К-9797/06
ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
Головуючого Бившевої Л.I.,
суддів: Костенка М.I., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А., Шипуліної
Т.М.,
при секретарі Павлушко Р.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки
Крим
на постанову Севастопольського апеляційного господарського
суду від 21 лютого 2005 року
у справі № 2-10/9174-2004
за позовом Державної податкової інспекції у місті Ялта
Автономної Республіки Крим
до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи
ОСОБА_1
про стягнення штрафних санкцій
та за зустрічним позовом Суб'єкта підприємницької
діяльності - фізичної особи ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної
Республіки Крим
про визнання недійсним рішення, -
В С Т А Н О В И Л А :
У червні 2004 року ДПI у м. Ялта АР Крим звернулось до суду з
позовом до СПД - ФО ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій в сумі
9 953, 11 грн. як таких, що добровільно не сплачені.
У вересні 2004 року СПД - ФО ОСОБА_1 звернувся до суду з
зустрічним позовом до ДПI у м. Ялта АР Крим про визнання недійсним
повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 21 травня 2003 року та
рішення № НОМЕР_2 від 26 вересня 2003 року.
Рішенням господарського суду АР Крим від 02 листопада 2004
року зустрічний позов задоволено. Визнано недійсними рішення ДПI у
м. Ялта АР Крим № НОМЕР_1 від 21 травня 2003 року та № НОМЕР_2 від
26 вересня 2003 року. Стягнуто з ДПI у м. Ялта АР Крим на користь
СПД - ФО ОСОБА_1 85, 00 грн. державного мита та 118, 00 грн.
витрат на інформаційне - технічне забезпечення. В задоволенні
первісного позову відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 21 лютого 2005 року рішення господарського суду АР Крим від 02
листопада 2004 року змінено та викладено резолютивну частину
рішення в наступній редакції:
"Позов задовольнити частково. Стягнути з СПД - ФО ОСОБА_1 на
користь Державного бюджету України 8 953, 11 грн. В решті позову
відмовлено. Зустрічний позов задовольнити частково. В позовних
вимогах про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення
ДПI у м. Ялта АР Крим № НОМЕР_1 від 21 травня 2003 року в частині
застосування фінансових санкцій в сумі 9 526, 00 грн. відмовити.
Визнати недійсним рішення ДПI у м. Ялта АР Крим № НОМЕР_1 від 21
травня 2003 року в частині визначення штрафних санкцій в сумі 9
526, 00 грн. сумою податкового зобов'язання СПД - ФО ОСОБА_1
Визнати недійсним рішення ДПI у м. Ялта АР Крим № НОМЕР_2 від 26
вересня 2003 року про застосування фінансових санкцій в сумі 1000,
00 грн. Стягнути з СПД - ФО ОСОБА_1 на користь держави державне
мито в сумі 89, 53 грн. Стягнути з ДПI у м. Ялта АР Крим на
користь СПД - ФО ОСОБА_1 витрати на сплату державного мита в сумі
42, 50 грн. і 59, 00 грн. витрат на інформаційне - технічне
забезпечення судового процесу". Стягнуто з СПД - ФО ОСОБА_1 на
користь держави за апеляційне оскарження державне мито в сумі
66,01 грн.
В касаційній скарзі ДПI у м. Ялта АР Крим просить частково
скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського
суду від 21 лютого 2005 року та постановити нове рішення, яким
задовольнити позовні вимоги ДПI у м. Ялта АР Крим про стягнення
штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1000, 00 грн.,
застосованих рішенням № НОМЕР_2 від 26 вересня 2003 року.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи
касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами
першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та
процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія
суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню
з наступних підстав.
Судами було встановлено, що ДПI у м. Ялта АР Крим провела
перевірку з контролю за здійсненнями розрахункових операцій у
сфері готівкового та безготівково обороту суб'єктами
підприємницької діяльності, за результатами якої було складено акт
№ НОМЕР_3 від 03 травня 2003 року. Перевіркою було встановлено, що
сума готівки на місці розрахунків на 1 837,20 грн. перевищує суму,
що зазначена у розрахунковій книжці, у зв'язку з чим ДПI у м. Ялта
АР Крим на підставі п. 1 ст. 17 Закону України "Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
застосувала до СПД - ФО
ОСОБА_1 фінансову санкцію у сумі 9 186, 00 грн. Крім того, актом
перевірки № НОМЕР_3 від 03 травня 2003 року встановлено, що при
продажу товарів не була виписана та видана квитанція, у зв'язку з
чим ДПI у м. Ялта АР Крим на підставі п. 3 ст. 17 Закону України
"Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері
торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
застосувала до СПД - ФО ОСОБА_1 фінансову санкцію у сумі 340, 00
грн.
На підставі зазначеного акту ДПI у м. Ялта АР Крим винесла
повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 21 травня 2003 року, яким
визначено фінансові санкції в сумі 9 526, 00 грн.
19 вересня 2003 року ДПI у м. Ялта АР Крим провела перевірку
з контролю за здійсненнями розрахункових операцій у сфері
готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької
діяльності, за результатами якої було складено акт № НОМЕР_4.
Перевіркою було встановлено здійснення роздрібної торгівлі
алкогольними напоями вітчизняного виробництва за цінами, що є
нижчими мінімальних, у зв'язку з чим ДПI у м. Ялта АР Крим на
підставі ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання
виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового,
алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
застосувала
до СПД - ФО ОСОБА_1 фінансову санкцію в сумі 1 000, 00 грн. На
підставі зазначеного акту ДПI у м. Ялта АР Крим прийняла рішення
про застосування фінансових санкцій № НОМЕР_2 від 26 вересня 2003
року, яким визначено фінансові санкції в сумі 1 000, 00 грн.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні первісного
позову та задовольняючи зустрічний позов, виходив з того, що
штрафні санкції за порушення Закону України "Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
не відносяться до обов'язкових
платежів в розумінні Закону України "Про систему оподаткування"
( 1251-12 ) (1251-12)
, а тому застосування та стягнення штрафних санкцій за
порушення правил торгівлі не можуть здійснюватись у відповідності
із Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
. Крім того, на думку суду першої інстанції, в
матеріалах справи відсутні документи на підтвердження факту
торгівлі в магазині НОМЕР_5, який належить СПД - ФО ОСОБА_1,
оскільки за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться декілька об'єктів
торгівлі, які належать різним суб'єктам господарювання, а особа
гр. ОСОБА_2 та факт укладення СПД - ФО ОСОБА_1 з нею договору на
реалізацію товару були встановлені з її слів і документально не
підтверджені, докази контрольної закупки товару та розрахунковий
документ (квитанція) відсутні, з актом перевірки СПД - ФО ОСОБА_1
не був ознайомлений у зв'язку з чим, він носить односторонній
характер і не можуть бути доказом по справі. Враховуючи
вищевикладене, та той факт, що твердження СПД - ФО ОСОБА_1 про те,
що в магазині НОМЕР_5, який він орендує у ТОВ "Ялта - Бакалія",
перевірка не проводилась, а в травні 2003 року торгівля
здійснювалась товарами бакалійної групи і реалізацію здійснював
він сам, не спростовано, суд першої інстанції дійшов висновку про
відсутність законних підставі для накладення на СПД - ФО ОСОБА_1
штрафних санкцій в розмірі 9 526, 00 грн.
Визнаючи недійсним рішення № НОМЕР_2 від 26 вересня 2003
року, суд першої інстанції посилався на те, що застосування
фінансових санкцій, передбачених Законом України "Про державне
регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і
плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
,
не відноситься до компетенції ДПI у м. Ялта АР Крим згідно з
положеннями Закону України "Про державну податкову службу в
Україні" ( 509-12 ) (509-12)
.
Суд апеляційної інстанції, змінюючи рішення суду першої
інстанції та задовольняючи первісний позов в частині стягнення з
СПД - ФО ОСОБА_1 8 953, 11 грн. штрафних санкцій, виходив з того,
що перевірка, за результатами якої було складено акт № НОМЕР_3 від
03 травня 2003 року, була здійснена в магазині, що належить СПД -
ФО ОСОБА_1, оскільки в акті перевірки правильно зазначена адреса
магазину, номери книги обліку розрахункових операцій № НОМЕР_6,
розрахункової книги, ліцензії на право реалізації алкогольних
напоїв АА № НОМЕР_7 від 02 серпня 2002 року, свідоцтво про сплату
єдиного податку № НОМЕР_8, дозвіл на право розміщення об'єкту
торгівлі № НОМЕР_9, тобто документів, що належать СПД - ФО
ОСОБА_1, що ним не було спростовано. Таким чином, посилаючись на
те, що факти встановлені в акті перевірки № НОМЕР_3 від 03 травня
2003 року не були спростовані СПД - ФО ОСОБА_1, суд апеляційної
інстанції дійшов висновку про правомірність стягнення фінансових
санкцій в сумі 8 953, 11 грн. з урахуванням їх часткової сплати в
сумі 472, 89 грн.
В своєму рішенні суд апеляційної інстанції фактично погодився
з твердженнями суду першої інстанції про неправомірність
визначення штрафних санкцій за порушення вимог Закону України "Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування і послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
як податкового
зобов'язання з поширенням на них вимог Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
і дійшов висновку про
визнання недійсним повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 21 травня
2003 року в частині визначення штрафних санкцій в сумі 9 526, 00
грн. сумою податкового зобов'язання. Крім того, суд апеляційної
інстанції фактично погодився з висновками суду першої інстанції
про визнання недійсним рішення № НОМЕР_2 від 26 вересня 2003 року
та доводами, з яких суд апеляційної інстанції виходив при
винесенні рішення в цій частині.
Колегія суддів, враховуючи межі оскарження ДПI у м. Ялта АР
Крим постанови Севастопольського апеляційного господарського суду
від 21 лютого 2005 року, не може погодитись з висновками суду
апеляційної інстанції в частині визнання недійсним рішення №
НОМЕР_2 від 26 вересня 2003 року з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державну податкову
службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
до системи органів державної
податкової служби віднесено Державну податкову адміністрацію
України, державні податкові адміністрації в Автономній республіці
Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові
інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя),
районах у містах (далі - органи державної податкової служби).
Згідно з п. 1 ст. 8 Закону України "Про державну податкову
службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
на Державну податкову адміністрацію
України покладено функцію безпосереднього виконання, а також
організації роботи державних податкових адміністрацій та державних
податкових інспекцій, пов'язану з проведенням роботи по боротьбі з
незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів,
веденням реєстрів імпортерів, експортерів, оптових та роздрібних
торговців, місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових
виробів; застосування у випадках, передбачених законодавством,
фінансових санкцій до суб'єктів підприємницької діяльності за
порушення законодавства про виробництво та обіг спирту етилового,
коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
здійснення заходів щодо вилучення, знищення або передачі на
промислову переробку алкогольних напоїв, знищення тютюнових
виробів, що були незаконно вироблені чи знаходилися у незаконному
обігу.
Частиною першою ст. 17 Закону України "Про державне
регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і
плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
встановлено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і
торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим
ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим
плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим,
алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і
громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним
законодавством.
У випадках, передбачених ч. 2 ст. 17 вищезгаданого Закону, до
суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові
санкції у вигляді штрафів.
Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою
ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і
обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв
та тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
, приймаються органом, який
видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим,
коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним,
спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем
виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і
тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах
їх компетенції визначеної законами України.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового
висновку про визнання недійсним рішення ДПI у м. Ялта АР Крим №
НОМЕР_2 від 26 вересня 2003 року про застосування фінансових
санкцій в сумі 1000, 00 грн., оскільки ним не було враховано, що
рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою ст. 17
Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу
спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та
тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
, може прийматись іншими органами
виконавчої влади у межах їх компетенції визначеної законами
України, до яких відноситься і ДПI у м. Ялта АР Крим, якій надано
це право Законом України "Про державну податкову службу в Україні"
( 509-12 ) (509-12)
.
Відповідно до ст. 238 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
за порушення встановлених законодавчими актами правил
здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання
можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади
або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські
санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового
характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта
господарювання та ліквідацію його наслідків. Види
адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх
застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими
актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути
встановлені виключно законами.
Відмовляючи в задоволенні позову ДПI у м. Ялта АР Крим в
частині стягнення з СПД - ФО ОСОБА_1 1 000, 00 грн. штрафних
(фінансових) санкцій, суд апеляційної інстанції не дав належної
правової оцінки тій обставині, що звернення контролюючого органу
до суду з позовом про стягнення штрафних санкцій, в разі відмови
суб'єкта господарювання від їх сплати в добровільному порядку,
повинно бути в межах строків встановлених законом.
Згідно ст. 250 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до
суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення
порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим
суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення
господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Штрафи, передбачені ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне
регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і
плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
,
в тому числі, штраф за оптову та роздрібну торгівлю коньяком,
алкогольними напоями, виготовленими за коньячною технологією,
горілкою та лікеро-горілчаними виробами за цінами, нижчими від
встановлених мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на
коньяк, алкогольні напої, виготовлені за коньячною технологією,
горілку та лікеро-горілчані вироби, підпадають під законодавче
визначення адміністративно - господарських санкцій та є такими за
своєю юридичною суттю.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, порушення правил
роздрібної торгівлі алкогольними напоями СПД - ФО ОСОБА_1 було
виявлено 19 вересня 2003 року (дата складання акту перевірки №
НОМЕР_4), 26 вересня 2003 року ДПI у м. Ялта АР Крим винесла
рішення № НОМЕР_2, яким визначила СПД - ФО ОСОБА_1 фінансові
санкції у вигляді штрафу в сумі 1 000, 00 грн., а позов ДПI у м.
Ялта АР Крим про стягнення цих фінансових санкцій був пред'явлений
в червні 2004 року, тобто за межами строку, встановленого ст. 250
Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
.
Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції має право скасувати судові
рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове
рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але
суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального
чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного
судового рішення.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ДПI у м. Ялта АР
Крим в частині стягнення з СПД - ФО ОСОБА_1 1000, 00 грн. штрафних
(фінансових) санкцій та зустрічні позовні вимоги СПД - ФО ОСОБА_1
в частині визнання недійсним рішення ДПI у м. Ялта АР Крим №
НОМЕР_2 від 26 вересня 2003 року задоволенню не підлягають, а
відтак касаційна скарга ДПI у м. Ялта АР Крим підлягає частковому
задоволенню, постанова Севастопольського апеляційного
господарського суду від 21 лютого 2005 року підлягає скасува нню в
частині задоволення зустрічного позову в частині визнання
недійсним рішення ДПI у м. Ялта АР Крим від 26 вересня 2003 року №
НОМЕР_2 про застосування фінансових санкцій в сумі 1000 грн. з
ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог
в цій частині.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія -
П О С Т А Н О В И Л А :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Ялта
Автономної Республіки Крим задовольнити частково.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 21 лютого 2005 року скасувати в частині задоволення
зустрічного позову в частині визнання недійсним рішення Державної
податкової інспекції у місті Ялта Автономної республіки Крим від
26 вересня 2003 року № НОМЕР_2 про застосування фінансових санкцій
в сумі 1 000 грн. та ухвалити в цій частині нове рішення, яким
відмовити в задоволенні позовних вимог. В іншій частині постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від 21 лютого
2005 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може
бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими
обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Суддя - доповідач: (підпис) Л.I. Бившева
Судді: (підпис) М.I. Костенко
(підпис) Н.Є. Маринчак
(підпис) Є.А. Усенко
(підпис) Т.М. Шипуліна
З оригіналом згідно
Суддя Л.I. Бившева