ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 березня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого: судді Фадєєвої Н.М.,
суддів: Бим М.Є., Костенка М.I., Чалого С.Я., Харченка В.В.
при секретарі: Кулеша А.О.
з участю представників:
Генеральної прокуратури України - Громадського С.О.,
Київської обласної державної адміністрації- Ларькова В.I.,
ДП "НДВАК "Пуща-Водиця" - Лімонтової В.С.
ПП "Модерн" - Малашенкової Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну
справу за касаційною скаргою першого заступника Генерального
прокурора України на ухвалу господарського суду м. Києва від 20
липня 2005 року в справі №3/306 за позовом першого заступника
прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету
Міністрів України до Київської обласної державної адміністрації,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на
стороні позивача - державне підприємство "Науково-дослідний
виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця", третя особа, яка не заявляє
самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -
приватне підприємство "Модерн", про визнання недійсним
розпорядження облдержадміністрації №552 від 01.09.2004р.,
ВСТАНОВИЛА:
Перший заступник прокурора Київської області звернувся до
суду в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України з
позовом до Київської обласної державної адміністрації про визнання
недійсним розпорядження № 552 від 01 вересня 2004року, яким
вилучено з постійного користування державного підприємства
"Науково-дослідний виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" земельну
ділянку площею 9,8 га за межами населеного пункту
Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського
району Київської області, змінено цільове призначення зазначеної
земельної ділянки, надано вказану земельну ділянку приватному
підприємству "Модерн" в оренду строком на 49 років для розміщення
торговельно-складських приміщень.
Прокурор позовні вимоги мотивував тим, що рішення про
вилучення вищезазначеної земельної ділянки вправі був прийняти
лише Кабінет Міністрів України, тому спірним розпорядженням
облдержадміністрації порушені інтереси держави в особі Кабінету
Міністрів України.
Приватним підприємством "Модерн" подано до суду заяву про
вступ у справу в якості третьої особи без самостійних вимог.
До участі у справі залучено державне підприємство
"Науково-дослідний виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" в якості
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 20 липня 2005 року
провадження у справі закрито.
В касаційній скарзі перший заступник Генерального прокурора
України просить ухвалу господарського суду м. Києва від 20.07.2005
р. скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд,
посилаючись на те, що судом неправильно застосовано норми
процесуального та матеріального права, що регулюють спірні
правовідносини.
У відзиві на касаційну скаргу ПП "Модерн" просить залишити
оскаржувану ухвалу суду як законну і обгрунтовану без змін, а
касаційну скаргу без задоволення.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом
норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи
касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що
касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що
розпорядженням Київської обласної ради від 26 серпня 2004року №199
надано згоду Київській облдержадміністрації на надання приватному
підприємству "Модерн" в довгострокову оренду земельної ділянки
загальною площею 9,8 га за рахунок земель державного підприємства
"Науково-дослідний виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" на
території Софіївсько-Борщагівської сільської ради. Дане
розпорядження Київської обласної ради ніким не змінено і не
скасовано.
Київська обласна державна адміністрація спірним
розпорядженням від 01.09.2004р. № 552 затвердила проект
землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ПП
"Модерн" в межах Софіївсько-Борщагівської сільської ради
Києво-Святошинського району Київської області, розроблений
державним підприємством "Київський науково-дослідний та проектний
інститут землеустрою", вилучила з постійного користування
державного підприємства "Науково-дослідний виробничий
агрокомбінат "Пуща Водиця" земельну ділянку загальною площею 9,8
га та надала її в оренду на 49 років приватному підприємству
"Модерн" для розміщення торговельно-складських приміщень, змінила
цільове призначення зазначеної земельної ділянки і віднесла її до
земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та
іншого призначення.
На час прийняття Київською облдержадміністрацією спірного
розпорядження зазначена земельна ділянка знаходилась у постійному
користуванні державного підприємства "Науково-дослідний виробничий
агрокомбінат "Пуща-Водиця", що підтверджується Державним актом на
право постійного користування землею серія 11-КВ №003658, який
зареєстровано у Книзі записів державних актів на право постійного
користування землею за №549.
