К/скарга №К-26591/06
ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
01010, м.Київ, вул.Московська, 8
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.03.2007 р. Вищий адміністративний суд України в складі
колегії суддів:
головуючого Ланченко Л.В.
суддів Нечитайла О.М.
Пилипчук Н.Г.
Рибченко А.О.
Степашка О.I.
при секретарі: Iльченко О.М.
за участю представників:
позивача: Кабанова I.М.
відповідача 1: Кондракова В.В.
відповідача 2: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у м.Iллічівську
на постанову Господарського суду Одеської області від
03.05.2006 р. та постанову Одеського апеляційного господарського
суду від 13.07.2006 р.
у справі № 14/110-06-3156 А
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"Українська Чорноморська Iндустрія"
до 1. Державної податкової інспекції у м.Iллічівську
2. Управління державного казначейства в Одеській області
про скасування податкових повідомлень-рішень та стягнення
бюджетної заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "Українська Чорноморська Iндустрія" звернулось з позовом,
з врахуванням уточнених вимог, про скасування податкових
повідомлень-рішень ДПI у м.Iллічівську №0000012300/1 від
02.02.2006 р., №0001171502/0 від 04.04.2006 р. про зменшення суми
бюджетного відшкодування ПДВ відповідно на 600288 грн. та 2166426
грн. та про стягнення з Державного бюджету України бюджетної
заборгованості по ПДВ з жовтня по грудень 2005 р. в сумі 2766714
грн.
Постановою Господарського суду Одеської області від
03.05.2006 р. позов задоволено в повному обсязі.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
13.07.2006 р. постанову місцевого господарського суду змінено в
частині стягнення судового збору, в іншій частині постанову
залишено без змін.
Відповідачем-1 подана касаційна скарга, у якій ставиться
питання про скасування судових рішень, з підстав порушення норм
матеріального та процесуального права, та про прийняття нового,
яким в позові відмовити повністю.
Доводи касаційної скарги обгрунтовуються відсутністю факту
сплати ПДВ грошовими коштами в якості оплати податкового векселя,
виданого при імпорті товарів.
Позивач у запереченнях на касаційну скаргу та його
представник у суді касаційної інстанції, просив касаційну скаргу
залишити без задоволення, рішення суду апеляційної інстанції -
без змін.
Відповідач-2 представників у судове засідання касаційної
інстанції не направив, про час та місце розгляду справи
повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим
повідомлення. Справу розглянуто відповідно до приписів ч.4 ст.221
КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту
встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в
судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідачем-1 проведена перевірка з питань відшкодування
ПДВ за вересень, жовтень 2005 р., за результатом якої складено акт
№009/23-101/5 від 10.01.2006 р.
На підставі акту прийнято податкове повідомлення-рішення
№0000012300/0 від 19.01.2006 р., яким позивачу зменшено суму
бюджетного відшкодування з ПДВ на 607111 грн.
В результаті адміністративного оскарження дане податкове
повідомлення-рішення скасовано в частині зменшення бюджетного
відшкодування на 6823 грн. та прийнято повідомлення-рішення
№0000012300/1 від 02.02.2006 р. про зменшення суми бюджетного
відшкодування на 600288 грн.
04.04.2006 р. відповідачем-1 здійснено документальну невиїзну
(камеральну) перевірку податкової декларації з ПДВ за квітень 2006
р., за результатами якої складено акт №1011/1600. Перевіркою
встановлено, що в розрахунок бюджетного відшкодування по
уточнюючих розрахунках податкових зобов'язань з ПДВ, в зв'язку з
виправленням самостійно виявлених помилок включені суми ПДВ,
сплачені на митниці шляхом подання простих податкових векселів,
які обліковувались в ДПI і погашені в строк. Погашення цих
векселів відбулося не грошовими коштами, а шляхом заліку сум, а
тому не повинні включатись до розрахунку сум бюджетного
відшкодування.
На підставі даного акту прийнято податкове
повідомлення-рішення №0001171502/0 від 04.04.2006 р. про
зменшення суми бюджетного відшкодування на загальну суму 2166426
грн., у т.ч. за жовтень 2005 р. на 1620444 грн., листопад 2005 р.
на 77674 грн., грудень 2005 р. на 468308 грн.
Згідно пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
сума податку, що підлягає сплаті
(перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню,
визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання
звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого
звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми,
розрахованої згідно з пп.7.7.1 цього пункту, така сума підлягає
сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом
для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні
суми, розрахованої згідно з пп.7.7.1 цього пункту, така сума
враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку,
що виник за попередні податкові періоди (у тому числі
розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його
відсутності - зараховується до складу податкового кредиту
наступного податкового періоду.
