ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
01010, м. Київ, вул. Московська, 8
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2007 р. № К-21002/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.
суддів: Брайка А.I.
Голубєвої Г.К.
Федорова М.О.
Костенка М.I.
при секретарі судового засідання: Сорокіній Л.В.
за участю представників:
позивача: Мартинов К.В., дов. № 494/9/10-114 від 15.02.2007
р.
відповідача 1: не з'явились
відповідача 2: Сизов Ю.Ю., дов. б/н від 16.11.2006 р.
Iллєнко П.Ю., дов. б/н від 16.11.2006 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва
на постанову Київського апеляційного господарського суду від
29.05.2006 р.
у справі № 11/395 господарського суду м. Києва
за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському
районі м. Києва
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Рексі"
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Спейс Гейт"
про визнання угоди недійсною,-
ВСТАНОВИВ:
Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м.
Києва звернулась до господарського суду м. Києва з позовом про
визнання недійсним з підстав, передбачених ст. 49 ЦК УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
, укладеного між ТОВ "Рексі" та ТОВ "Спейс Гейт"
договору № 0016 від 01.07.2003 р. Також позивач просив зобов'язати
ТОВ "Рексі" повернути ТОВ "Спейс Гейт" отримані за спірним
договором грошові кошти в сумі 1 076 654,72 грн. та стягнути з ТОВ
"Спейс Гейт" в доход Державного бюджету України вартість отриманих
за договором послуг в сумі 1 076 654,72 грн.
Заявою від 14.12.2005 р. № 12955/9/10-114 позивач змінив
підставу позову та просив визнати недійсним договір № 0016 від
01.07.2003 р. на підставі ст. ст. 207, 208 Господарського кодексу
України ( 436-15 ) (436-15)
.
Постановою господарського суду м. Києва від 23.12.2005 р.
позовні вимоги задоволені повністю.
Судове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що
рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 24.01.2005 р.
визнані недійсними установчі документи відповідача 1 з моменту
його реєстрації та свідоцтво платника податку на додану вартість,
а також встановлено, що відповідач 1 був зареєстрований на
підставних осіб, які не мали на меті здійснення підприємницької
діяльності. Крім того, господарський суд першої інстанції
зазначив, що наявними в матеріалах справи документами
підтверджується, що в період виконання спірного договору
відповідач 1 подавав податкові декларації з нульовими показниками,
хоча в той самий час відповідач 2 заявляв право на податковий
кредит, що в сукупності встановлених фактів дає підстави вважати,
що укладення договору направлено на ухилення від сплати податків,
зборів (обов'язкових платежів) та з метою, що завідомо суперечить
інтересам держави.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
29.05.2006 р. рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято
нове рішення про відмову в позові з посиланням на ненадання
позивачем суду належних доказів, які б засвідчували наявність
умислу у сторін за спірним договором, а також відсутність доказів
порушення сторонами податкового законодавства по укладеному між
ними договору.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції,
Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва
оскаржила її в касаційному порядку.
В касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову
Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2006 р. з
мотивів порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального
права, а саме, ст. ст. 70, 86 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, та залишити
без змін постанову суду першої інстанції.
Представник позивача в судовому засіданні просив задовольнити
вимоги касаційної скарги в повному обсязі.
Представники відповідача 2 просили відмовити у задоволенні
касаційної скарги як безпідставної.
Представник відповідача 1 в судове засідання не з'явився.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанції
встановлено, що між ТОВ "Рексі" та ТОВ "Спейс Гейт" було укладено
договір № 0016 від 01.07.2003 р. про надання послуг на постачання
абоненту даних з мережі Iнтернет по наземному каналу зв'язку, за
яким ТОВ "Спейс Гейт" замовляє послуги, а ТОВ "Рексі" виконує
послуги.
За надані послуги ТОВ "Спейс Гейт" перерахувало кошти ТОВ
"Рексі" на загальну суму 1 076 654,72 грн., що підтверджується
виписками банківської установи про рух коштів по рахунку ТОВ
"Спейс Гейт" та платіжними дорученнями, що маються в матеріалах
справи.
