ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 березня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
:
головуючого - судді Бим М.Є.,
суддів: Гордійчук М.П., Васильченко Н.В., Кравченко О.О.,
Матолича С.В.,
при секретарі - Коротких В.В.,
за участю представників сторін Акимової Н.М., Асаулко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства "Носівське хлібоприймальне
підприємство" на постанову Київського апеляційного господарського
суду від 28 вересня 2006 року у справі за позовом Чернігівського
обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до
Відкритого акціонерного товариства "Носівське хлібоприймальне
підприємство" про стягнення штрафних санкцій, -
в с т а н о в и л а:
У травні 2006 року позивач звернувся до суду з позовом до
Відкритого акціонерного (надалі - ВАТ) "Носівське хлібоприймальне
підприємство" про стягнення 7947,44 грн. штрафних санкцій за
нестворені робочі місця для інвалідів.
Постановою господарського суду Чернігівської області від 19
липня 2006 року у позові Чернігівському обласному відділенню Фонду
соціального захисту інвалідів відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28
вересня 2006 року скасовано постанову господарського суду
Чернігівської області від 19 липня 2006 року та позов задоволено.
Не погоджуючись з судовим рішенням по справі, ВАТ "Носівське
хлібоприймальне підприємство" звернулося з касаційною скаргою.
У своїй скарзі ставить питання про скасування рішення суду
апеляційної інстанції та просить залишити в силі постанову
господарського суду Чернігівської області від 19 липня 2006 року.
Вимоги скарги мотивує неправильним застосуванням судом
апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушенням норм
процесуального права.
В судовому засіданні касаційної інстанції представник
касатора просила задовольнити вимоги скарги з викладених в ній
підстав, представник позивача вважала рішення суду апеляційної
інстанції законним та обгрунтованим.
Розглянувши касаційну скаргу та обговоривши її доводи за
матеріалами справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність
підстав для її задоволення.
Відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції скасовує судове
рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду
першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване
або змінене помилково.
В ході з'ясування обставин у справі судами попередніх
інстанцій встановлено, що відповідачем регулярно у 2005 році
подавались до Носівського центру зайнятості звіти про наявність
вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках.
Але центром зайнятості за період з 01.01.2005 року по 31.12.2005
року був направлений відповідачу для працевлаштування лише один
інвалід, який відповідачем був працевлаштований.
Згідно вимог Закону України "Про основи соціальної
захищеності інвалідів в Україні" ( 875-12 ) (875-12)
та Положення про
робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів
діям по безпосередньому працевлаштуванню інвалідів центральним
органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики,
органами місцевого самоврядування та громадськими організаціями
інвалідів, передують дії окремого підприємства щодо інформування
зазначених органів про кількість вільних місць для інвалідів,
тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про основи
соціальної захищеності інвалідів в Україні" ( 875-12 ) (875-12)
, в
редакції, що діяла на момент виникнення спору, працевлаштування
інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з
питань праці та соціальної політики, органами місцевого
самоврядування, громадськими організаціями інвалідів.
Статтею 20 вказаного Закону передбачено, що підприємства,
установи і організації, незалежно від форм власності і
господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж
установлено нормативом, встановленим ч. 1 ст. 19 цього Закону,
щороку сплачують відповідним відділенням Фонду України соціального
захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у
розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному
підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне
робоче місце, не зайняте інвалідом.
Враховуючи вищевикладене суд касаційної інстанції
погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності
підстав для задоволення позову, адже обов'язок підбирати та
працевлаштовувати інвалідів покладено на органи працевлаштування,
перелічені в ч. 1 ст. 18 Закону України "Про основи соціальної
захищеності інвалідів в Україні" ( 875-12 ) (875-12)
.
Судом першої інстанції були вірно застосовані норми
матеріального і процесуального права, дана правильна правова
оцінка встановленим у справі обставинам, натомість судом
апеляційної інстанції були порушені норми матеріального права й
помилково скасоване рішення суду першої інстанції.
За таких обставин касаційна скарга підлягає задоволенню,
рішення суду апеляційної інстанції - скасуванню, а постанова
господарського суду Чернігівської області по даній справі -
залишенню в силі.
Керуючись ст. 220, 223, 226, 231 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
"Носівське хлібоприймальне підприємство" задовольнити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 28
вересня 2006 року скасувати.
Постанову господарського суду Чернігівської області від 19
липня 2006 року по даній справі залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Судді: /підпис/
З оригіналом згідно.
Суддя: