ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 березня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
Головуючого: Співака В.I.
суддів: Білуги С.В.
Гаманка О.I.
Заїки М.М.
Загороднього А.Ф.
при секретарі Дашківській О.Є,
за участю представника державної податкової адміністрації м.
Києва Припіяли С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні cкаргу державної
податкової адміністрації м. Києва на рішення Шевченківського
районного суду м. Києва від 13.06.03 року та ухвалу апеляційного
суду м. Києва від 08.04.04 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на
рішення державної податкової адміністрації м. Києва, -
в с т а н о в и л а:
У лютому 2003 року ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського
районного суду м. Києва зі скаргою на рішення державної податкової
адміністрації м. Києва.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 13.06.03
року скаргу ОСОБА_1 було задоволено.
Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 08.04.04 року
апеляційну скаргу державної податкової адміністрації м. Києва
залишено без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду
м. Києва від 13.06.03 року - без змін.
В касаційній скарзі державна податкова адміністрації м.
Києва, не погоджуючись з цими судовими рішеннями, посилається на
допущені судами порушення норм матеріального права, просить
скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Києва від
13.06.03 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 08.04.04
року та постановити нове рішення, відмовитиОСОБА_1 у задоволенні
позовних вимог.
Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення
судів щодо правильності застосування судами першої та апеляційної
інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія
суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Відповідно до підпункту 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
якщо
відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає
податкове зобов'язання платника податків за причинами, не
пов'язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник
податків має право на адміністративне оскарження рішень
контролюючого органу протягом тридцяти календарних днів від дня
отримання податкового повідомлення або відповіді контролюючого
органу на скаргу, замість десятиденного строку, визначеного у
абзаці першому цього підпункту.
Як вбачається з рішень судів, 24.07.02 року ОСОБА_1 отримала
податкове повідомлення держаної податкової інспекції в
Оболонському районі м. Києва про донарахування прибуткового
податку за 2001 рік. У визначений законом строк, а саме 22.08.02
року, нею було оскаржено дане рішення. Державною податковою
інспекцією в Оболонському районі м. Києва 23.08.02 року було
отримано відповідь на цю скаргу. Отже, суд дійшов вірного висновку
визнавши неправомірним рішення державної податкової адміністрації
м. Києва (лист НОМЕР_1), яким було визначено, що ОСОБА_1 подала
скаргу 27.08.02 року і порушила строк подання скарги до державної
податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва і відкликало
рішення державної податкової інспекції в Оболонському районі м.
Києва про результати розгляду скарги ОСОБА_1 від 27.08.02 року.
Таким чином, судами правильно дана правова оцінка обставин по
справі, правильно застосовані норми матеріального та
процесуального права при прийнятті рішень, а тому касаційну скаргу
слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу державної податкової адміністрації м. Києва
залишити без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду
м. Києва від 13.06.03 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва
від 08.04.04 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на рішення
державної податкової адміністрації м. Києва - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.I. Співак
судді: С.В. Білуга
О.I. Гаманко
М.М. Заїка
А.Ф. Загородній
Згідно з оригіналом суддя В.I. Співак