ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 березня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
Головуючого Співака В.I.
суддів: Білуги С.В.
Гаманка О.I.
Загороднього А.Ф.
Заїки М.М.
при секретарі Замезі Ю.I.,
за участю представника позивача ОСОБА_1.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Галицької митниці на рішення Шевченківського районного суду м.
Львова від 14.11.03 року та ухвалу апеляційного суду Львівської
області від 01.03.04 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Галицької
митниці, 3-тя особа ОСОБА_3 про поновлення на роботі, -
в с т а н о в и л а:
У жовтні 2003 року ОСОБА_2. звернувся до Шевченківського
районного суду м. Львова з позовом до Галицької митниці, 3-тя
особа ОСОБА_3 про поновлення на роботі.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від
14.11.03 року позовні вимоги ОСОБА_2. було задоволено. Поновлено
ОСОБА_2. на посаді IНФОРМАЦIЯ_1 Галицької митниці з 02.10.03 року.
Стягнуто з Галицької митниці в користь держави 08,50 грн.
державного мита.
Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 01.03.04
року апеляційну скаргу Галицької митниці було залишено без
задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м. Львова
від 14.11.03 року - без змін.
У касаційній скарзі Галицька митниця, не погоджуючись з цими
судовими рішеннями, посилається на допущені судами порушення норм
матеріального права, просить скасувати рішення Шевченківського
районного суду м. Львова від 14.11.03 року та ухвалу апеляційного
суду Львівської області від 01.03.04 року та постановити нове
рішення, яким відмовити ОСОБА_2. у задоволенні позовних вимог.
Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення
судів щодо правильності застосування судами першої та апеляційної
інстанції норм матеріального права, колегія суддів вважає, що
скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
На час виникнення спірних правовідносин порядок і умови
проходження служби в митних органах їх службовими особами, яким
присвоєно персональні звання відповідно до займаних ними посад і
стажу роботи визначалися Положенням про порядок і умови
проходження служби в митних органах України, що затверджене
постановою Кабінету Міністрів України від 09.02.93 року № 97
( 97-93-п ) (97-93-п)
.
Трудові відносини інших працівників митних органів
регулювалися законодавством України про працю.
Згідно з пунктом 45 Положення службові особи митних органів
звільняються зі служби через хворобу у разі визнання їх
непридатними до служби в митних органах за рішенням медичної
комісії.
Відповідно до пункту 5 статті 40 Кодексу законів про працю
України ( 322-08 ) (322-08)
трудовий договір може бути розірваний у випадку
нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд
внаслідок тимчасової непрацездатності, якщо законодавством не
встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при
певному захворюванні. За працівниками, які втратили працездатність
у зв'язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням,
місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності
або встановлення інвалідності.
Розглядаючи справу місцевий суд не встановив до якої
категорії працівників митних органів належав ОСОБА_2. і за яким
порядком він підлягав звільненню через хворобу.
Відповідно до вимог частини 1 статті 43 Кодексу законів про
працю України ( 322-08 ) (322-08)
розірвання трудового договору з підстав,
передбачених пунктом 5 статті 40 цього Кодексу, може бути
проведено лише за попередньою згодою виборного органу
(профспілкового представника), первинної профспілкової
організації, членом якої є працівник.
Вирішуючи справу районний суд не встановив чи дотримані
відповідачем вказані вимоги закону і чи немає встановлених
частиною 9 статті 43 Кодексу законів про працю України ( 322-08 ) (322-08)
підстав для зупинення провадження по справі і запиту згоди
виборного органу первинної профспілкової організації
(профспілкового представника).
Вказані порушення норм матеріального і процесуального права
були залишені без уваги й належної оцінки апеляційного суду та не
можуть бути усунені касаційним судом, що відповідно до вимог
частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
є підставою для скасування судових рішень і
направлення справи на новий судовий розгляд.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів
Вищого адміністративного суду України
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу Галицької митниці задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 14.11.03
року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 01.03.04
року у справі за позовом ОСОБА_2 до Галицької митниці, 3-тя особа
ОСОБА_3 про поновлення на роботі скасувати, а справу направити на
новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.I. Співак
судді: С.В. Білуга
О.I. Гаманко
А.Ф. Загородній
М.М. Заїка
Згідно з оригіналом суддя В.I. Співак