УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2007 року м.Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
суддів: Бим М.Є., Гончар Л.Я., Гордійчук М.П., Леонтович
К.Г., Чалого С.Я.
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за
касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю
"Агропромислове підприємство "Астрея" на рішення господарського
суду м.Києва від 31 січня 2005 року, у справі № 33/40 за позовом
Державної податкової інспекції у Оболонському районі м.Києва до
ТОВ "Дан" та ТОВ "Агропромислове підприємство "Астрея", про
визнання угоди недійсною, -
ВСТАНОВИЛА:
ДПI у Оболонському районі м.Києва звернулась до суду з
позовом до ТОВ "Дан" та ТОВ "Агропромислове підприємство "Астрея",
в якому просила визнати угоду, укладену шляхом обміну документами
недійсною на підставі ст.49 Цивільного кодексу ( 435-15 ) (435-15)
1963
року, зобов'язати ТОВ "Дан" повернути отримані за угодою кошти ТОВ
"Агропромислове підприємство "Астрея" в сумі 29000,00 грн. та
стягнути з ТОВ "Агропромислове підприємство "Астрея" в доход
держави товар згідно з накладною № 31 від 08.01.2003р. на загальну
суму 29000,00 грн.
Рішенням господарського суду м.Києва від 31 січня 2005 року
позов задоволено.
У касаційній скарзі ТОВ "Агропромислове підприємство "Астрея"
просить скасувати зазначене судове рішення і направити справу на
новий розгляд, посилаючись на те, що судом порушено норми
матеріального права.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом
попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права,
колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не
підлягає виходячи з наступного.
Як встановлено судом, між відповідачами було укладено угоду
про реалізацію хлорного вапна шляхом обміну документами, а саме
рахунком № 31 від 08.01.2003р. та накладною № 31 від 08.01.2003 на
загальну суму 29 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 4833,40 грн.). На
підтвердження виконання умов угоди ТОВ "Дан" видано податкову
накладну № 145 від 08.01.2003р. на суму 29000,00 грн. Оплата ТОВ
"Агропромислове підприємство "Астрея" послуг, одержаних від ТОВ
"Дан" підтверджується платіжним дорученням №19 від 16.01.2003р. на
суму 29000,00 грн.
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва у справі №
2-1390 від 27.02.2003р. визнано недійсними установчі документи ТОВ
"Дан" з 11.10.2002р. та свідоцтво платника податку на додану
вартість ТОВ "Дан" з дати видачі 07.11.2002р. Рішення набрало
чинності.
Згідно актів перевірки щодо знаходження суб'єкта
підприємницької діяльності за юридичною (фактичною) адресою № 804
від 14.03.2003р., № 798 від 30.08.2004р. та № 841 від
11.10.22004р. ТОВ "Дан" за адресою, вказаною в установчих та
реєстраційних документах, не знаходиться. Також згідно акту №
997/32-25-31810799 від 16.07.2004р. про результати позапланової
документальної перевірки правильності обчислення та своєчасності
внесення до бюджету податку на додану вартість ТОВ "Дан" за період
з моменту реєстрації по 01.03.2004р. звітність про
фінансово-господарську діяльність до ДПI подавав лише за листопад
2002р., яка свідчила про відсутність фінансово-господарської
діяльності. Податкові зобов'язання ТОВ "Дан" задекларовані у
грудні 2002 року документально не підтверджені. Також в Акті
перевірки зазначено, що ТОВ "Дан" податки не сплачувало.
Згідно з пп. 3.1.1. п.3.1. ст.З Закону України "Про податок
на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
ТОВ "Дан" не включило до об'єкта
оподаткування операції з продажу товарів (робіт, послуг) на митній
території України, реалізація яких була виявлена у ході перевірки
та по яким ТОВ "Дан" виписувало податкові накладні.
Відповідно пп. 7.3.1. п.7.3. ст.7 Закону України "Про податок
на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, датою виникнення податкових
зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка
припадає на податковий період, протягом якого відбувається
будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів
від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як
оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, а у разі
продажу товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата
їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності
такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі,
що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а
для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт
виконання робіт (послуг) платником податку.
Відповідно п.п.7.7.1. п.7.7. ст.7 Закону України "Про податок
на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
суми податку, що підлягають
сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як
різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у
зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом
звітного періоду та сумою податкового кредиту звітного періоду.
Таким чином, по результатам перевірки встановлено заниження ТОВ
"Дан" податку на додану вартість.
Встановлено, що ТОВ "Дан" не сплачувало ПДВ з грошових
коштів, отриманих за угодою (4833,40 грн.).
За таких обставин вірним є висновок суду, що порушення
законодавства при здійсненні підприємницької діяльності ТОВ "Дан"
та докази неподання звітності про фінансово-господарську
діяльність ТОВ "Дан", установчі документи якого рішенням суду
визнано недійсними, а також наявність податкового боргу у
підприємства підтверджують факт умислу з боку ТОВ "Дан" на
досягнення мети, суперечної інтересам держави і суспільства при
укладанні спірної угоди, а саме на ухилення від сплати податків.
Згідно статті 49 ЦК 1963 року, що був чинним на час укладення
спірної угоди, передбачається, що якщо угода укладена з метою,
завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, то при
наявності умислу у обох сторін - в разі виконання угоди обома
сторонами - в доход держави стягується все одержане ними за
угодою, а в разі виконання угоди однією стороною з другої сторони
стягується в доход держави все одержане нею і все належне з неї
першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності ж умислу
лише у однієї з сторін все одержане нею за угодою повинно бути
повернуто другій стороні, а одержане останньою або належне їй на
відшкодування виконаного стягується в доход держави.
Таким чином, позовні вимоги судом задоволені обгрунтовано.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не
спростовують та не дають підстав вважати, що судом першої
інстанції при розгляді справи допущені порушення норм
матеріального чи процесуального права.
Оскаржуване судове рішення ухвалене з додержанням норм
матеріального і процесуального права.
Згідно ч.3 ст.220-1 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції відхиляє касаційну
скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для
скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст.220-1, 223, 224, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю
"Агропромислове підприємство "Астрея" відхилити, а рішення
господарського суду м.Києва від 31 січня 2005 року - залишити
без змін.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Судді: