ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого Співака В.I.
суддів Білуги С.В.
Гаманка О.I.
Загороднього А.Ф.
Заїки М.М.
при секретарі Міненко I. М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну
скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва
від 03 листопада 2004 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва
від 16 лютого 2005 року у справі за його позовом до Київського
обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії, -
в с т а н о в и л а:
У вересні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до
Київського обласного військового комісаріату про перерахунок
пенсії.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 03
листопада 2004 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду
м. Києва від 16 лютого 2005 року, в задоволенні позову відмовлено.
На зазначені судові рішення надійшла касаційна скарга
ОСОБА_1, в якій ставиться питання про скасування рішення судів
першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне
застосування судами норм матеріального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача та перевіривши судові
рішення у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та
апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм
матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у
справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необгрунтованими і
не дають підстав, які передбачені статтями 225-229 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
для зміни чи
скасування судових рішень.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 під час проходження військової
служби ні 100% надбавку, встановлену Указом Президента України
№173/2002 від 23.02.2002 ( 173/2002 ) (173/2002)
року, ні премії в розмірі
33,3% грошового забезпечення, ні надбавку за безперервну службу,
встановлену Указом Президента України №389 від 05.05.2003
( 389/2003 ) (389/2003)
року не одержував. За таких обставин суди дійшли
вірного висновку про те, що дія Указів Президента України
№847/1999, №173/2002 ( 173/2002 ) (173/2002)
, №389/2003 ( 389/2003 ) (389/2003)
, а
також постанова Кабінету Міністрів України №829 від 22.05.2000
( 829-2000-п ) (829-2000-п)
року на нього не може розповсюджуватися, оскільки
встановлення нових щомісячних додаткових видів грошового
забезпечення після звільнення військовослужбовця зі служби і яких
він не одержував під час служби, не може бути підставою для
перерахунку раніше призначеної пенсії.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції перевіряє
правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій
норм матеріального та процесуального права, правової оцінки
обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та
визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому
рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу.
Керуючись статтями 215, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення
Шевченківського районного суду м. Києва від 03 листопада 2004 року
та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 16 лютого 2005 року у
справі за його позовом до Київського обласного військового
комісаріату про перерахунок пенсії - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.I. Співак
Судді С.В. Білуга
О.I. Гаманко
А.Ф. Загородній
М.М. Заїка
З оригіналом згідно суддя Гаманко О. I.