ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
:
головуючого - судді Фадєєвої Н.М.,
суддів - Гордійчук М.П., Бим М.Є., Леонтович К.Г., Гончар
Л.Я.
розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною
скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубіжанський
Краситель" на постанову господарського суду Луганської області від
21 листопада 2005 року та ухвалу Луганського апеляційного
господарського суду від 20 березня 2006 року у справі за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубіжанський Краситель"
до Луганської митниці про визнання недійсним рішення, -
встановила:
У жовтні 2005 року Товариство з обмеженою відповідальністю
"Рубіжанський Краситель" звернулося до суду з позовом до
Луганської митниці про визнання недійсним податкового повідомлення
№ 7 від 19.04.2005 року, яким визначено податкове зобов'язання по
платежу ввізного мита і штрафних санкцій на загальну суму 15007
грн. 86 коп. Заявлені вимоги обгрунтовувались тим, що висновки,
викладені відповідачем у спірному повідомленні про донарахування
податку на додану вартість та штрафних санкцій, не відповідають
фактичним обставинам справи та вимогам Законів України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, "Про митний тариф
України".
Постановою господарського суду Луганської області від 21
листопада 2005 року, залишеною без змін ухвалою Луганського
апеляційного господарського суду від 20 березня 2006 року, в
задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з судовими рішеннями по справі, Товариство з
обмеженою відповідальністю "Рубіжанський Краситель" звернулося з
касаційною скаргою, у якій просить скасувати судові рішення по
справі та винести нове рішення, яким позов задовольнити в повному
об'ємі.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції залишає касаційну
скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що
суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм
матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень
чи вчиненні процесуальних дій.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції,
вбачається з матеріалів справи, після перевірки Луганською
митницею країни дотримання митного законодавства, при митному
оформленні позивачем м імпорту продукції хімічної промисловості за
вантажно-митною декларацією, не встановлено достовірно країни
походження цього товару, що призвело до заниження суми податкового
зобов'язання. Наданий сертифікат походження товару було визнано
недійсним, що позивачем не оспорюється.
Таким чином, Луганською митницею було правомірно визначено
податкове зобов'язання та направлено податкове повідомлення № 7
від 19.04.2005 року про сплату податку на додану вартість та
ввізного мита при виявленні заниженої суми податкового
зобов'язання на підставі п.п. 2.1.1 п. 2.1 ст. 2, п.п. 4.2.2 п.
4.2 ст. 2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язання
платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
.
Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного
суду України вважає, що судові рішення скасуванню не підлягають.
Рішення викладені достатньо повно, висновки обгрунтовані з
посиланням на конкретні пункти законів України, які регулюють
спірні правовідносини та відповідають чинному законодавству.
При розгляді справи судами було правильно застосовано норми
матеріального та процесуального права та дана вірна правова оцінка
встановленим обставинам.
Посилання Товариства з обмеженою відповідальністю
"Рубіжанський Краситель" на порушення судами норм матеріального та
процесуального права безпідставне, оскільки матеріали справи
спростовують обставини, викладені в касаційній скарзі.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Рубіжанський Краситель" залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Луганської області від 21
листопада 2005 року та ухвалу Луганського апеляційного
господарського суду від 20 березня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення.
Судді: