Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.I.,

суддів: Костенка М.I., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.,

при секретарі Павлушко Р.С.,

за участю:

представника позивача - Корній О.М.,

представника відповідача 1 - Софяк В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Чернівецької філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Триал"

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15 березня 2006 року

у справі № 3/199

за позовом Державної податкової інспекції у місті Чернівці

до 1. Чернівецької філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Триал",

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Меланта"

про визнання недійсним договору купівлі - продажу та стягнення суми, -

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2005 року ДПI у м. Чернівці звернулось до суду з позовом до Чернівецької філії ТОВ "Триал" та ТОВ "Меланта" про визнання недійсним договору купівлі - продажу № 4 від 26 квітня 2004 року, стягнення в дохід держави з ТОВ "Меланта" 307 543, 00 грн. коштів отриманих за недійсною угодою, стягнення в дохід держави з Чернівецької філії ТОВ "Триал" 307 543, 00 грн. вартості отриманого за недійсною угодою.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірний договір укладений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. При цьому позивач посилається на лист ДПI у Києво-Святошинському районі Київської області від 22 липня 2005 року № 22046/7/23-2-19, з якого вбачається, що з листопада 2002 року ТОВ "Меланта" звітність не подавало, а в період виконання договору податки, збори та інші обов'язкові платежі до бюджету не сплачувало, в тому числі, податок на додану вартість, що, на думку позивача, свідчить про безпідставність віднесення Чернівецькою філією ТОВ "Триал" сум податку на додану вартість, сплачених за спірним договором, до податкового кредиту.

Таким чином, позивачем зроблено висновок, відповідно до якого спірний договір спрямований на приховування його сторонами доходів від оподаткування, що відповідно до ст. ст. 207, 208 Господарського кодексу України (436-15) тягне його недійсність.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 19 грудня 2005 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15 березня 2006 року рішення господарського суду Чернівецької області від 19 грудня 2005 року скасовано.

Позов ДПI у м. Чернівці задоволено. Договір купівлі - продажу від 26 квітня 2004 року № 4, укладений між ЧФ ТОВ "Триал" та ТОВ "Меланта", визнано недійсним.

Стягнуто з ТОВ "Меланта" в дохід держави 307 543, 00 грн.

Стягнуто з Чернівецької філії ТОВ "Триал" в дохід держави 307 543, 00 грн.

В касаційній скарзі Чернівецька філія ТОВ "Триал", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15 березня 2006 року та залишити в силі рішення господарського суду Чернівецької області від 19 грудня 2005 року.

В судовому засіданні представник відповідача 1 підтримав доводи касаційної скарги та просив її задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення касаційної скарги та просив відмовити в її задоволенні.

Представник відповідача 2 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що відповідно до ч. 4 ст. 221 Кодексу адміністративного судочинства не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

26 квітня 2004 року між Чернівецькою філією ТОВ "Триал" та ТОВ "Меланта" було укладено договір купівлі - продажу № 4, відповідно до якого ТОВ "Меланта" (продавець) зобов'язувалось поставити та передати у власність Чернівецькій філії ТОВ "Триал" (покупець) товар у кількості та за ціною згідно специфікацій, які є невід'ємними частинами договору. В свою чергу, покупець зобов'язувався прийняти товар та оплатити його вартість. Згідно специфікацій до договору предметом купівлі - продажу був алюмінієвий профіль б/в та брухт алюмінію.

На підставі договору купівлі - продажу та згідно із видатковими накладними № 04/05 від 04 травня 2004 року, № 14/05 від 14 травня 2004 року, № 06/05 від 06 травня 2004 року Чернівецька філія ТОВ "Триал" отримала від ТОВ "Меланта" алюмінієвий профіль б/в на загальну суму 307 542, 50 грн. На цю суму ТОВ "Меланта" виписала податкові накладні № 04/05 від 04 травня 2004 року, № 06/05 від 06 травня 2004 року та № 14/05 від 14 травня 2004 року.

Згідно з товарно - транспортними накладними № 04/05 від 04 травня 2005 року, № 06/05 від 06 травня 2005 року та № 14/05 від 14 травня 2005 року ТОВ "Меланта" відвантажило Чернівецькій філії ТОВ "Триал" алюмінієвий профіль, яка в свою чергу, платіжними дорученнями № 000104 від 20 травня 2005 року, № 00018 від 26 травня 2005 року, № 00019 від 28 травня 2005 року та № 000120 від 01 червня 2005 року перерахувала 15 000, 00 грн., 14 000, 00 грн., 20 000, 00 грн. та 32 000, 00 грн. відповідно.

За видатковими накладними № 22 від 16 листопада 2004 року та № 23 від 18 листопада 2004 року ТОВ "Меланта" відпустило Чернівецькій філії ТОВ "Триал" брухт алюмінієвій на суму 226 543, 00 грн. Всього за договором купівлі - продажу № 4 від 26 квітня 2004 року було поставлено продукції на суму - 307 542, 50 грн., у тому числі 51 257, 25 грн. податку на додану вартість.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 04 лютого 2005 року у справі № 2-1457 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ТОВ "Меланта", третя особа: Києво-Святошинська районна державна адміністрація, - про скасування державної реєстрації позов задоволено та скасовано державну реєстрацію ТОВ "Меланта" з моменту прийняття рішення.

Рішенням господарського суду Київської області від 23 червня 2005 року у справі № 156/13-05 за позовом ДПI у Києво-Святошинському районі до ТОВ "Меланта" про скасування (припинення) державної реєстрації позов задоволено та скасовано (припинено) державну реєстрацію ТОВ "Меланта".

Згідно довідки Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 13 грудня 2005 року № 07-21-3912 рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 04 лютого 2005 року (справа № 2-1457) скасовано державну реєстрацію ТОВ "Меланта" та визнано недійсним протокол загальних зборів його власників від 10 червня 2004 року, однак станом на 09 грудня 2005 року не завершено процедуру ліквідації ТОВ "Меланта" та не проведено державну реєстрацію його припинення.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що позивачем не надано доказів того, що договір купівлі - продажу № 4 від 26 квітня 2004 року був укладений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, оскільки на момент укладання і виконання угоди сторони по договору діяли в рамках чинного законодавства, а саме: ТОВ "Меланта", як платник податку на додану вартість (відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 13840631), виписало податкові накладні, в яких було зазначено вартість товару з урахуванням податку на додану вартість, а Чернівецька філія ТОВ "Триал" оплатила його вартість. Таким чином, сторони за спірним договором виконали зобов'язання, покладені на них Законом України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) . При цьому суд першої інстанції зазначив, що ДПI у м. Чернівці не представило жодного доказу того, що ТОВ "Меланта" не перерахувало у доход Державного бюджету податок на додану вартість, отриманий від Чернівецької філії ТОВ "Триал" в складі вартості товару, а твердження позивача відносно того, що Чернівецька філія ТОВ "Триал" безпідставно зменшила податкові зобов'язання з податку на додану вартість не має під собою правового підгрунтя і не підтверджується жодними доказами.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, виходив з того, що в рішенні господарського суду Київської області від 23 червня 2005 року було встановлено, що ТОВ "Меланта" останній звіт подало за листопад 2002 рік, тобто, на думку суду, підприємство порушило встановлені правила здійснення господарської діяльності, а після виконання умов договору купівлі - продажу від 26 квітня 2004 року № 4 не сплатило до бюджету відповідні податки, у тому числі, податок на додану вартість.

При цьому суд апеляційної інстанції в своєму рішенні посилається на те, що Чернівецька філія ТОВ "Триал" безпідставно віднесла суми податку на додану вартість до податкового кредиту за спірним договором, оскільки згідно з приписами Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) однією із необхідних умов для віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту є наявність факту сплати платником податку (ТОВ "Меланта") у звітному періоді відповідних сум податку, що не було виконано в даному випадку.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, відповідно до якого договір купівлі - продажу № 4 від 26 квітня 2004 року, укладений між Чернівецькою філією ТОВ "Триал" та ТОВ "Меланта", вчинено з метою приховування доходів від оподаткування та ухилення від сплати податків, тобто з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Однак з таким висновком суду апеляційної інстанції колегія суддів погодитись не може з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України (436-15) якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Таким чином, необхідними умовами для застосування вищезазначених санкцій є визнання господарського зобов'язання недійсним як такого, що вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України (436-15) та наявність умислу на укладення цієї угоди хоча б у однієї сторони.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України (436-15) для визнання договору (господарського зобов'язання) недійсним з підстав вчинення з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, в кожному випадку окремо потребують встановлення та доведення обставини, що підтверджують укладення його з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

При цьому слід мати на увазі, що санкції, встановлені ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України (436-15) , не можуть застосовуватись за сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів) однією із сторін, оскільки правопорушенням в даному випадку є несплата податків, яке тягне за собою наслідки, передбачені податковим законодавством, а не вчинення правочину.

Вищевикладене не було враховано судом апеляційної інстанції при постановленні рішення, що призвело до неправильного вирішення справи.

В тож же час, суд першої інстанції при розгляді справи не взяв до уваги положення ч. 1 п. 6 та ч. 1 ст. 7 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких позовні заяви у господарських справах, що віднесені цим Кодексом до адміністративної юрисдикції, а також апеляційні, касаційні скарги (подання), заяви (подання) про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими та винятковими обставинами у таких справах після набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України розглядаються відповідними місцевими та апеляційними господарськими судами за правилами Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів, і розглянув дану справу після набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) ,

Згідно з ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.

Враховуючи вищевикладене, рішення господарського суду Чернівецької області від 19 грудня 2005 року та постанова Львівського апеляційного господарського суду від 15 березня 2006 року підлягають скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене.

Крім того, суду необхідно з'ясувати питання ліквідації ТОВ "Меланта" та виключення його з державного реєстру, оскільки ліквідація відповідно до положень ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України виключає провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 220, 221, 223, ч. 2, 4 ст. 227, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Чернівецької філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Триал" задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15 березня 2006 року та рішення господарського суду Чернівецької області від 19 грудня 2005 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.