Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.I.,

суддів: Костенка М.I., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.,

при секретарі Павлушко Р.С.,

за участю:

представника позивача - Сорочинського Ю.В.,

представника відповідача - Дмитрука М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому

на постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 06 квітня 2006 року

у справі № 6/58-н

за позовом Міського комунального підприємства "Хмельницькводоканал"

до Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому

про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2005 року МКП "Хмельницькводоканал" звернулось до суду з позовом до ДПI у м. Хмельницькому про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення № 0000392301/0/550 від 14 лютого 2005 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що МКП "Хмельницькводоканал" є комунальним підприємством з водопостачання та водовідведення, яке відповідно до положень ст. 4 Закону України "Про заставу" (2654-12) , ч. 2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" (2163-12) не підлягає приватизації, а тому його активи не можуть перебувати в податковій заставі, у зв'язку з чим застосування штрафних санкцій згідно з підпунктом 17.1.8 п. 17.1 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) є безпідставним.

Заявою від 05 грудня 2005 року позивач уточнив позовні вимоги та просив скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000392301/0/550 від 14 лютого 2005 року.

Постановою господарського суду Хмельницької області від 17 січня 2005 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 06 квітня 2006 року постанову господарського суду Хмельницької області від 17 січня 2005 року скасовано.

Прийнято нове рішення, яким позов МКП "Хмельницькводоканал" задоволено. Скасовано податкове повідомлення - рішення № 0000392301/0/550 від 14 лютого 2005 року про застосування штрафних санкцій в сумі 98 900, 00 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь МКП "Хмельницькводоканал" 86, 70 грн. витрат по сплаті державного мита за подачу позову та апеляційної скарги.

В касаційній скарзі ДПI у м. Хмельницькому, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права судом апеляційної інстанції, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу МКП "Хмельницькводоканал" просить залишити касаційну скаргу ДПI у м. Хмельницькому без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 06 квітня 2006 року - без змін.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи касаційної скарги та просив її задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, викладені в письмовому запереченні, та просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення по справі - без змін.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

З 11 березня 1999 року по 02 червня 2004 року майнові права позивача перебували в податковій заставі, яка виникла відповідно до Указу Президента України "Про заходи щодо підвищення відповідальності за розрахунки з бюджетами та державними цільовими фондами" (167/98) № 167/98 від 04 березня 1998 року.

11 березня 1999 року податкова застава була зареєстрована у Хмельницькій філії Держінформюсту за № 61-52, а 20 червня 2003 року податкова застава перереєстрована в Державному реєстрі застав Міністерства юстиції України за № 1946-237 відповідно до ст. 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) .

Про наявність податкової застави позивача відповідно до вимог Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) було проінформовано шляхом направлення першої податкової вимоги від 24 жовтня 2001 року.

Наявність податкового боргу МКП "Хмельницькводоканал" підтверджується довідками ДПI у м. Хмельницькому про заборгованість (основний борг та пеня) за період з 01 травня 2003 року по 01 червня 2004 року та довідкою самого позивача.

Станом на 01 травня 2003 року податковий борг позивача становив 2 629, 86 грн. - недоїмки та 57 344, 01 грн. - пені, а станом на 01 травня 2004 року залишок несплаченої пені становив 34 060, 04 грн.

ДПI у м. Хмельницькому провела комплексну планову документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства МКП "Хмельницькводоканал" за період з 01 квітня 2003 по 30 червня 2004 року, за результатами якої було складено акт № 354-23-1-033566128 від 10 лютого 2005 року.

Перевіркою встановлено порушення вимог підпункту "а" підпункту 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) , що мало вираз в тому, що підприємство в період дії податкової застави відчужувало товари (роботи, послуги), розрахунки за які здійснювались не коштами, а бартером (взаємозаліками), без письмового узгодження з податковим органом на загальну суму 98 900, 00 грн.

На підставі акту перевірки ДПI у м. Хмельницькому прийняла податкове повідомлення - рішення № 0000392301/0/550 від 14 лютого 2005 року, яким на підставі підпункту 17.1.8 п. 17.1 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) за самостійне відчуження активів, які перебувають у податковій заставі та потребують обов'язкової попередньої згоди податкового органу на відчуження визначила МКП "Хмельницькводоканал" штраф у розмірі суми відчуження, визначеної за звичайними цінами, 98 900, 00 грн.

В процесі судового розгляду справи було призначено судово - бухгалтерську експертизу, за наслідками якої Тернопільським відділення Київського науково - дослідного інституту судових експертиз складено висновок № 1361 від 21 жовтня 2005 року.

