ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 травня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого - Фадєєвої Н.М.
суддів: Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Костенка М.I., Чалого С.Я.
при секретарі Біла-Грошко О.А.
з участю представників: Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріс" Базилевича А.Ю., Фонду державного майна України Пукшиної Л.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду касаційну скаргу Фонду державного майна України на постанову господарського суду м. Києва від 8 лютого 2006 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 11 травня 2006 р. по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріс" до Фонду державного майна України про визнання незаконною відмови Фонду державного майна України в продовженні строку дії договору оренди майна, -
встановила:
У грудні 2005 року ТОВ "Боріс" звернулося з позовом до Фонду державного майна України про визнання незаконною відмови Фонду державного майна України в продовженні строку дії договору № 582 від 02.09.2004 р. оренди майна, що належить до державної власності та зобов'язання відповідача підписати додаткову угоду про продовження дії договору № 582 строком на один рік, мотивуючи тим, що відповідно до п.10.2 вказаного договору він може бути продовженим шляхом укладання додаткової угоди. За заявою позивача провадження у справі закрито в частині позовних вимог щодо зобов'язання відповідача підписати додаткову угоду про продовження дії договору № 582 строком на один рік.
Постановою господарського суду м. Києва від 8 лютого 2006 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського від 11 травня 2006 р., позов задоволений повністю, Визнана протиправною (незаконною) відмова Фонду державного майна України Товариству з обмеженою відповідальністю "Боріс" у продовженні строку дії договору №582 від 02.09.2004 р. оренди майна, що належить до державної власності.
У поданій касаційній скарзі Фонд державного майна України не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, просить їх скасувати, які прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та прийняти нову постанову з відмовою у заявленому позові.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Фонду державного майна України підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно матеріалів справи Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріс" звернулося до суду з позовом в порядку адміністративного судочинства до Фонду державного майна України про визнання незаконною відмови Фонду державного майна України в продовженні строку дії договору оренди майна.
Постановляючи рішення та задовольняючи позовні вимоги суди виходили з того, що даний спір є справою адміністративної юрисдикції. Проте з таким висновком погодитися не можна виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Судами встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з відмовою Фонду державного майна в продовженні строку дії договору № 582 від 02.09.2004 р. оренди майна, що належить до державної власності, а саме: оренди нежилих приміщень, що знаходяться на балансі УДСЛ "Охматдит"
Предметом спору в даній справі є право на оренду майна. Тобто між сторонами існує спір про право, що в свою чергу виключає її розгляд в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Таким чином, якщо провадження за позовом, який не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, було помилково порушено, суд закриває провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .
Враховуючи положення пункту 4 частини 1 статті 230 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) усі ухвалені в даній справі судові рішення підлягають скасуванню.
Керуючись статтями 221,223,228,330,231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу Фонду державного майна України задовольнити частково.
Постанову господарського суду м. Києва від 8 лютого 2006 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 11 травня 2006 р. по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріс" до Фонду державного майна України про визнання незаконною відмови Фонду державного майна України в продовженні строку дії договору оренди майна скасувати.
Провадження по справі закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена відповідно до вимог ст. ст. 235 - 237, ч. 1 ст. 238 КАС України (2747-15) .
Судді: підписи
З оригіналом згідно:
Суддя Вищого адміністративного суду України К.Г.Леонтович