Державне підприємство "Науково-дослідний виробничий
агрокомбінат "Пуща-Водиця" листами за №712 від 21.08.2004р. та за
№652 від 28.07.2004р. надало згоду на надання за рахунок їхніх
земель приватному підприємству "Модерн" земельної ділянки площею
9,8 га в довгострокове користування на умовах оренди строком на 49
років, та погодило проект землеустрою щодо відведення ПП "Модерн"
зазначеної земельної ділянки.
Згідно зі ст.141 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
підставами припинення права користування земельною ділянкою є,
зокрема, добровільна відмова від права користування земельною
ділянкою.
Таким чином, спірним розпорядженням Київська
облдержадміністрація припинила право постійного користування ДП
"Науково-дослідний виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" земельною
ділянкою загальною площею 9,8 га на підставі ст.141 Земельного
кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
.
Не можна залишити поза увагою ту обставину, що першим
заступником прокурора Київської області даний позов до суду
закладено в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України.
Повноваження Кабінету Міністрів України визначені ст. 116
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
.
Згідно ч.1 ст.113 Конституції України Кабінет Міністрів
України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.
Статтею 118 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
передбачено,
що виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та
Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.
Відповідно до абзацу 7 ч.1 ст.13 Закону України "Про місцеві
державні адміністрації" ( 586-14 ) (586-14)
до компетенції місцевих
державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією
і законами України, належить вирішення питань щодо використання
землі на їх території.
Згідно ст.17 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
до
повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних
відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної
власності в межах, визначених цим Кодексом.
Питання щодо порядку вилучення земельних ділянок державної
власності регулюється ст.149 Земельного кодексу України
( 2768-14 ) (2768-14)
.
Частиною 9 ст.149 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
встановлено, що Кабінет Міністрів України вилучає земельні
ділянки державної власності, які перебувають у постійному
користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для
несільськогосподарських потреб, ліси площею понад 10 гектарів для
несільськогосподарських потреб, а також земельні ділянки
природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, крім
випадків, визначених частинами п'ятою - восьмою цієї статті, та у
випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу.
Згідно вимог ч.6 ст.149 Земельного Кодексу ( 2768-14 ) (2768-14)
України обласні державні адміністрації на їх території вилучають
земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному
користуванні, в межах міст обласного значення та за межами
населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених
ч.ч.5, 9 цієї статті.
Отже, спірним розпорядженням Київської обласної державної
адміністрації від 01.09.2004р. №552 про вилучення земельної
ділянки розміром 9,8 га інтереси держави в особі Кабінету
Міністрів України порушені не були.
Згідно Закону України "Про оренду землі" ( 161-14 ) (161-14)
та ч. 6
ст. 123 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
до повноважень
відповідної державної адміністрації або місцевої ради належить
вирішення питань щодо зміни цільового призначення земельної
ділянки та надання її в оренду, затвердження проекту
землевідведення та прийняття відповідного рішення.
Київська обласна державна адміністрація винесла спірне
розпорядження за № 552 від 01.09.2004 року в межах наданих їй
законом повноважень.
Стаття 129 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
гарантує
рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Прокурором Київської області було подано до господарського
суду письмову заяву від 19.07.2005 р. №05-929вих. про відмову від
позову у справі №3/306 та припинення у зв'язку з цим провадження у
цій справі.
Відмова прокурора від позову судом прийнята, у зв'язку з чим
ухвалою суду від 20.07.2005р. провадження у справі припинено.
Викладені в касаційній скарзі доводи стосовно того, що
прийнявши відмову прокурора від позову суд тим самим позбавив
позивача можливості вимагати вирішення спору по суті, до уваги
взяті бути не можуть, оскільки Кабінет Міністрів України, в
інтересах якого заступником прокурора області було заявлено до
суду позов, є неналежним позивачем у справі, а Господарським
процесуальним кодексом України ( 1798-12 ) (1798-12)
, за правилами якого
розглядалася дана справа, не передбачена заміна неналежного
позивача на іншого позивача.
Судом першої інстанції дано правильну правову оцінку
обставинам справи, вірно застосовано норми процесуального права,
що відповідно до ч.1 ст.224 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
є підставою
для залишення касаційної скарги без задоволення, а оскарженої
ухвали суду - без змін.
Керуючись ст.ст.221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу першого заступника Генерального прокурора
України залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду м.
Києва від 20 липня 2005 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає.
Судді