Відповідно до пп. "а" пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, якщо у наступному
податковому періоді сума, розрахована згідно з пп.7.71 цього
пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню
підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі
податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у
попередньому податковому періоді постачальником таких товарів
(послуг).
Пп. "б" пп.7.7.2 цієї статті передбачено, що залишок
від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до
складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Таким чином, суди дійшли вірного висновку, що облік
бюджетного відшкодування з ПДВ має накопичувальний характер, тому
попереднім податковим періодом для жовтня 2005 р. є всі податкові
періоди, що йому передують, і зменшення бюджетного відшкодування з
ПДВ за жовтень 2005 р. на 600288 грн. є неправомірним.
Щодо зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 2166426
грн. за період жовтень-гр удень 2005 р., то судами попередніх
інстанцій встановлено, що позивачем прийнято у вигляді внеску до
статутного фонду обладнання для олієекстракційного заводу, за
Iнвестиційними угодами на загальну суму 12170974,7 дол.США,
інвестиції були оформлені з дотриманням приписів чинного
законодавства. З червня 2005 р. ПДВ при здійсненні інвестицій
оформлені векселями на відстрочку платежів на строк до постановки
на облік обладнання по інвестиційним угодам. Векселі погашались
шляхом включення зобов'язань до Декларацій з ПДВ та оформленням
повідомлень про внесення іноземної інвестиції. Обладнання за
інвестиційними угодами надійшло для власного користування
позивача, який є кінцевим споживачем, а тому в слідуючий
податковий період вексель включається в податковий кредит до
Декларації з ПДВ в сумі, яка дорівнює сумі зобов'язань по цьому
векселю. Погашення векселя здійснюється на момент включення такого
векселя до податкового кредиту та взяття на облік іноземної
інвестиції по такому векселю.
Відповідачем не враховано, що вищезазначені суми бюджетного
відшкодування за рахунок, яких здійснено погашення векселів,
виникли внаслідок сплати позивачем ПДВ грошовими коштами, а тому
позивачем з дотриманням п.5.1 ст.5 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
надано уточнюючі
розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням
самостійно виявлених помилок за період з жовтня по грудень 2005
р., якими визначено бюджетне відшкодування з ПДВ за жовтень 2005
р. - 2520108 грн., листопад 2005 р. - 488934 грн., грудень 2005
р. - 781261 грн.
Згідно пп.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
(у редакції яка діяла на момент
виникнення спірних правовідносин) у разі, коли за результатами
звітного періоду сума, визначена згідно з пп.7.7.1 цієї статті,
має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику
податку з державного бюджету України протягом місяця, наступного
після подачі декларації.
Підставою для отримання відшкодування є дані тільки
податкової декларації за звітний період.
Відшкодування здійснюється шляхом перерахування відповідних
грошових сум з бюджетного рахунку на рахунок платника податку в
установі банку, що його обслуговує, або шляхом видачі
казначейського чека, який приймається до негайної оплати
(погашення) будь-якими банківськими установами.
Суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у
пункті п.7.7 ст.7 Закону України "Про ПДВ" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
строку,
вважаються бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної
заборгованості нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від
облікової ставки Національного банку України, встановленої на
момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день
погашення.
Платник податку має право у будь-який момент після виникнення
бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про
стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності
посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно
сплачених податків.
Таким чином, суди попередніх інстанцій встановивши наявність
у позивача права на бюджетне відшкодування дійшли вірного висновку
про обгрунтованість позову про стягнення бюджетної заборгованості.
Доводи, викладені у касаційні скарзі, відхиляються судом
касаційної інстанції, оскільки вони суперечать вищевикладеній
позиції.
Крім того, пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
не містить категоричної вимоги про
сплату ПДВ грошовими коштами, як зазначає відповідач-1.
Ст. 56 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
передбачено, що
кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів
місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої
незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної
влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових
осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції не вбачає
підстав для задоволення касаційної скарги та скасування судових
рішень.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
м.Iллічівську залишити без задоволення, а постанову Господарського
суду Одеської області від 03.05.2006 р. (в частині залишеній без
змін) та постанову Одеського апеляційного господарського суду
від 13.07.2006 р. - без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути
оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами
протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий Л.В.Ланченко
Судді О.М.Нечитайло
Н.Г.Пилипчук
А.О.Рибченко
О.I.Степашко
Повний текст складено 19.03.2007 р.