ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 березня 2007 року м. Київ
Колегія суддів
Вищого адміністративного суду України в складі:
Бутенка В.I., Панченка О.I., Штульмана I.В., Лиски Т.О., Сороки
М.О.,
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд
адміністративної справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу
судді апеляційного суду Харківської області від 21 січня 2004
року у справі за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії
Богодухівського районного суду Харківської області, -
встановила:
В січні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду в порядку Глави
31-А ЦПК України 1963 ( 1501-06 ) (1501-06)
року із зазначеною скаргою, в
якій просив визнати незаконними дії Богодухівського районного суду
Харківської області щодо відмови у прийнятті заяви про одержання
копії ухвали цього суду від 28.10.2003р. і про ознайомлення з
матеріалами справи №2-35/02. Вважав, що Богодухівським районним
судом було необгрунтовано відмовлено у прийнятті його заяви та на
порушення ст. 232 ЦПК України 1963 ( 1501-06 ) (1501-06)
року не
постановлено відповідної ухвали, у зв'язку з чим просив суд
визнати вказані дії незаконними.
Ухвалою судді апеляційного суду Харківської області від 21
січня 2004 року у прийняті скарги ОСОБА_1 було відмовлено з тих
підстав, що вона не підлягає розглядові у судах.
В касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм
процесуального права просив скасувати ухвалу судді апеляційного
суду Харківської області від 21 січня 2004 року, а матеріали
скарги направити до апеляційного суду для вирішення питання про її
прийняття.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно з ч. 3 ст. 211 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, підставами
касаційного оскарження судового рішення є порушення судом норм
матеріального чи процесуального права.
Відповідно до ч.3 ст. 220-1, суд касаційної інстанції
відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо
відсутні підстави для скасування судового рішення.
Статтями 126, 129 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
встановлено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні та
підкоряються лише закону і вплив на них у будь-який спосіб
забороняється. Однією з конституційних засад судочинства є
забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду,
крім випадків, встановлених законом.
Так, судом було встановлено, що заявник звернувся зі скаргою,
якою фактично оскаржуються процесуальні дії суду, пов'язані зі
здійсненням правосуддя, оскарження яких передбачено процесуальним
законодавством України.
У відповідності з роз'ясненнями викладеними в п. 1 постанови
Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами
справ за скаргами на рішення, дії чи бездіяльність органів
державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних,
посадових і службових осіб у сфері управлінської діяльності, які
порушують права та свободи громадян" №13 ( v0013700-97 ) (v0013700-97)
від
03.12.1997 р., не можуть оскаржуватися до суду в порядку,
передбаченому гл. 31-А ЦПК, рішення, дії чи бездіяльність
службових осіб органів дізнання, попереднього слідства, суду,
прокуратури, органів, уповноважених розглядати справи про
адміністративні правопорушення, щодо яких
кримінально-процесуальним, цивільним процесуальним законодавством,
законодавством про адміністративні правопорушення встановлено
інший порядок судового оскарження.
Оскільки ОСОБА_1 оскаржувались дії суду, фактично пов'язані
зі здійсненням правосуддя, то відмовляючи в прийнятті його скарги
апеляційний суд діяв згідно чинного на момент звернення
законодавства.
Зазначений висновок підтверджується роз'ясненнями наданими
Конституційним Судом України в своєму рішенні від 23 травня 2001
року
N 6-рп/2001 пунктом 4.2 якого визначено, що відповідно до
частини першої статті 124 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійсненні
правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону (частина
перша статті 129 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
). Виключно
законами України визначаються судоустрій і судочинство. Порядок
здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним
законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які
стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення
і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судовий розгляд
справ у першій інстанції, в касаційному і наглядовому порядку та
прийняття по них судових рішень належать до сфери правосуддя і
можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до
процесуального законодавства України. Позасудовий порядок
оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення
правосуддя, неможливий
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що
оскаржуване рішення ухвалене з додержанням норм процесуального
права та відсутні передбачені
ст. 227 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
підстави для його
обов'язкового скасування.
З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224,
230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а
ухвалу судді апеляційного суду Харківської області від 21 січня
2004 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та
оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно
Суддя