ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           У Х В А Л А
                    I М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И
                  21 березня 2007 року  м. Київ
     Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
:
     головуючого -   судді Фадєєвої Н.М.,
     суддів: Гордійчук М.П., Бим М.Є., Леонтович К.Г., Чалого С.Я.
     при секретарі -  Деревенському I.I.,
     за участю представників сторін Купченко М.Л., Новакова А.I.,
     розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну  скаргу
державної  виконавчої  служби  Харківської  області  на  постанову
Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 22  грудня  2005
року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 28 квітня
2006 року у справі за позовом Відкритого  акціонерного  товариства
"Харківський  тракторний  завод  ім.  Орджонікідзе"  до  державної
виконавчої  служби  Харківської   області,   відділу   примусового
виконання рішень державної виконавчої служби Харківської  області,
3-я особа ОСОБА_1 про визнання дій незаконними, -
                       в с т а н о в и л а:
     В листопаді 2005 року позивач звернувся до суду з позовом  до
державної   виконавчої   служби   Харківської   області,   відділу
примусового   виконання   рішень   державної   виконавчої   служби
Харківської області, 3-я особа ОСОБА_1 про визнання дій  Державної
виконавчої служби незаконними.
     Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова  від
22 грудня 2005 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного  суду
Харківської області від 28  квітня  2006  року,  позов  задоволено
частково. Визнано нечинним постанову першого заступника начальника
відділу  державної  виконавчої   служби   Харківського   обласного
управління  юстиції  про  перевірку  виконавчого  провадження  від
24.10.2005  року;  визнано  протиправними  дії  Відділу  державної
виконавчої служби Харківського обласного управління  юстиції  щодо
задоволення скарг представника третьої особи від  11.10.2005  року
та 13.11.2005 року, скасування постанови від 13.10.2005  року  про
перевірку виконавчого провадження та постанови від 13.10.2005 року
про  закінчення   виконавчого   провадження;   визнано   постанову
заступника  начальника  підрозділу  примусового  виконання  рішень
відділу  державної  виконавчої   служби   Харківського   обласного
управління  юстиції  про  перевірку  виконавчого  провадження   та
постанову головного державного виконавця від 13.10.2005  року  про
закінчення виконавчого провадження чинними з моменту їх винесення;
визнано  нечинними  постанову  начальника  підрозділу  примусового
виконання рішень відділу державної виконавчої служби  Харківського
обласного управління юстиції  від  03.11.2005  року  та  постанову
головного державного виконавця цього ж підрозділу  від  08.11.2005
року; вирішено питання про стягнення державного мита.
     Не погоджуючись з  судовими  рішеннями  по  справі,  державна
виконавча  служба  Харківської  області  звернулася  з  касаційною
скаргою.
     У своїй касаційній  скарзі  ставить  питання  про  скасування
рішень судів першої та апеляційної інстанцій та  просить  ухвалити
нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
     Вимоги  скарги  мотивує  неправильним  застосуванням   судами
попередніх інстанції норм матеріального  та  процесуального  права
при неповному з'ясуванні обставин по справі.
     В судовому засіданні  касаційної  інстанції  представник  3-ї
особи підтримав  вимоги  касаційної  скарги  з  викладених  в  ній
підстав, представник позивача вважав рішення  судів  законними  та
обгрунтованими, інші учасники процесу до суду  не  з'явились,  про
час і місце розгляду справи повідомлені.
     Розглянувши касаційну скаргу  та  обговоривши  її  доводи  за
матеріалами справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність
підстав для її задоволення.
     Відповідно до ст. 224 Кодексу  адміністративного  судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
         суд  касаційної  інстанції  залишає  касаційну
скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що
суди першої та апеляційної інстанцій не  допустили  порушень  норм
матеріального і процесуального права при ухваленні судових  рішень
чи вчиненні процесуальних дій.
     В  ході  з'ясування  обставин  у  справі  судами   попередніх
інстанцій встановлено, що  13.08.2004р.  було  відкрито  виконавче
провадження з примусового виконання виконавчого  напису  №НОМЕР_1.
приватним нотаріусом ОСОБА_2. про стягнення з позивача на  користь
суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи (надалі  -  СПД
ФО)  ОСОБА_1.  несплаченої  в  строк  заборгованості  по  простому
векселю, витрат за опротестування векселю, за вчинення виконавчого
напису, а всього у розмірі 142981,00 грн.
     26.08.2004р.  вказане  виконавче  провадження  приєднано   до
зведеного виконавчого провадження по стягненню коштів з Відкритого
акціонерного товариства (надалі  -  ВАТ)  "Харківський  тракторний
завод ім. С. Орджонікідзе" на користь фізичних та юридичних осіб.
     Заборгованість перед  ОСОБА_1.  було  частково  погашено  ВАТ
"Харківський тракторний завод  ім.  С.  Орджонікідзе",  станом  на
01.08.2005р. сума несплаченого залишку становила 65  481  грн.  Ця
сума на  прохання  позивача   в  порядку  статті  528  ЦК  України
( 435-15 ) (435-15)
         була погашена ДП "Юрінформ плюс"  29.08.2005  року,  що
підтверджується платіжними документами.
     08.09.2005р.  до   відділу   примусового   виконання   рішень
державної  виконавчої  служби  Харківської  області  найшла  заява
позивача про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з повним
фактичним виконанням зобов'язання.
