (споруди, приміщення), в якій розташований об'єкт, що приватизується шляхом викупу, або якщо на це немає прямої заборони відповідно Фонду державного майна України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи місцевої Ради відповідного рівня. Не можуть бути об'єктами малої приватизації будівлі (споруди, приміщення) або їх окремі частини, які становлять національну, культурну та історичну цінність і перебувають під охороною держави. За наявності заборони на приватизацію будівлі (споруди, приміщення), в якій розташований об'єкт приватизації, або у разі відмови покупця від приватизації будівлі (споруди, приміщення), в якій розташований об'єкт, що приватизується шляхом викупу, зазначені будівлі (споруди, приміщення) передаються у встановленому порядку власникам приватизованих об'єктів в оренду на строк не менш як десять років.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі договору купівлі-продажу майна від 06.06.1995 р., укладеного між товариством покупців трудового колективу ательє "Марганчанка", правонаступником якого є позивач, та представництвом Фонду державного майна України в м.Марганець, позивач в процесі приватизації набув право власності на майно (без будівлі) ательє "Марганчанка", що підтверджується свідоцтвом про власність № 6/24 від 29.06.1995 р.

Рішенням Виконавчого комітету Марганецької міської ради № 235 від 05.06.1995р. приватизація будівлі ательє "Марганчанка", що розташоване за адресою: м.Марганець, вул.Центральна, 51 (на цей час вул.Центральна, 42а) була заборонена.

01.09.2003 на підставі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2003 р. у справі № 17/56 між Комунальним підприємством "Фонд комунального майна територіальної громади м.Марганця" - орендодавець та ТОВ "Марганчанка" - орендар був укладений договір оренди міського комунального майна, відповідно до якого орендодавець передав в оренду орендарю нерухоме майно, загальною площею 396 кв.м. по вул.Центральна, 42-а. Строк дії договору встановлений до 24.07.2005 р.

15 серпня 2003 р. в газеті "Шахтар Марганця" опубліковано повідомлення про затвердження програми приватизації міської комунальної власності Марганецької міської ради з переліком об'єктів приватизації на 2003-2005, до складу яких під пунктом 2 увійшов об'єкт ТОВ "Марганчанка" за адресою: вул.Центральна, 42а, з зазначенням способу приватизації - викуп.

На заяву позивача про надання права викупу вказаної будівлі КП "Фонд комунального майна територіальної громади м.Марганця" листом № 340 від 29.09.2003р. повідомив позивача, що на постійній депутатській комісії з планування, промисловості, бюджету, фінансів, торгівлі, підприємництва та комунальної власності було вирішено питання про приватизацію відкласти до закінчення терміну дії патенту.

Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що оскільки приватизація майна ательє "Марганчанка" завершилася 06.06.1995 шляхом викупу з укладанням договору купівлі-продажу, а будівля у зв'язку з наявністю заборони на приватизацію будівлі приватизації не підлягала, майно та будівлю слід вважати окремими об'єктами приватизації.

Оскільки приватизація будівлі не розпочата, позовні вимоги про зобов'язання відповідачів завершити процес приватизації площ цілісного побутового комплексу шляхом надання ТОВ фірма "Марганчанка" права викупу задоволенню не підлягали.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують та не дають підстав вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи допущені порушення норм матеріального або процесуального права.

Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ч.3 ст.220-1 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст.220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Марганчанка" відхилити, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12 липня 2004 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10 листопада 2004 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім із випадків, у строки та порядку, визначених ст.ст. 237-239 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .

Судді: