ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 березня 2007 року м. Київ
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Костенка М.I., Маринчак Н.Є., Степашка О.I.,
Шипуліної Т.М.
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю
"Агроторговий дім - Менський коопзаготпром"
на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від
08.11.2005р.
у справі № 3/256а-6/210а господарського суду Чернігівської
області
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю
"Агроторговий дім - Менський коопзаготпром"
до Менської міжрайонної державної податкової інспекції
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Чернігівської області від
16.08.2005 р., залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного
господарського суду від 08.11.2005 р., в задоволенні позову про
визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Менської МДПI
від 07.06.2004 р. № 0008231630/3/1990/15, № 0008251630/3/1988/15,
№ 0008241630/3/1991/15 про визначення товариству з обмеженою
відповідальністю "Агроторговий дім - Менський коопзаготпром"
податкових зобов'язань за платежем із штрафних санкцій, накладених
на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 ст.17 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, на загальну суму 28
151,64 грн. відмовлено.
Висновок судів першої та апеляційної інстанцій щодо
відсутності підстав для задоволення позову вмотивований посиланням
на встановлений в судовому процесі факт сплати позивачем
самостійно узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на
додану вартість за податковими деклараціями за період лютий,
березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень,
жовтень, листопад, грудень 2001 року, січень, лютий, березень,
квітень, травень, червень, липень 2002 року, червень, липень 2003
року, а також за розпорядженням від 15.10.2003р. № 64, кредитною
угодою від 30.03.2001 р. № 1 з порушенням граничних строків,
встановлених пунктом 5.3 ст.5 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-III
( 2181-14 ) (2181-14)
, а саме із затримкою сплати податкових зобов'язань в
загальній сумі 24 311,30 грн. на 27 календарних днів, в сумі 17
603,55 грн. - на 85 календарних днів, в сумі 44 399,60 грн. - на
271 календарних днів.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалені у
справі судові рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове
рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судами
першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права.
Перевіривши правильність застосування судами першої та
апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права,
юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого
адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна
скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Судами встановлено, що фактичною підставою для визначення
позивачу податкових зобов'язань за платежем із штрафних санкцій,
накладених на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17
Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
, в сумах 2 431,13 грн., 22 199,80 грн. та 3 520,71
грн., а всього 28 151,64 грн. згідно податкових повідомлень-рішень
від 07.06.2004 р. № 0008231630/3/1990/15, № 0008251630/3/1988/15,
№ 0008241630/3/1991/15 відповідно слугувала затримка позивачем
сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану
вартість за податковими деклараціями від 20.03.2001р. № 4473, від
20.04.2001р. № 4851, від 21.05.2001р. № 5167, від 20.06.2001р. №
5597, від 19.07.2001р. № 5857, від 20.08.2001р. № 6327, від
20.09.2001р. № 6773, від 22.10.2001р. № 7208, від 20.11.2001р. №
7421, від 20.12.2001р. № 7241, від 21.01.2002р. № 306, від
20.02.2002р. № 645, від 20.03.2002р. № 1105, від 19.04.2002р. №
1426, від 20.05.2002р. № 1836, від 20.06.2002р. № 2159, від
22.07.2002р. № 2587 від 20.08.2002р. № 2925, від 21.07.2003р. №
5730, від 20.08.2003р. № 6790, розпорядження від 15.10.2003р. №
64, кредитної угоди від 30.03.2001 р. № 1.
Зазначені обставини підтверджуються наявними у справі
письмовими доказами та не заперечуються позивачем /, т. 1, а.с.
49-50, 73-95, т.2, а.с. 65, 66/.
Відповідно до пункту 3 частини 1 ст. 9 Закону України "Про
систему оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
платники податків і зборів
(обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми
податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами
терміни.
Згідно підпункту 5.3.1 пункту 5.3 ст. 5 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
платник податків
зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання,
зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти
днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку,
передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону
для подання податкової декларації.
Відповідно до підпункту 4.1.4 "а" пункту 4.1 статті 4
зазначеного Закону податкові декларації подаються за базовий
податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю, -
протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним
днем звітного (податкового) місяця.
За змістом п. 1.11 ст. 1 та ст. 5 названого Закону під
самостійним узгодженням податкового зобов'язання розуміється
подання платником податку у строки, встановлені законодавством
(залежно від базового податкового періоду), до податкового органу
документу (податкової декларації, розрахунку), на підставі якого
здійснюється нарахування та /або сплата податку/збору.
Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 ст. 17 цього Закону
встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену
суму податкового зобов'язання протягом граничних строків,
визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний
сплатити штраф у розмірах, передбачених зазначеним підпунктом, а
саме: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім
днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового
зобов'язання - у розмірі десяти відсотків погашеної суми
податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів
включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати
узгодженої суми податкового зобов'язання - у розмірі двадцяти
відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є
більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного
строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання - у розмірі
п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Судами встановлено, а позивачем не спростовано, що
товариством затримано сплату самостійно узгоджених сум податкових
зобов'язань з податку на додану вартість на кількість днів, у
сумах та за періоди, зазначені, зокрема, у розрахунку штрафних
санкцій до акту перевірки від 15.12.2003р. № 14, які бралися МДПI
до розрахунку.
З огляду на це, суди дійшли обгрунтованого висновку про
відповідність накладених на позивача штрафних санкцій в сумі 28
151,64 грн. підпункту 17.1.7 пункту 17.1 ст.17 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
,
УХВАЛИВ :
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю
"Агроторговий дім - Менський коопзаготпром" залишити без
задоволення, а ухвалу Київського апеляційного господарського суду
від 08.11.2005р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може
бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку,
передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий Усенко Є.А.
Судді Костенко М.I.
Маринчак Н.Є.
Степашко О.I.
Шипуліна Т.М.