Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого  Федорова М.О.

Суддів  Брайка А.I.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

секретар судового засідання  Гончаренко Р.С.

за участю представників згідно протоколу судового засіданні від 22.05.07р. (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу ЗАТ "Українська лісопереробна компанія" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.10.2005 року

у справі № 10/71 

за позовом  Прокурора Сарненського району в інтересах Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області

до  ЗАТ "Українська лісопереробна компанія"

СПД-ФО ОСОБА_1

про  визнання угоди недійсною

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Сарненського району в інтересах Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом до ЗАТ "Українська лісопереробна компанія" та СПД-ФО ОСОБА_1 про визнання недійсним договору НОМЕР_1.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 11.05.2005 року в задоволені позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду України від 26.10.2005 року рішення місцевого  господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким позов Прокурора Сарненського району в інтересах Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції, ЗАТ "Українська лісопереробна компанія" оскаржило його у касаційному порядку. В своїй скарзі просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.10.2005 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції від 11.05.2005 року.

Касаційна скарга вмотивована тим, що Львівським апеляційним господарським судом при вирішені спору у даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, присутніх в судовому засіданні представників сторін, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга ЗАТ "Українська лісопереробна компанія" задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами комплексної позапланової перевірки дотримання вимог податкового законодавства ЗАТ "Українська лісопереробна компанія" (акт перевірки від 14.09.2004 року) донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 9462 грн. (основний платіж - 6308 грн., штрафні санкції 3154 грн.) та податок на прибуток на суму 125960 грн. (основний платіж 85443 грн., штрафні санкції 40517 грн.).

На підставі акту перевірки були прийняті податкові повідомлення-рішення №0000162650/0 та №0000172650/0 від 16.09.2004 року. Підставою для донарахувань податкових зобов'язань згідно акту перевірки було віднесення ЗАТ "Українська лісопереробна компанія" до складу валових витрат, відображених у деклараціях про прибуток підприємства суми вартості послуг у: IV кварталі 2002 року на суму 145494 грн., I кварталі 2003 року на суму 74400 грн., II кварталі 2003 року на суму 40451 грн., I кварталі 2004 року на суму 29400 грн., що не пов'язані з організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, чим порушено пп.5.2.1, пп.5.3.9, ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) , а саме: до складу валових витрат ЗАТ "Українська лісопереробна компанія" включила витрати по розробці лісосік підприємцем ОСОБА_1 на суму 748314,38 грн., які не підтверджені належними документами.

Апеляційним судом також встановлено, що 10.10.2002 року ЗАТ "Українська лісопереробна компанія" і підприємець ОСОБА_1 уклали договір, згідно якого приватний підприємець зобов'язувався власними засобами виконувати роботи по розробці лісосік, дотримуватися законодавства та інших нормативних актів, що регулюють порядок лісокористування, екологічне законодавство при виконанні робіт по розробці лісосік.

Закрите акціонерне товариство зобов'язувалося надати лісосіки під розробку, пред'являти всі документи, що регулюють таку розробку, проводити вивезення деревини та оплачувати вартість робіт на договірних умовах. Згідно документів, зібраних в матеріалах справи.

Суд взяв під сумнів, що ЗАТ "Українська лісопереробна компанія" на протязі 2002-2004 років оплачувала підприємцю ОСОБА_1 в безготівковій формі вартість придбаних лісоматеріалів та наданих ним послуг по розробці лісосік. В свою чергу, підприємець ОСОБА_1 проводив реалізацію Лісоматеріалів та лісопродукції ЗАТ "Українська лісопереробна компанія" та надавав послуги по розробці лісосік по договірних цінах.

За матеріалами зустрічної перевірки (довідка НОМЕР_2) вбачається, що підприємець ОСОБА_1 надав ЗАТ "Українська лісопереробна компанія" товарів і послуг на суму 748314 грн. 38 коп.

Але документи, які б підтверджували взаєморозрахунки підприємця ОСОБА_1 із ЗАТ "Українська лісопереробна компанія", за цей період відсутні.

Згідно пп.2.1 п.2 договору від 10.10.2002 року НОМЕР_1 підприємець ОСОБА_1 зобов'язувався власними засобами виконувати роботи по розробці лісосік. В результаті зустрічної перевірки підприємця ОСОБА_1 (довідка від 02.09.2004 року) виявлено, що власних транспортних засобів підприємець не мав, а для розробки лісосік наймав транспорт в ЗАТ "Українська лісопереробна компанія". Фактично він договори оренди не укладав, розрахунки за найманий транспорт не проводив.

Підприємець ОСОБА_1 не володіє складськими приміщеннями, виробничими основними фондами і потужностями, найманими особами та технічними засобами для виконання робіт, надання послуг та продажу товарів. Крім того, підприємець ОСОБА_1 з 2002 року одночасно працює у ЗАТ "Українська лісопереробна компанія" і є її менеджером.

Договорів на розробку лісосік підприємцем ОСОБА_1 з постійними лісокористувачами не укладалося.

Таким чином, підприємець ОСОБА_1 послуги по розробці лісосік для ЗАТ Українська лісопереробна компанія" фактично не здійснював.

Окрім того, з постанови Рокитнівського районного суду Рівненської області від 17.05.2005 року, якою було закрито кримінальну справу по обвинуваченню головного бухгалтера ЗАТ "Українська лісопереробна компанія" ОСОБА_2 у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.358 КК України (2341-14) і звільнено його від кримінальної відповідальності у зв'язку з його дійовим каяттям, вбачається, що:

·  підпис (підрядник) від імені підприємця ОСОБА_1 в договоріНОМЕР_1 згідно висновку почеркознавчої експертизи виконаний головним бухгалтером ЗАТ "Українська лісопереробна компанія" ОСОБА_2;

·  підписи в актах здачі-прийняття робіт по розробці лісосіки від імені підприємця ОСОБА_1, згідно  висновку почеркознавчої експертизи виконані головним бухгалтером ЗАТ "Українська лісопереробна компанія" ОСОБА_2;

·  підписи від імені підприємця ОСОБА_1, в рахунках-фактурах згідно почеркознавчої експертизи виконані головним бухгалтером ЗАТ "Українська лісопереробна компанія" ОСОБА_2;

·  підписи, які знаходяться в платіжних дорученнях від імені підприємця ОСОБА_1, згідно почеркознавчої експертизи виконані головним бухгалтером ЗАТ "Українська лісопереробна компанія" ОСОБА_2

Отже, аналіз викладеного свідчить про те, що підприємцем ОСОБА_1 будь-яких дій по виконанню договору НОМЕР_1 не проводилось. А розробка лісосіки виконувалась ЗАТ "Українська лісопереробна компанія" на виконання угод укладених з постійними лісокористувачами - держлісгоспами (копії угод знаходяться в матеріалах справи).

Відповідно до ст.58 ЦК Української РСР, чинної на момент укладення спірного договору, недійсною є угода, укладена лише про людське око, без неміру створити юридичні наслідки (мнима угода).

За змістом ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності зазначених висновків суду, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального права, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційна скарга ЗАТ "Українська лісопереробна компанія" задоволенню не підлягає, а постанова Львівського апеляційного  господарського суду від 26.10.2005 року у справі № 10/71- залишається без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 221,223,230 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ЗАТ "Українська лісопереробна компанія" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.10.2005 року у справі №10/71 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .