У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.07.2007р.
Вищий адміністративний суд України у складі:
головуючого-судді Брайка А. I.,
суддів Голубєвої Г. К.,
Карася О. В.,
Рибченка А. О.,
Федорова М. О.,
секретар судового засідання - Міненко О. М.,
розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Фрунзенському районі м. Харкова
на постанову Господарського суду Харківської області від
18.04.2006р. та постанову Харківського апеляційного господарського
суду від 11.09.2006р. у справі № АС-41/111-06
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ
розваг"
до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м.
Харкова
про зобов'язання вчинити певні дії,
за участю представників:
позивача - Вахрушева Н. М.,
відповідача - Васильєва Ю. О.,
встановив:
Товариством з обмеженою відповідальністю "Світ розваг" подано
позов про зобов'язання Державної податкової інспекції у
Фрунзенському районі м. Харкова внести зміни до облікової картки
платника податків шляхом зменшення суми нарахувань за 2 квартал
2005р. та збільшення суми переплати станом на 10.03.2006р. в
розмірі 7 000 грн.
Постановою Господарського суду Харківської області від
18.04.2006р., з урахуванням ухвали від 23.05.2006р., у справі №
АС-41/111-06 позов задоволено шляхом зобов'язання відповідача
внести зміни до облікової картки позивача шляхом зменшення суми
нарахувань за 2 квартал 2005р. та збільшення суми переплати станом
на 10.03.2006р. в розмірі 19 250 грн.
В обгрунтування такого висновку суд першої інстанції
зазначив, що плата за торговий патент відноситься до
загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів);
вартість торгового патенту у сфері грального бізнесу, збільшена
Законом України "Про Державний бюджет України на 2005 рік"
( 2285-15 ) (2285-15)
не може бути застосована за 2 квартал 2005р., оскільки
цей закон не відноситься до податкового законодавства; в позивача
наявна переплата за торгові патенти у сфері грального бізнесу в
сумі 7 000 грн. за 2 квартал 2005р.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
11.09.2006р. постанову від 18.04.2006р. по даній справі змінено
лише в частині зменшення суми нарахувань за 2 квартал 2005р. та
збільшення суми переплати станом на 10.03.2006р. з 19 250 грн. на
7 000 грн.
Відповідач, не погоджуючись з вказаними рішеннями судів
першої та апеляційної інстанцій, подав касаційну скаргу в якій
просить їх скасувати, в позові відмовити посилаючись на порушення
норм матеріального права, а саме: ст. 5 Закону України "Про
патентування деяких видів підприємницької діяльності"
( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
, ст. 47 Закону України "Про Державний бюджет України
на 2005 рік" ( 2285-15 ) (2285-15)
, п. 15 ст. 103 Закону України "Про
внесення змін в Закон України "Про Державний бюджет України на
2005 рік" і деякі інші законодавчі акти" ( 2505-15 ) (2505-15)
.
Позивач в запереченнях на касаційну просить відмовити в її
задоволенні, судові рішення залишити без змін як таких, що є
законними і обгрунтованими.
Перевіривши правильність застосування судами першої та
апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права,
правової оцінки обставин справи, заслухавши пояснення присутніх
представників сторін, Вищий адміністративний суд України приходить
до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню
по слідуючим доводам та мотивам.
Статтею 96 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
передбачено, що доказами в
адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на
підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин,
що обгрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у
справі, та інші обставини, що мають значення для правильного
вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі
пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань
свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази
суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може
запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові
докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з
власної ініціативи.
Згідно ст. 159 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
судове рішення повинно
бути законним і обгрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно
до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального
права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в
адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були
досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій
вказаним вимогам не відповідають.
Відповідно до ст. 47 Закону України "Про Державний бюджет
України на 2005 рік" ( 2285-15 ) (2285-15)
у 2005 році збільшилась вартість
торгового патенту на здійснення діяльності з надання послуг у
сфері грального бізнесу, встановлена ч. 3 ст. 5 Закону України
"Про патентування деяких видів підприємницької діяльності"
( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
.
Пунктом 1 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України
( 2542-14 ) (2542-14)
(далі - Кодекс) встановлено, що бюджет - план
формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення
завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади,
органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого
самоврядування протягом бюджетного періоду.
Зі змісту пункту 3 частини 1 статті 4 Кодексу випливає, що
нормативно-правовими актами, що регулюють бюджетні відносини в
Україні, є, зокрема, закон про Державний бюджет України.
Згідно з пунктом 19 частини 1 статті 2 Кодексу доходи
бюджету - усі податкові, неподаткові та інші надходження на
безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством
України (включаючи трансферти, дарунки, гранти).
Закон про Державний бюджет України на поточний рік регулює
бюджетні відносини, зокрема, у сфері наповнення бюджету через
механізми справляння податків. Отже, дія зазначеного закону
поширюється, у тому числі, і на податкові правовідносини, оскільки
одним із джерел формування доходної частини Державного бюджету на
поточний рік є податки, які справляються за встановленими
ставками. Закон про Державний бюджет України на поточний рік
передбачає розмір кожної доходної статті бюджету, зокрема шляхом
визначення розміру податкових ставок, зупинення дії податкових
зобов'язань для визначеного кола суб'єктів і звільнення окремих
суб'єктів господарювання від сплати певних видів податків.
Таким чином, закон про Державний бюджет України встановлює,
зокрема, основи регулювання податкових відносин у частині
спрямування податків до Державного бюджету як елементу його
доходної частини. Виходячи із зазначеного, цим Законом може
зупинятися дія окремих положень податкових законів, вводитися
податкові пільги та інше.
За вказаних обставин, зважаючи на межі перегляду, Вищий
адміністративний суд України приходить до висновку про
необхідність скасування рішень судів попередніх інстанцій та
передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді слід взяти до уваги вищезазначене та
прийняти законне і обгрунтоване рішення відповідно до норм
матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227,
230, 231, 254 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, -
ухвалив:
1. Касаційну скаргу задовольнити частково.
2. Скасувати постанову Господарського суду Харківської
області від 18.04.2006р. та постанову Харківського апеляційного
господарського суду від 11.09.2006р. у справі № АС-41/111-06.
3. Справу № АС-41/111-06 направити на новий розгляд до суду
першої інстанції.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та
може бути оскаржена відповідно до вимог ст. ст. 235 - 237, ч. 1
ст. 238 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий-суддя (підпис) Брайко А. I.
Судді (підпис) Голубєва Г. К.
(підпис) Карась О. В.
(підпис) Рибченко А. О.
(підпис) Федоров М. О.
З оригіналом згідно
Суддя Вищого адміністративного
суду України Брайко А. I.