Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Бившевої Л.I., Костенка М.I., Маринчак Н.Є., Шипуліної Т.М.

при секретарі Павлушку Р.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу виробничо-комерційного приватного підприємства "Промтехніка"

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.10.2005 р.

у справі № 41/210 пд господарського суду Донецької області

за позовом Будьонівської міжрайонної державної податкової інспекції м. Донецька

до 1.товариства з обмеженою відповідальністю "Скай"

2.виробничо-комерційного приватного підприємства "Промтехніка"

про визнання угоди недійсною

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 22.08.2005р., залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.10.2005 р., позов задоволено: визнано недійсним як такий, що суперечить інтересам держави та суспільства, договір купівлі-продажу від 27.01.2003 р., укладений між ТОВ "Скай" та виробничо-комерційним приватним підприємством "Промтехніка" / далі - ВКПП "Промтехніка" /; стягнуто з ТОВ "Скай" на користь ВКПП "Промтехніка" отримані за договором грошові кошти в сумі 218123,38 грн., а з ВКПП "Промтехніка" в доход держави вартість отриманих за цим договором товарів в сумі 218123,38 грн.

Судові рішення вмотивовані тим, що спірний договір укладений ТОВ "Скай" з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства, а саме: з метою ухилення від сплати податків за фінансовими результатами здійсненої на виконання вказаного договору господарської операції.

В касаційній скарзі ВКПП "Промтехніка" просить скасувати ухвалені по справі судові рішення та направити справу на новий розгляд, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій ст.49 ЦК УРСР (1540-06) , ст.ст.43,104,111-10 ГПК України (1798-12) , пункту 4 ст.17 КАС України (2747-15) .

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 27.01.2003 р. між ТОВ "Скай" та ВКПП "Промтехніка" був укладений договір купівлі-продажу, на виконання якого ТОВ "Скай" в лютому -травні 2003 року передало у власність ВКПП "Промтехніка" обладнання / електродвигуни, рами, товкачі ТГМ-1 / загальною вартістю 218123,38 грн., а ВКПП "Промтехніка" прийняв вказане обладнання та сплатив ТОВ "Скай" ціну придбання в сумі 218123,38 грн. Виконання договору його сторонами підтверджується наявними у справі копіями накладних, податкових накладних, рахунків, виписок з банківського рахунку покупця.

Зазначене обладнання ВКПП "Промтехніка" продав ТОВ "Укрвуглемаш".

Вироком Кіровського районного суду м. Донецька від 12.01.2005 р., який вступив в законну силу 27.01.2005 р., встановлено, що громадяни ОСОБА_1 та ОСОБА_2 навмисно з метою прикриття подальшої незаконної підприємницької діяльності, пов'язаної із здійсненням фіктивних безтоварних операцій, та з метою ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, створили ТОВ "Скай". Статут та установчий договір про створення ТОВ "Скай" були оформлені на підставних осіб, а саме на громадян ОСОБА_3, призначеного директором товариства, та ОСОБА_4

Вироком Пролетарського районного суду м. Донецька від 13.02.2004 р., який вступив в законну силу 11.03.2004 р., ОСОБА_3 засуджений за вчинення злочинів, передбачених частиною 2 ст.212, частиною 2 ст.366 КК України (2341-14) за умисне ухилення від оподаткування та службове підроблення. Вироком встановлено, що в січні-лютому 2003 року у ОСОБА_3 виник умисел на ухилення від сплати податків шляхом заниження сум податкових зобов'язань з ПДВ в податкових деклараціях. В період з лютого по травень 2003 року він навмисно вносив в податкові декларації з ПДВ неправдиві дані, що призвело до ненадходження до Держаного бюджету України податку в сумі 69392,52 грн.

Згідно ст.35 ГПК України (1798-12) , за правилами якого здійснено судовий розгляд справи, вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Актом № 10/23-311-3 від 02.07.2004р. про результати позапланової документальної перевірки ТОВ "Скай" виявлено заниження товариством за період з 01.10.2002 р. по 01.03.2004 р. податкових зобов'язань з податку на прибуток на суму 7409279,00 грн. та податку на додану вартість на суму 4742025,00 грн., а актом № 708/23-1-112/32145133 - заниження ТОВ "Скай" валових доходів за I квартал 2004 року на 1249483,00 грн., податкових зобов'язань з податку на прибуток на 312371,00 грн. та з ПДВ за березень 2004 року на 62614,00 грн.

За таких обставин суди попередніх інстанцій обгрунтовано вважали встановленим факт направлення фінансово-господарської діяльності ТОВ "Скай", в тому числі при укладенні та виконанні спірного договору, на ухилення від сплати податків, незаконне отримання прибутків та приховування їх від оподаткування.

Зазначений факт отримав правильну юридичну оцінку в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій як підстава для визнання спірного договору недійсним, оскільки цей договір був укладений ТОВ "Скай" з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства.

Такий юридичний наслідок укладення договору, що суперечить інтересам держави та суспільства, як недійсність договору був передбачений статтею 49 ЦК УРСР (1540-06) , чинного до 1 січня 2004 року, та передбачений частиною 1 статті 207 Господарського кодексу України (436-15) , згідно якої господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції / спеціальної правосуб'єктності /, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Наслідки визнання господарського зобов'язання недійсним як такого, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, передбачені частиною 1 ст.208 Господарського кодексу України (436-15) . Ці наслідки є аналогічними наслідкам визнання угоди недійсною, які були встановлені ст.49 ЦК УРСР (1540-06) .

Оскільки санкції, передбачені вказаною правовою нормою, є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то такі санкції не є цивільно-правовими, а є адміністративно-господарськими як такі, що відповідають визначенню частини 1 ст.238 Господарського кодексу України (436-15) . З огляду на це такі санкції можуть застосовуватися лише протягом строків, встановлених ст.250 цього Кодексу.

При укладенні спірного договору 27.01.2003 р. та обізнаності позивача з цим фактом 22.11.2004 р., про що свідчить акт про результати планової документальної перевірки ВКПП "Промтехніка" від 22.11.2004 р. № 3231/23-111-1/24820618, позовна заява була подана до суду 18.07.2005 р., тобто вимога про застосування санкцій, встановлених частиною 1 ст.208 ГК України (436-15) , була заявлена за межами строків, передбачених ст.250 Господарського кодексу України (436-15) .

Враховуючи зазначене, у суду не було законних підстав для застосування до відповідачів наслідків визнання недійсним спірного договору, а тому ухвалені по справі судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині стягнення з ТОВ "Скай" на користь ВКПП "Промтехніка" 218123,38 грн., сплачених останнім за цим договором, та з ВКПП "Промтехніка" в доход держави вартості отриманого за договором обладнання в сумі 218123,38 грн. підлягають скасуванню з відмовою в задоволенні позову у відповідній частині позовних вимог.

В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 22.08.2005 р. та постанова Донецького апеляційного господарського суду від 14.10.2005 р. підлягають залишенню без змін, оскільки відповідають встановленим у справі обставинам та правильному застосуванню норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.220, 223, 224, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , Вищий адміністративний суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу виробничо-комерційного приватного підприємства "Промтехніка" задовольнити частково.

Скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.10.2005 р. та рішення господарського суду Донецької області від 22.08.2005 р. в частині стягнення з ТОВ "Скай" на користь виробничо-комерційного приватного підприємства "Промтехніка" отримані за договором купівлі-продажу від 27.01.2003 р. грошові кошти в сумі 218123,38 грн. та з виробничо-комерційного приватного підприємства "Промтехніка" в доход держави вартість отриманих за договором купівлі-продажу від 27.01.2003 р. в сумі 218123,38 грн.

В задоволенні позову в цій частині позовних вимог відмовити.

В іншій частині постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.10.2005 р. та рішення господарського суду Донецької області від 22.08.2005 р. залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .