ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 березня 2007 року м. Київ
Колегія суддів
Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого - Харченка В.В., суддів - Васильченко Н.В.,
Гончар Л.Я, Кравченко О.О, Матолича С.В., розглянувши у
попередньому судовому засіданні касаційну скаргу державного
підприємства "Дослідне господарство Iнституту
сільськогосподарської мікробіології" Української академії аграрних
наук на постанову Київського апеляційного господарського суду від
11 липня 2006 року у справі за позовом Чернігівського районного
центру зайнятості до державного підприємства "Дослідне
господарство Iнституту сільськогосподарської мікробіології" наук
про стягнення, -
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Господарського суду Чернігівської області від 1
червня 2006 року в задоволенні позовних вимог Чернігівського
районного центру зайнятості до державного підприємства "Дослідне
господарство Iнституту сільськогосподарської мікробіології" про
стягнення 34911,51грн. штрафних санкцій було задоволено частково,
в розмірі 34 грн.
Суд першої інстанції визнав наявність порушення норм
законодавства відповідачем, проте з власної ініціативи зменшив
розмір штрафних санкцій.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11
липня 2006 року вищезазначене рішення суду першої інстанції
скасоване та прийнято рішення про задоволення позовних вимог.
В основу зазначеної постанови покладено висновки про
наявність порушення норм Закону України "Про зайнятість населення"
( 803-12 ) (803-12)
з боку відповідача та під ставність застосування до
нього штрафних санкцій та відсутність повноважень суду на
зменшення штрафних санкцій.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції ДП
"Дослідне господарство Iнституту сільськогосподарської
мікробіології" звернулося з касаційною скаргою, у якій просить
постанову Київського апеляційного господарського суду від 11 липня
2006 року скасувати, постанову Господарського суду Чернігівської
області від 1 червня 2006 року залишити без змін.
Розглянувши касаційну скаргу та вивчивши матеріали справи
колегія суддів доходить висновків про відсутність підстав для її
задоволення.
Згідно із абз. 1 ч. 5 ст. 20 Закону України "Про зайнятість
населення" ( 803-12 ) (803-12)
при вивільненні працівників у зв'язку із
змінами в організації виробництва і праці, у тому числі
ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств,
установ, організацій, скороченням чисельності або штату
працівників, підприємства, установи, організації, незалежно від
форм власності, повідомляють про це не пізніш як за два місяці у
письмовій формі державну службу зайнятості, вказуючи підстави і
строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей,
кваліфікації, розмір оплати праці, а в десятиденний строк після
вивільнення - списки фактично вивільнених працівників.
Відповідно до абз. 2 ст. 5 Закону України "Про зайнятість
населення" ( 803-12 ) (803-12)
у разі неподання або порушення строків
подання цих даних стягується штраф у розмірі річної заробітної
плати за кожного вивільненого працівника. Ці кошти зараховуються
до державного фонду сприяння зайнятості і використовуються для
фінансування заходів по працевлаштуванню та соціального захисту
вивільнюваних працівників.
Судом апеляційної інстанції було встановлено, що подав звіт
до Чернігівського районного та міського центрів зайнятості
01.02.2006р., а працівників звільнив в період з 20.02.2006р. по
22.02.2006р.
Відповідно до ч.3 ст.220-1 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд
касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення
без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що
при розгляді справи допущено неправильне застосування норм
матеріального чи порушення норм процесуального права, які
передбачені ст.ст. 225-229 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
як підстави для
зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без
розгляду або закриття провадження у справі.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну
скаргу слід відхилити, оскільки судове рішення суду апеляційної
інстанцій постановлене з додержанням норм матеріального та
процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана
вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують,
підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні
відсутні.
Керуючись ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу державного підприємства "Дослідне
господарство Iнституту сільськогосподарської мікробіології"
Української академії аграрних наук залишити без задоволення, а
постанову Київського апеляційного господарського суду від 11 липня
2006 року - без змін.
Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 17 січня
2007 року, якою було зупинено виконання постанови Київського
апеляційного господарського суду від 11 липня 2006 року скасувати.
Ухвала набуває законної сили з моменту її оголошення, і
оскарженню не підлягає, крім, як з підстав, у порядку та у строки,
передбачені ст.ст.237-239 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий /підпис/ В.В.Харченко
Судді /підпис/ С.В. Матолич
/підпис/ К.Г.Леонтович
/підпис/ Н.В. Васильченко
/підпис/ О.О.Кравченко
З оригіналом вірно
суддя Н.В.Васильченко