Фактичне надання послуг підтверджується актами виконаних
робіт на загальну суму 1 076 654,72 грн. На виконання умов
договору ТОВ "Рексі" надало ТОВ "Спейс Гейт" податкові накладні на
загальну суму 1 076 654,72 грн., які також маються в матеріалах
справи.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від
24.01.2005 р. визнано недійсними установчі документи ТОВ "Рексі" з
28.05.2003 р., свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта
підприємницької діяльності юридичної особи ТОВ "Рексі" з
28.05.2003 р., свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану
вартість з 11.06.2003 р. Також даним рішенням встановлено, що ТОВ
"Рексі" було зареєстровано на підставних осіб, а
фінансово-господарська діяльність від його імені здійснювалась
невстановленими особами всупереч положенням законодавства.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України,
перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної
інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної
оцінки обставин справи, прийшла до висновку, що касаційну скаргу
слід залишити без задоволення, а постанову апеляційного
господарського суду без змін з огляду на наступне.
Апеляційний господарський суд, прийшовши до висновку про
відмову в задоволенні позовних вимог, вірно виходив з того, що
встановлені в рішенні Шевченківського районного суду м. Києва від
24.01.2005 року порушення відповідачем 1 норм діючого
законодавства щодо реєстрації його як суб'єкта підприємницької
діяльності не є доказами умислу останнього саме при укладенні з
відповідачем 2 договору на досягнення мети, суперечної інтересам
держави і суспільства.
Відповідно до пп. "а", "б" пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами т а державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму
податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо платник
податків не подає у встановлені строки податкову декларацію; дані
документальних перевірок результатів діяльності платника податків
свідчать про заниження або завищення суми його податкових
зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
Згідно п. 1.4 та п. 1.5 Порядку оформлення результатів
документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного
законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними
особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими
підрозділами, при проведенні комплексної документальної перевірки
складається один зведений акт комплексної перевірки; акт
документальної перевірки повинен містити систематизований виклад
виявлених в ході перевірки фактів порушень, зокрема норм
податкового та валютного законодавства, а також невиконання
платником податків законних вимог посадових осіб податкових
органів, які проводили перевірку.
Iнструкцією про порядок застосування та стягнення фінансових
санкцій органами державної податкової служби, затвердженої Наказом
Державної податкової адміністрації України № 110 ( z0268-01 ) (z0268-01)
від
17.03.2001 р. передбачено, що на підставі акту перевірки
уповноваженою особою податкової служби виноситься відповідне
рішення про донарахування суми податку, яка повинна бути сплачена
особою, відносно якої встановлене відповідне податкове
правопорушення, а також відповідні фінансові санкції, тобто
вказаним податковим рішенням встановлюється і саме податкове
правопорушення та санкції за його вчинення.
Податковим законодавством не передбачені інші документи, які
можуть підтверджувати наявність виявлених порушень податкового або
валютного законодавства.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, матеріали справи
не містять такий, що відповідає вище викладеним нормам, акт
перевірки фінансово-господарської діяльності відповідача 1 із
зазначенням факту порушення податкового законодавства по спірному
договору, рішення, винесене на підставі вказаного акту та докази
невиконання порушником податкового законодавства такого рішення.
Таким чином, колегія суддів Вищого адміністративного суду
України повністю поділяє позицію апеляційного господарського суду
про відсутність у даній справі належних доказів порушення
відповідачем 1 податкового законодавства по спірному договору.
Докази, які свідчать про визнання недійсними установчих
документів та свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану
вартість відповідача 1, а саме, рішення районного суду загальної
юрисдикції, не є такими доказами відповідно до вимог КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
та діючого податкового законодавства.
Крім того, на момент укладення договору купівлі-продажу від
01.07.2003 р. ТОВ "Рексі" був належним чином зареєстрований як
платник податку на додану вартість та мав право виписувати
податкові накладні.
Враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини,
на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень,
висновок суду апеляційної інстанції про недоведеність податковою
інспекцією того, що спірний договір укладений з метою, завідомо
суперечною інтересам держави і суспільства, зроблений з
дотриманням норм матеріального права.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Шевченківському районі м. Києва залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
29.05.2006 р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може
бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку,
передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий (підпис) Рибченко А.О.
Судді (підпис) Брайко А.I.
(підпис) Голубєва Г.К.
(підпис) Федоров М.О.
(підпис) Костенко М.I.
З оригіналом згідно
Суддя Рибченко А.О.