ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого Співака В.I.
суддів Білуги С.В.
Гаманка О.I.
Загороднього А.Ф.
Заїки М.М.
при секретарі Міненко I. М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну
скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Донецької області від
21 червня 2004 року у справі за його скаргою на дії Управління
праці і соціального захисту населення Пролетарського району м.
Донецька, -
в с т а н о в и л а:
У квітні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на
рішення комісії Управління праці і соціального захисту населення
Пролетарського району м. Донецька від 11 березня 2004 року, яким
йому відмовлено у встановлені статусу учасника війни. Свої вимоги
мотивує тим, що він з сім'єю у 1951 році примусово був переселений
з території Польської Республіки на територію України на підставі
міжнародного договору СРСР та Польської Республіки про обмін
територіями.
Рішенням Пролетарського районного суду м. Донецька від 28
квітня 2004 року скаргу задоволено, зобов'язано відповідача
встановити ОСОБА_1 статус учасника війни і видати посвідчення
учасника війни.
Рішенням апеляційного суду Донецької області від 21 червня
2004 року рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 28
квітня 2004 року скасовано, в задоволенні скарги відмовлено.
На зазначене судове рішення надійшла касаційна скарга
ОСОБА_1, в якій ставиться питання про скасування рішення суду
апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування
судом норм матеріального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача та перевіривши судові
рішення у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду апеляційної
інстанції постановлене з додержанням норм матеріального та
процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана
вірно, а доводи касаційної скарги є необгрунтованими і не дають
підстав, які передбачені статтями 225-229 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
для зміни чи
скасування судового рішення.
Відповідно до абзацу другого пункту 2 статті 9 Закону України
"Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"
( 3551-12 ) (3551-12)
від 22.10.1993 року, що був чинним до 01.01.2004 року,
до учасників війни належать також особи, які після 1945 року були
переселені на територію України з територій інших країн.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проживав
на території України, а не іншої держави і не був переселений з
території іншої держави, оскільки позивач проживав на території
України - в Дрогобицькій області, яка на підставі міжнародного
договору між Польською Республікою і СРСР у травні 1951 року
відійшла до території Польської Республіки. Саме в зв'язку з цим
позивач був переселений з цієї території України на іншу територію
України. За таких обставин підстави для визнання ОСОБА_1 учасником
війни відсутні.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції перевіряє
правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій
норм матеріального та процесуального права, правової оцінки
обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та
визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому
рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу.
Керуючись статтями 215, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення
апеляційного суду Донецької області від 21 червня 2004 року у
справі за його скаргою на дії Управління праці і соціального
захисту населення Пролетарського району м. Донецька - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.I. Співак
Судді С.В. Білуга
О.I. Гаманко
А.Ф. Загородній
М.М. Заїка
З оригіналом згідно суддя Гаманко О. I.