     20.09.2005р.   головним   держаним   виконавцем    підрозділу
примусового виконання рішень відділу державної  виконавчої  служби
Харківського обласного управління  юстиції  (надалі  -  ППВР  ВДВС
ХОУЮ)  було  винесено   постанову   про   закінчення   виконавчого
провадження на підставі п. 4 ст. 37 Закону України "Про  виконавче
провадження" ( 606-14 ) (606-14)
        .
     Стягувачем, СПД-ФО  ОСОБА_1.  було  оскаржено  постанову  про
закінчення   виконавчого   провадження   від    20.09.2005р.    За
результатами розгляду скарги було винесено постанову НОМЕР_2, якою
скаргу  було  задоволено  частково   та   зобов'язано   державного
виконавця винести постанову про закінчення зазначеного виконавчого
провадження на підставі п. 8 ст. 37 Закону України "Про  виконавче
провадження"  ( 606-14 ) (606-14)
        .   На   виконання   постанови   №НОМЕР_2.
державним  виконавцем  було  винесено  постанову   №НОМЕР_3.   про
закінчення виконавчого провадження на підставі п. 8 ст. 37  Закону
України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
        .
     13.10.2005р.  ОСОБА_1.  оскаржив  постанови  №   НОМЕР_2   та
№НОМЕР_3. до державної виконавчої служби Харківської  області.  За
результатами розгляду скарги було винесено постанову №НОМЕР_3. про
скасування постанови державного виконавця №НОМЕР_4,  та  постанову
№НОМЕР_5 про відновлення  виконавчого  провадження  з  примусового
виконання  виконавчого  напису  №НОМЕР_1.   приватним   нотаріусом
ОСОБА_2.
     Як встановлено судами обох інстанцій, і про  це  зазначено  у
судових рішеннях, які оскаржуються  Державною  виконавчою  службою
Харківської області, постанови виконавчої  служби  від  13.10.2005
року та від 03.11.2005 року  винесені  у  відповідності  до  вимог
законодавства щодо застосування норм статті 37 Закону України "Про
виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
        , оскільки закінчення виконавчого
провадження відбулося у  зв'язку  з  фактичним  повним  виконанням
виконавчого напису.
     До таких висновків суди дійшли на підставі аналізу  наступних
норм закону.
     Згідно  ст.  528  Цивільного  кодексу   України   ( 435-15 ) (435-15)
        ,
виконання обов'язку може бути покладено боржником на  іншу  особу,
якщо з умов договору, вимог Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
        ,
інших актів цивільного  законодавства  або  суті  зобов'язання  не
витікає зобов'язання виконати особисто. У цьому  випадку  кредитор
зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за  боржника  іншою
особою.
     Судами  попередніх  інстанцій   встановлено,   що   погашення
заборгованості третьою особою у вказаному виконавчому  провадженні
здійснювалася в порядку ст. 528 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        .
     Пунктом 8 ст. 37 Закону України "Про  виконавче  провадження"
( 606-14 ) (606-14)
           передбачено   обов'язкове   закінчення    виконавчого
провадження у разі фактичного повного виконання  рішення  суду  (у
даному випадку - виконавчого напису).
     Крім того, задовольняючи позов,  суди  виходили  з  того,  що
особи, які  виносили  постанови  від  13.10.2005  року  (заступник
начальника   ППВР  ВДВС  ХОУЮ  ОСОБА_3.   і   головний   державний
виконавець  ОСОБА_4.)  діяли  в  межах  своїх  повноважень  та   у
відповідності до вимог вказаних вище правових норм.
     Враховуючи   викладене   вище,   суд   касаційної   інстанції
погоджується  з  висновками  судів   попередніх   інстанцій   щодо
незаконності  постанови   №НОМЕР_6   про   перевірку   виконавчого
провадження від 24.10.2005р. та винесених на її підставі постанови
№НОМЕР_3.,  постанови   №НОМЕР_5   про   відновлення   виконавчого
провадження,   оскільки    вони    суперечать    нормам    чинного
законодавства.
     Таким  чином,  суди  попередніх  інстанцій   дійшли   вірного
висновку про необхідність  задоволення  позову  і  безпідставність
заперечень проти нього відповідачів і третьої особи.
     Судами попередніх  інстанцій  були  вірно  застосовані  норми
матеріального  і  процесуального  права,  дана  правильна  правова
оцінка встановленим у справі обставинам.
     За   вказаних   обставин   доводи   касаційної    скарги    є
безпідставними і не спростовують висновків судів.  Крім  того,  ці
доводи були предметом дослідження як судом  першої,  так  і  судом
апеляційної інстанцій та не знайшли  свого  підтвердження  в  ході
розгляду справи.
     Керуючись ст. 220, 223, 224,  231  Кодексу  адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
        , колегія суддів, -
 
                        У Х В А Л И Л А :
     Касаційну  скаргу  державної  виконавчої  служби  Харківської
області залишити без задоволення, а постанову  Орджонікідзевського
районного суду м. Харкова  від  22  грудня  2005  року  та  ухвалу
апеляційного суду Харківської області від 28 квітня 2006  року  по
даній справі - без змін.
     Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
     Судді:  /підпис/
     З оригіналом згідно.
     Суддя: