ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
головуючого: Бутенка В.I.,
суддів: Сороки М.О.,
Лиски Т.О.,
Панченка О.I.,
Штульмана I.В.,
при секретарі Пархоменко О.М.
представника ТОВ "Фірма "Дніпро" Прудивуса М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну
справу за касаційною скаргою ТОВ "Фірма "Дніпро" на постанову
Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 29
листопада 2005 року за позовом ТОВ "Фірма "Дніпро" (далі - ТОВ) до
Кам'янської міжрайонної державної податкової інспекції (далі -
МДПI) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,
встановила:
ТОВ "Фірма "Дніпро" звернулось до господарського суду з
позовом до МДПI про визнання недійсними податкових
повідомлень-рішень.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 4 липня
2005 року позов задоволено. Визнано недійсними податкові
повідомлення-рішення № 0000051700/0 від 2 березня 2005 року, №
0000402301/0 від 4 березня 2005 року, №0000412301/0 від 4 березня
2005 року, №0000392301/0 від 4 березня 2005 року. Стягнуто з
відповідача на користь позивача 85 грн. держмита та 118 грн.
витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 29 листопада 2005 року рішення суду першої
інстанції скасовано, в задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ТОВ "Фірма "Дніпро", посилаючись на
порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і
процесуального права, просить рішення суду апеляційної інстанції
скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судами встановлено, що відповідачем була проведена планова
документальна перевірка дотримання позивачем вимог податкового
законодавства за період з 01.01.2004 р. по 30.09.2004 р. За
результатами перевірки складено акт від 2 березня 2005 року
№30/23-010/24418721, відповідно до якого були прийняті податкові
повідомлення-рішення, якими позивачу були визначені податкові
зобов'язання за платежами: прибутковий податок в сумі 3894,85
грн., податок на додану вартість в сумі 73808 грн., в тому числі
47 771 грн. основний платіж та 26 037 грн. штрафні санкції,
податок на прибуток в сумі 40 180 грн., в тому числі 29 383 грн.
основний платіж та 10 797 грн. штрафні санкції, застосовані
штрафні санкції за порушення податкового законодавства в сумі 9
189 грн. Зазначені податкові повідомлення-рішення є предметом
спору у цій справі.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що відповідно до п.2
Указу Президента України "Про дерегулювання підприємницької
діяльності" від 23.07.1998р. № 817/98 ( 817/98 ) (817/98)
право на
проведення планової виїзної перевірки суб'єкта підприємницької
діяльності надається лише у тому разі, коли йому не пізніше ніж за
десять календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки
надіслано письмове повідомлення з зазначенням дати її проведення.
Вважав що ТОВ про проведення зазначеної перевірки належним чином
не було повідомлено, оскільки розписка про отримання листа від
10.01.2005р. про повідомлення відповідачем про проведення
перевірки підписана головним бухгалтером ТОВ, що вже не перебувала
у трудових відносинах з позивачем. На підтвердження цього факту
було надано заяву головного бухгалтера ТОВ Пасічник Л.О. від
04.01.2005 року про її звільнення з посади головного бухгалтера
ТОВ, наказ № 4 від 10.01.2005 року про звільнення Пасічник Л.О. з
посади головного бухгалтера ТОВ з 10 січня 2005 року.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції
виходив з того, що відповідно до п.2.26 Iнструкції про порядок
ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом №58
( z0110-93 ) (z0110-93)
від 29.07.1993р. Міністерства праці та соціальної
політики України, днем звільнення вважається останній день роботи.
При цьому, на порушення вимог ст. 76 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суди не перевірили і не дали оцінки поясненням представника
позивача про те, що Пасічник Л.О. вищевказаного повідомлення не
отримувала взагалі.
З врахуванням визначених ст..220 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
повноважень суд касаційної інстанції позбавлений можливості
усунути вказані недоліки, тому судові рішення у справі підлягають
скасуванню, а справа направленню на новий розгляд.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу ТОВ "Фірма "Дніпро" задовольнити частково,
Рішення господарського суду Черкаської області від 4 липня
2005 року та постанову Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 29 листопада 2005 року скасувати, а справу
направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає.
Судові рішення Вищого адміністративного суду України, які
ухвалені в порядку касаційного провадження, можуть бути оскаржені
лише за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня
відкриття таких обставин шляхом подачі скарги безпосередньо до
Верховного Суду України.
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно
Суддя: