ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 березня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
:
суддів : Бутенка В.I. (доповідач),
Лиски Т.О.,
Сороки М.О.,
Панченка О.I.,
Штульмана I.В.,
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд
адміністративної справи за позовом ОСОБА_1до виконавчого комітету
Тернопільської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
Тернопільської санітарно-епідеміологічної станції, ОСОБА_5,
ОСОБА_6, ОСОБА_7про скасування акту комісії від 29.01.2003 року,
постанови про адміністративне правопорушення від 04.02.2003 року,
стягнення моральної шкоди, -
в с т а н о в и л а :
У січні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним
позовом.
У позові зазначав, що комісією комплексного розгляду звернень
гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_6 по питанню обстеження та аналізу
забудови території будинковолодінь за адресою АДРЕСА_1 призначеною
розпорядженням міського голови НОМЕР_1, складено акт від
29.01.2003 року, в якому рекомендовано голові комісії ОСОБА_2
підняти на черговому засіданні сесії міської ради питання
централізованого каналізування АДРЕСА_1, заборонити гр. ОСОБА_6
експлуатацію каналізаційного септику до виконання демонтажу
колонки-качалки та тампонування свердловини з питною водою,
одночасно дозволивши їй тимчасово експлуатувати цей септик до
влаштування централізованої каналізації по згаданій вулиці.
Також цим актом гр. ОСОБА_1 запропоновано в термін до
01.05.2003 року очистити прибудинкові території по АДРЕСА_1 та
прилеглі території від сміття, укласти договір на вивіз сміття,
провести рекультивацію порушеного ландшафту земельної ділянки по
АДРЕСА_1, привести території приватних будинковолодінь по
АДРЕСА_1 у відповідність до вимог чинного законодавства і
припинити виконання будь-яких будівельних робіт без відповідної
документації.
На підставі обстеження згаданих прибудинкових територій
членом комісії ОСОБА_4було складено протокол про адміністративне
правопорушення, передбачене ст. 152 КУпАП, згідно з яким
адміністративною комісією виконкому Тернопільської міської ради
прийнято постанову № НОМЕР_2 про накладення на ОСОБА_1 штрафу у
розмірі 25 грн.
Позивач вважав, що акт роботи комісії є незаконним,
викладені у ньому вимоги є суперечливими і такими, що порушують
його права як власника та зазначав, що його безпідставно
притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки
будь-яких порушень він не вчиняв.
Враховуючи викладене, просив скасувати акт від 29.01.2003
року комісії комплексного розгляду звернень по питанню обстеження
та аналізу забудови території будинковолодінь за адресою АДРЕСА_1
постанову НОМЕР_2адміністративної комісії виконкому Тернопільської
міської ради від 04.02.2003 року про накладення на нього штрафу у
розмірі 25 грн. та стягнути на його користь з відповідачів
моральну шкоду.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської
області від 17 листопада 2004 року, залишеним без змін ухвалою
апеляційного суду Тернопільського області від 27 січня 2005 року,
в задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, ОСОБА_1 подав
касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та посилається на
порушення судами норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не
підлягає з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій обгрунтовано
відмовлено у задоволенні позову щодо часткового скасування акту
роботи комісії комплексного розгляду звернень по питанню
обстеження та аналізу забудови території будинковолодінь за
адресою АДРЕСА_1 від 29.01.2003 року, оскільки ними було
встановлено, що комісія була створена та діяла в межах своєї
компетенції і відповідно до вимог ст.ст. 30-33 Закону України "Про
місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
.
Також судами зроблений правильний висновок про відповідність
висновків комісії встановленим нею обставинам, що підтверджується
з матеріалами справи.
При цьому суди обгрунтовано звернули увагу на те, що питання
законності користування громадянами ОСОБА_5, ОСОБА_7 і ОСОБА_6
каналізаційним септиком вже було предметом судового розгляду і
згідно ст. 32 ЦПК України (в редакції 1963 ( 1501-06 ) (1501-06)
року) ця
обставина не доводиться знову при розгляді інших цивільних справ,
у яких беруть участь ті самі особи.
Відповідно до вимог закону суд першої інстанції визнав
правомірною постанову № НОМЕР_2 адміністративної комісії виконкому
Тернопільської міської ради про накладення на позивача штрафу в
розмірі 25 грн., оскільки вона була прийнята повноважним органом,
в порядку та у строки, визначені Кодексом України по
адміністративні правопорушення, з чим погодився і суд апеляційної
інстанції.
Крім того, апеляційним судом з дотриманням вимог ч.2 ст. 248
ЦПК України (в редакції 1963 ( 1501-06 ) (1501-06)
року) закрито апеляційне
провадження в частині оскарження рішення Тернопільського
міськрайонного суду Тернопільської області від 17 листопада 2004
року щодо відмови у скасуванні згаданої постанови.
З урахуванням наведеного суди дійшли правильного висновку і
щодо відмови позивачу у задоволенні позову в частині стягнення
моральної шкоди, оскільки судами не було встановлено фактів
протиправної поведінки відповідачів відносно ОСОБА_1, а відтак і
наявності спричиненої йому моральної шкоди.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судами
прийняті законні і обгрунтовані рішення, під час розгляду справи
порушень норм матеріального чи процесуального права ними допущено
не було.
Доводи касаційної скарги зроблених судами висновків не
спростовують, а тому оскаржувані судові рішення повинні залишатися
без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 220-1, 223, 224, 230 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення, а рішення
Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17
листопада 2004 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільського
області від 27 січня 2005 року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає.
Згідно ст.ст. 236, 237 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
рішення суду
касаційної інстанції може бути оскаржено до Верховного Суду
України лише за винятковими обставинами протягом одного місяця з
дня відкриття таких обставин.
С у д д і :