К-21941/06 Про стягнення штрафних санкцій за порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів - Текст документа

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за касаційною скаргою Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову господарського суду Волинської області від 15 лютого 2006 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 25 квітня 2006 року, у справі №1/162-64а за позовом Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Державного підприємства "Городоцьке лісове господарство", про стягнення штрафних санкцій, -

ВСТАНОВИЛА:

Волинське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з позовом до ДП "Городоцьке лісове господарство" про стягнення 43080,64 грн. штрафних санкцій за непрацевлаштування в 2004 році восьми інвалідів згідно нормативу, визначеного ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (875-12) .

Постановою господарського суду Волинської області від 15 лютого 2006 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 25 квітня 2006 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі Волинське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, посилаючись на порушення норм матеріального права.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (875-12) , для підприємств, установ і організацій, незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4 % від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості 1 робочого місця.

Відповідно до ст.20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (875-12) , підприємства (об'єднання), установи і організації, крім тих, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ч. 1 ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, незайняте інвалідом.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, середньооблікова чисельність працівників ДП "Городоцьке лісове господарство" у звітному періоді складала 444 чоловік, відповідно норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2004 році становив в кількості 16 інвалідів, а фактично у звітному періоді на підприємстві працювало 8 інвалідів відповідно до списку працюючих інвалідів-штатних працівників, які працювали на підприємстві у 2004 році.

З 01.01.2004 р. набрав чинності Господарський кодекс України (436-15) , ст. 250 якого передбачає, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом 6 місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через 1 рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Оскільки за стягненням штрафник санкцій позивач звернувся лише у грудні 2005 року, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що в даному випадку пропущений шестимісячний строк, обчислюваний з дня виявлення правопорушення, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують та не дають підстав вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи допущені порушення норм матеріального або процесуального права.

Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ч.3 ст.220-1 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст.220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

Касаційну скаргу Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів відхилити, а постанову господарського суду Волинської області від 15 лютого 2006 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 25 квітня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім із випадків, у строки та порядку, визначених ст.ст. 237-239 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .