К-1433/06 про скасування податкового повідомлення-рішення яким визначено суму податкового зобов'язання про прибутковому податку на доходи від підприємницької діяльності - Текст документа

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого-судді Брайка А. I.,

суддів Голубєвої Г. К.,

Карася О. В.,

Рибченка А. О.,

Федорова М. О.,

секретар судового засідання - Міненко О. М.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 03.03.2004р. у справі № 2-425/04 та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 17.05.2004р. (№ 22а-1309/2004р.)

за скаргою ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у м. Чернігові

про визнання дій неправомірними та скасування податкового повідомлення-рішення

за участю представників:

позивача - не з'явились,

відповідача - не з'явились,

встановив:

ОСОБА_1 подано заяву про визнання неправомірними дій Державної податкової інспекції у м. Чернігові по покладенню обов'язку сплати авансових платежів прибуткового податку в розмірі 21 000 грн. та скасування податкового повідомлення-рішення НОМЕР_1 про визначення суми податкового зобов'язання про прибутковому податку на доходи від підприємницької діяльності в розмірі 21 000 грн.

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 03.03.2004р. у справі № 2-425/04, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 17.05.2004р. (№ 22а-1309/2004р.), в задоволенні скарги відмовлено.

Судові рішення обгрунтовані тим, що, оскільки позивач є приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу, а здійснення повноважень нотаріуса є основною і головною сферою його діяльності, постійним і єдиним робочим місцем в межах нотаріального округу, то оподаткування доходів повинно здійснюватись на підставі розділу 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" (13-92) .

Позивач, не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, подав касаційну скаргу в якій просить їх скасувати, задовольнити скаргу посилаючись на неповне з'ясування, невірну оцінку обставин справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 67 Конституції України (254к/96-ВР) , ст. ст. 1, 3, 7 Закону України "Про систему оподаткування" (1251-12) , Указу Президента України від 23.08.1998р. № 932/98 (932/98) , ст. ст. 11 - 14 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" та зазначив про викладання в Чернігівському юридичному коледжі, який є його основним місцем роботи.

Відповідач заперечення на касаційну скаргу не подав.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню по слідуючим доводам та мотивам.

З аналізу положень ст. ст. 1, 3, 25, 32 Закону України "Про нотаріат" (3425-12) слідує, що повноваження приватного нотаріуса є основною сферою його діяльності, основним його робочим місцем в межах визначеного нотаріального округу, за здійснення цієї діяльності нотаріус справляє плату, яка оподатковується прибутковим податком за ставками, встановленими чинним законодавством. При цьому нотаріус не може перебувати в штаті інших державних, приватних та громадських підприємств і організацій, займатися підприємницькою і посередницькою діяльністю, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької і наукової у вільний від роботи час, а також складати проекти угод і заяв, виготовляти копії документів та виписки з них, надавати роз'яснення з питань вчинення нотаріальних дій і консультації правового характеру.

За особливостями здійснюваної приватним нотаріусом діяльності його доходи не передбачені як об'єкт оподаткування в розділах II та III Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" (13-92) , а підлягають оподаткуванню згідно розділу IV цього Декрету.

Відповідно до ч. 1 ст. 13, п. "б" ч. 1 ст. 14 зазначеного Декрету оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету; з доходів, зазначених у цьому розділі Декрету, податок обчислюється податковими органами на підставі декларацій, поданих громадянами про очікуваний (оціночний) у поточному році доход або про фактично одержані у звітному календарному році доходи та інших відомостей про доходи громадян, визначених у цьому розділі.

Таким чином, враховуючи подану позивачем декларацію про отримані доходи за 2002 рік, дії відповідача по покладенню обов'язку сплати авансових платежів прибуткового податку в розмірі 21 000 грн. та прийняття податкового повідомлення-рішення НОМЕР_1 про визначення суми податкового зобов'язання про прибутковому податку на доходи у вказаному розмірі вчинені на підставі чинного законодавства та в межах його компетенції.

За вказаних обставин, зважаючи на відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про відмову в задоволенні скарги є вірним, рішення та ухвала прийняті відповідно вимог чинного законодавства, а вимоги позивача є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231, 254 КАС України (2747-15) , -

ухвалив:

1. Залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 03.03.2004р. у справі № 2-425/04 та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 17.05.2004р. (№ 22а-1309/2004р.) - без змін.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена відповідно до вимог ст. ст. 235 - 237, ч. 1 ст. 238 КАС України (2747-15) .