ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

                              УХВАЛА

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

     15 березня 2007 року  м. Київ

     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   у
складі:

     головуючого    Співака В.I.

     суддів    Білуги С.В.

     Гаманка О.I.

     Загороднього А.Ф.

     Заїки М.М.

     при секретарі Міненко I. М.,

     розглянувши  в  попередньому  судовому  засіданні   касаційну
скаргу ОСОБА_1 на рішення Алчевського міського суду від 22 березня
2004 року та ухвалу апеляційного суду Луганської  області  від  09
червня 2004  року  у  справі  за  його  скаргою  на  бездіяльність
управління Пенсійного фонду України у м. Алчевську, -

                       в с т а н о в и л а:

     У січні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до  суду  зі  скаргою  на
бездіяльність управління Пенсійного фонду України у м.  Алчевську,
в  якій  просив  визнати   неправомірною   бездіяльність   першого
заступника начальника  УПФ  України  у   м.  Алчевську  в  частині
відмови у перерахунку  пенсії  як  учаснику  ліквідації  наслідків
аварії на ЧАЕС з включенням до заробітку суми виплат за  отримання
максимально допустимої дози радіації.

     Рішенням Алчевського міського суду від 22 березня 2004  року,
залишеним без змін ухвалою апеляційного  суду  Луганської  області
від 09 червня 2004 року, в задоволенні скарги відмовлено.

     На  зазначені  судові  рішення  надійшла   касаційна   скарга
ОСОБА_1, в якій ставиться питання  про  скасування  рішення  судів
першої  та  апеляційної  інстанцій,  посилаючись  на   неправильне
застосування судами норм матеріального та процесуального права.

     Заслухавши доповідь судді-доповідача  та  перевіривши  судові
рішення у справі,  колегія  суддів  вважає,  що  касаційна  скарга
ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої  та
апеляційної   інстанцій   постановлені    з    додержанням    норм
матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у
справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необгрунтованими і
не  дають  підстав,  які  передбачені  статтями  225-229   Кодексу
адміністративного судочинства України  ( 2747-15 ) (2747-15)
          для  зміни  чи
скасування судових рішень.

     Суди першої та апеляційної інстанцій правильно  послались  на
статтю 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення"  ( 1788-12 ) (1788-12)
        ,
відповідно до якої до заробітку для обчислення пенсії  включаються
всі види оплати праці,  на  які  діючими  правилами  нараховуються
страхові внески, окрім виплат  одноразового  характеру,  котрі  не
обумовлені діючою системою оплати праці.

     Відповідно  до  Розпорядження  Ради   Міністрів   СРСР   "Про
виділення Міненерго СРСР додаткового фонду заробітної плати"  №964
( v0964400-86 ) (v0964400-86)
         від 17.05.1986 року, на яке посилається позивач, в
тих  випадках,  коли  робітник  тримав  гранично  дозволену  норму
радіації і в зв'язку з цим не допускається для подальшої роботи  в
зазначених   зонах   безпеки,   йому    виплачується    одноразове
винагородження в розмірі п'ятикратної місячної ставки  (посадового
окладу).

     Судами вірно зроблено висновок, що сума нарахована ОСОБА_1 за
отримання максимально допустимої дози радіації під час  роботи  на
ЧАЕС є одноразовою виплатою і з неї не утримувалися ні податок  на
доходи фізичних осіб, ні внески на державне  страхування,  а  тому
вона не може бути  зарахована  у  середньомісячний  заробіток  для
перерахунку пенсії.

     Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу  адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
         суд касаційної інстанції перевіряє
правильність застосування судами першої та  апеляційної  інстанцій
норм  матеріального  та  процесуального  права,  правової   оцінки
обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати  та
визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в  судовому
рішенні, та вирішувати питання про достовірність  того  чи  іншого
доказу.

     Керуючись статтями 215, 220-1, 223,  224,  230,  231  Кодексу
адміністративного   судочинства   України   ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,   колегія
суддів -

                         у х в а л и л а:

     Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а  рішення
Алчевського міського суду від  22  березня  2004  року  та  ухвалу
апеляційного суду Луганської області від 09  червня  2004  року  у
справі за його  скаргою  на  бездіяльність  управління  Пенсійного
фонду України у м. Алчевську - без змін.

     Ухвала оскарженню не підлягає.

     Головуючий  В.I. Співак

     Судді  С.В. Білуга

     О.I. Гаманко

     А.Ф. Загородній

     М.М. Заїка

     З оригіналом згідно  суддя     Гаманко О. I.