В експертному висновку встановлено, що основною діяльністю МКП "Хмельницькводоканал" є надання послуг з водопостачання та водовідведення фізичним та юридичним особам. Господарські відносини з покупцями підприємство проводило відповідно до укладених договорів, які є типовими для всіх покупців. Розрахунки за надані послуги в квітні 2003 року на суму 3 990, 00 грн.; в травні 2003 року на суму 3 130, 00 грн.; в червні 2003 року на суму 6 727, 00 грн.; в липні 2003 року на суму 4 391, 00 грн.; в серпні 2003 року на суму 3 450, 00 грн.; в вересні 2003 року на суму 4 840, 00 грн.; в жовтні 2003 року на суму 7 986, 00 грн.; в листопаді 2003 року на суму 10 998, 00 грн.; в грудні 2003 року на суму 6 865, 00 грн.; в січні 2004 року на суму 6 762, 00 грн.; в лютому 2004 року на суму 8 199, 00 грн.; в березні 2004 року на суму 9 819, 00 грн.; в квітні 2004 року на суму 13 482, 00 грн.; в травні 2004 року на суму 8 261, 00 грн. підприємство проводило взаємозаліками, які виникли як вимушена форма розрахунків у зв'язку з тим, що покупці своєчасно не проводили розрахунки за одержані послуги грошовими коштами. При цьому експертом зроблено висновок, що первинними документами та регістрами бухгалтерського обліку не підтверджується відчуження майна на суму 98 900, 00 грн. в період дії податкової застави без згоди податкового органу.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволення позовних вимог, виходив з того, що з квітня 2003 року по травень 2004 року позивачем було здійснено відчуження товарно - матеріальних цінностей на суму 98 900, 00 грн. не за грошові кошти, а шляхом проведення взаємозаліків зі споживачами послуг з водовідведення та водопостачання без письмового узгодження з податковим органом, чим було порушено вимоги підпункту 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) , у зв'язку з чим застосування відповідачем штрафу згідно з підпунктом 17.1.8 п. 17.1 ст. 17 вищезгаданого Закону є правомірним.

Доводи позивача відносно того, що на нього не поширюється дія податкової застави були спростовані судом першої інстанції з посиланням на положення Указу Президента України "Про заходи щодо підвищення відповідальності за розрахунки з бюджетами та державними цільовими фондами" (167/98) та Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) , якими не передбачено обмеження права податкової застави щодо підприємств комунальної власності, які надають послуги по водопостачанню та водовідведенню.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що порушення викладене в акті перевірки спростовується наявними в матеріалах справи договорами на постачання води та водовідведення, в яких оплата була передбачена в грошовій формі, а також тим, що за надання послуг з водовідведення та водопостачання позивачем виписувались рахунки, де була передбачена оплата в грошовій формі, що було відображено в бухгалтерському обліку.

Крім того, на думку суду апеляційної інстанції, МКП "Хмельницькводоканал" не мало можливості попередньо узгодити проведення господарський операцій, розрахунок по яким передбачався грошовими коштами, враховуючи те, що проведення взаємозаліків не передбачалось та виникло як вимушена форма розрахунків за ініціативою контрагентів позивача. При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що зарахування зустрічних однорідних вимог (грошові борги позивача проти грошових боргів його кредиторів) не може вважатись бартерною операцією, тобто не може розцінюватись як відчуження послуг не за кошти.

Однак з таким висновком суду апеляційної інстанції колегія суддів погодитись не може з огляду на наступне.

Відповідно до положень підпункту "а" підпункту 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом, зокрема, операцій купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав, за винятком майна, майнових та немайнових прав, що використовується у підприємницькій діяльності платника податків (інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні.

Виходячи з вищевикладених положень, платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, має право здійснювати операції купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) майна, майнових та немайнових прав, що використовуються ним у його підприємницькій діяльності (інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні, без письмового узгодження з податковим органом.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що в період з квітня 2003 року по травень 2004 року (в період дії податкової застави) МКП "Хмельницькводоканал" надавало послуги по водопостачанню та водовідведенню, розрахунки за які здійснювались взаємозаліками з споживачами послуг без письмового узгодження з податковим органом.

Відповідно до п. 1.19 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) бартер (товарний обмін) - господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій формі, іншій, ніж грошова, включаючи будь-які види заліку та погашення взаємної заборгованості, в результаті яких не передбачається зарахування коштів на рахунки продавця для компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг).

Таким чином, здійснивши розрахунки за надані послуги по водопостачанню та водовідведенню шляхом взаємозаліку, який як вид розрахунку не передбачає зарахування коштів на рахунок продавця для компенсації вартості послуг, без письмового узгодження з податковим органом, позивач порушив вимоги підпункту "а" підпункту 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) , у зв'язку з чим ДПI у м. Хмельницькому правомірно застосувало до нього штрафні санкції на підставі підпункту 17.1.8 п. 17.1 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) .

Згідно з ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Враховуючи вищевикладене, постанова Житомирського апеляційного господарського суду від 06 квітня 2006 року підлягає скасуванню, а постанова господарського суду Хмельницької області від 17 січня 2005 року - залишенню в силі.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 220, 221, 223, 226, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому задовольнити.

Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 06 квітня 2006 року скасувати, а постанову господарського суду Хмельницької області від 17 січня 2005 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.