ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 березня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
:
Головуючого - судді Фадєєвої Н.М.
Суддів - Бим М.Є, Костенка М.I., Чалого С.Я., Харченка В.В.
розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною
скаргою Представництва Американського Об"єднання Комітетів для
Євреїв бувшого Радянського Союзу, Об"єднання Iудейських релігійних
організацій України на рішення господарського суду Львівської
області від 22.04.2005р. та постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 30.08.2005р. у справі за позовом
Представництва Американського Об"Єднання Комітетів для Євреїв
бувшого Радянського Союзу, Об"єднання Iудейських релігійних
організацій України до Львівської міської ради, Виконавчого
комітету Львівської міської ради, треті особи - ТОВ "Краківський
ринок", ПП "IМIГА", ТОВ "Торгова фірма "На ринку", про визнання
історичних меж стародавнього єврейського кладовища у м. Львові, -
В С Т А Н О В И Л А :
Справа № К-9602/06
Доповідач Фадєєва Н.М.
Позивачі Представництво Американського Об"Єднання Комітетів
для Євреїв бувшого Радянського Союзу, Об"єднання Iудейських
релігійних організацій України звернулися до господарського суду з
позовом до відповідачів про визнання історичних меж стародавнього
єврейського кладовища в м. Львові між вул.
Клепарівською-Базарною - Броварною-Рапопорта, посилаючись на те,
що в м. Львові між вул. Клепарівською-Базарною -
Броварною-Рапопорта знаходиться старовинне єврейське кладовище, в
підтвердження чого додали архівну довідку Державного історичного
архіву в м. Львові від 17.09.1996 р. № 337, історичну довідку від
04.08.1992р., складену керівником групи інституту
"Укрзахідпроетреставрація".
Рішенням господарського суду Львівської області від
22.04.2005р відмовлено в задоволені позовних вимог.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
30.08.2005р. апеляційна скарга Представництва Американського
Об"Єднання Комітетів для Євреїв бувшого Радянського Союзу,
Об"єднання Iудейських релігійних організацій України залишена без
задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від
22.04.2005р. - без змін.
Не погоджуючись з вищезазначеними судовими рішеннями,
Представництво Американського Об"Єднання Комітетів для Євреїв
бувшого Радянського Союзу, Об"єднання Iудейських релігійних
організацій України звернулися з касаційною скаргою до Вищого
адміністративного суду України, у якій просить скасувати
вищезазначені судові рішення, ухвалити нове судове рішення, яким
задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення норм
матеріального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено матеріалами справи, територія земельної
ділянки в межах вул.. Клепарівської-Броварної-Базарної-Рапопорта
та встановлених спеціалізованою організацією"Iнеко-Розвідування"
меж, не відповідає визначеним у ст.. 2 Закону України "Про
поховання та похоронну справу" ( 1102-15 ) (1102-15)
ознакам кладовища,
оскільки на території земельної ділянки в межах названих вулиць
відсутні будь-які об лаштовані могили та інші будівлі чи споруди,
призначені для організації поховання та утримання місць поховань.
Згідно ст.ст. 1, 2 Закону України " Про охорону культурної
спадщини" ( 1805-14 ) (1805-14)
від 8.08.2000р. культурною спадщиною є
сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об'єктів
культурної спадщини, якими є місце, споруда (витвір), комплекс
(ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними території чи водні
об'єкти, інші природні, природно-антропологічні або створені
людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що довели до
нашого часу цінність з антропологічного, археологічного,
естетичного, етнографічного, історичного, мистецького, наукового
чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.
До історичних об'єктів культурної спадщини відносяться
будинки, споруди, їхні комплекси (ансамблі), окремі поховання та
некрополі, визначні місця, пов'язані з важливими історичними
подіями, з життям та діяльністю відомих осіб, культурою та побутом
народів.
Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
кожна сторона повинна довести ті обставини, на
яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків,
встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи в порушення вищенаведеної
норми процесуального закону позивачі не довели судам тієї
обставини, що у єврейського кладовища з слідами давніх поховань
наявні ознаки культурної спадщини, її історичних об'єктів та
ознаки такої пам'ятки.
Відповідно до ст. 1 Закону України " Про охорону культурної
спадщини" ( 1805-14 ) (1805-14)
сліди залишку давніх поховань являються
культурною спадщиною при умові, що вони мають ознаки об'єктів
культурної спадщини та пам'яток і вони повинні бути занесені до
Державного реєстру нерухомих пам'яток України, однак матеріалами
справи такого не встановлено.
Надання земельних ділянок в користування із земель
комунальної власності згідно ст. 12 Земельного кодексу України
( 2768-14 ) (2768-14)
, належить до повноваження сільських, селищних, міських
рад у галузі земельних відносин на їх території.
Усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та
державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на
яких розташовані об'єкти комунальної власності, відповідно до
ст.83 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
, перебувають у
комунальній власності.
Як встановлено матеріалами справи, позивачами суду не надано
здійснення заходів, передбачених ст.. 47 Закону України "Про
землеустрій" ( 858-15 ) (858-15)
, як: наявність рішення міської ради, як
підстави для розроблення проекту землеустрою, проведення
підготовчих робіт для розробки проекту землеустрою, самого проекту
землеустрою, у якому повинна бути інформація про місце
розташування і розміри земельної ділянки, розмір охоронної зони,
який повинен бути погодженим із власниками, користувачами суміжних
земельних ділянок, з органами земельних ресурсів,
природоохоронними органами, санітарно-епідеміологічною службою,
органами містобудування і архітектури та охорони культурної
спадщини.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли
вірного висновку про відмову у задоволені позовних вимог.
З урахуванням викладеного судові інстанції прийняли законні і
обгрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм
матеріального і процесуального права і підстав для їх скасування
не вбачається.
Керуючись ст. 220, 220-1, 224, 231 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Представництва американського об'єднання
комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу та Об'єднання
іудейських релігійних організацій України залишити без
задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від
22.04.2005р. та постанову Львівського апеляційного господарського
суду від 30.08.2005р. - без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і
оскарженню не підлягає.
Судді :