К-11785/06 Про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - Текст документа

розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу Новоодеського районного центру зайнятості на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.06.2005р. у справі за позовом Новоодеського районного центру зайнятості до Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства "Україна" про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2004р. Новоодеський районний центр зайнятості звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом про стягнення з Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства "Україна" 33566 грн. 51 коп. заборгованості зі сплати страхових внесків за період з 01.01.2004р. по 01.07.2004р. та 1545 грн. 25 коп. пені за цей же період, посилаючись на Закони України ""Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (1533-14) , "Про розмір внесків та деякі види загальнообов"язкового державного соціального страхування" (2213-14) , акт перевірки від 12.10.2004р. та розпорядження про стягнення коштів та застосування фінансових санкцій.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 22.03.2005р. задоволені позовні вимоги Новоодеського районного центру зайнятості.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.06.2005р. апеляційна скарга Сільського господарського закритого акціонерного товариства "Україна" задоволена, рішення господарського суду Миколаївської області скасоване, ухвалене нове судове рішення.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням Одеського апеляційного господарського суду, Новоодеський районний центр зайнятості звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.06.2005р, залишити в силі рішення господарського суду Миколаївської області від 22.03.2005р., посилаючись на порушення норм матеріального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначаються Законом № 1533 (1533-14) , який набрав чинності з 01.01.2001. Згідно з частиною другою статті 35 цього Закону відповідач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати страхові внески па загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття.

Як вбачається з матеріалів справи, Новоодеським центром зайнятості проведено перевірку відповідача на предмет правильності нарахування, своєчасності і повноти перерахування внесків за період з 01.01.2004 по 1.07.2004р.. За результатами перевірки виявлено прострочену заборгованість у сумі 38240,35 грн., про що складено відповідний акт. Директором обласного центру зайнятості видано розпорядження про нарахування пені в сумі 1545.25 грн. та запропоновано підприємству перерахувати заборгованість зі сплати страхових внесків та пеню до бюджету Фонду. Зазначене розпорядження відповідачем добровільно виконано частково та сплачено 4673,84 гри. недоїмки. Решту суми позивач заявив до стягнення в примусовому порядку.

Частиною другою статті 38 Закону N 1533 (1533-14) передбачено, що строк давності у разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується. Одначе позивач вдруге заявив до стягнення борг, стосовно якого спір вже розглянутий судом та провадження в справі закрито. Згідно до ч. 2 ст. 80 ГПК України (1798-12) в разі припинення провадження в справі звернення в господарський суд зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет та з тих же підстав не допускається, у зв"язку з чим в частині стягнення боргу в сумі 25 221 грн. 89 коп. провадження підлягає припиненню на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України (1798-12) .

Таким чином, стягненню підлягає недоїмка в сумі 8344 грн. 62 коп. та пеня в сумі 1545 грн. 25 коп., яка відповідно до абзаців 2 та четвертого частини першої ст.. 38 Закону України " Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування не випадок безробіття" (1533-14) у разі несвоєчасної сплати страхових внесків або неповної їх сплати нараховується контролюючим органом виходячи з 120 відсотків облікової ставки НБУ, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь час прострочення.

Законом України від 20.02.2003 N 550-1У "Про внесення змін до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (550-15) до числа контролюючих органів віднесено органи фондів загальнообов'язкового соціального страхування - стосовно внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у межах компетенції цих органів, встановленої законом (підпункт 2.1.3 пункту 2.1 статті 2 Закону № 2181 (2181-14) . З 26.03.2003р. після набрання чинності зазначеним Законом України не сплачені в строк страхові внески до фондів загальнообов'язкового соціального страхування підпадають під ознаки податкового боргу в розумінні пункту 1.3 статті 1 Закону N 2181 (2181-14) , а на погашення зобов'язань зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування поширюється дія Закону № 2181 (2181-14) . Разом з тим. підпунктом 18.2.3 пункту 18.2 статті 18 Закону № 2181 (2181-14) та підпунктом 1.5 пункту 1 Порядку списання безнадійного податкового боргу віднесено до виключної компетенції податкових органів.

Відповідно до підпункту 5.1 пункту 5 Порядку у випадках, передбачених підпунктом 3.4 цього Порядку, платник податків звертається до контролюючого органу за місцем обліку безнадійного податкового боргу або за місцем своєї реєстрації з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків, зборів, інших платежів, які просить списати. До заяви обов'язково додається будь-який з документів, зазначених у пункті 3 цього Порядку, який підтверджує, що податковий борг вважається безнадійним. Згідно з підпунктом 5.2 пункту 5 Порядку за результатами розгляду відповідних документів з метою списання безнадійного податкового боргу контролюючі органи регіонального рівня (якщо контролюючий не с податковим) звертаються до податкового органу за місцем реєстрації платника податків або за місцем обліку такого податкового боргу. Отже, чинне законодавство встановлює певну послідовність дій платника, контролюючого органу та податкового органу, спрямованих на списання заборгованості.

Таким чином, якщо СГ ЗАТ "Україна" вважало заборгованість зі страхових внесків безнадійною, воно не позбавлене було права й можливості в разі ухилення контролюючого органу від списання безнадійного боргу оскаржити відповідні його дії чи бездіяльність. За відсутності доказів проведення у встановленому порядку списання заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття відмова у стягненні такої заборгованості з мотивів того, що вона підлягає списанню як безнадійна відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) є безпідставною.

Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про зменшення суми стягнутих боргу та пені до 9889 грн. 87 коп., державного мита до 99 грн. 02 коп., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу до 33 грн. 28 коп.