ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
01010, м. Київ, вул. Московська, 8
УХВАЛА
Iменем України
"06" березня 2007 р. Справа №9/354-0-А-05
к/с № К-383/07
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Голубєвої Г.К.
Суддів Брайко А.I.
Карася О.В.
Рибченко А.О.
Федорова М.О.
секретаря судового засідання Ткачук Н.В.
за участю представників:
позивача: Iпатова В.В., Щерблюк Я.П.
відповідача: не з'явився
розглянувши касаційну скаргу Каховської об'єднаної державної
податкової інспекції Херсонської області
на ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від
01.02.2006 року
та постанову Господарського суду Херсонської області від
10.11.2005 року
у справі № 9/354-0-А-05
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Семена
Плюс"
до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції
про визнання недійсними актів індивідуальної дії, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Семена Плюс" (ТОВ
"Семена Плюс) у вересні 2005 року звернулось з позовною заявою до
Господарського суду Херсонської області про визнання нечинними
податкових повідомлень-рішень Новокаховської об'єднаної державної
податкової інспекції за №0001042301/0 та №0001032301/0 від
11.07.2005 року.
Постановою Господарського суду Херсонської області від
10.11.2005 року позов ТОВ "Семена Плюс" задоволено: визнано
недійсними податкові повідомлення-рішення №0001042301/0 та
№0001032301/0 від 11.07.2005 року.
Запорізький апеляційний господарський суд ухвалою від
01.02.2006 року постанову Господарського суду Херсонської області
від 10.11.2005 року по справі №9/354-0-А-05 залишив без змін.
Не погоджуючись з вищезгаданими рішеннями, Каховська ОДПI
(реорганізована Новокаховська ОДПI, далі - відповідач) подала
касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій
просила скасувати постанову Господарського суду Херсонської
області від 10.11.2005 року та постанову Запорізького апеляційного
господарського суду від 01.02.2006 року по справі №9/354-0-А-05 та
прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову ТОВ "Семена Плюс"
відмовити.
Відповідач в касаційній скарзі вказує на порушення судами
норм матеріального права, а саме Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
та Постанови Кабінету
Міністрів "Про порядок акумуляції та використання коштів, які
нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками -
платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу
товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію
(крім підакцизних товарів, виготовлену на давальницьких умовах із
власної сільськогосподарської сировини" ( 271-99-п ) (271-99-п)
.
В запереченнях на касаційну скаргу позивач просив залишити
дану скаргу без задоволення та оскаржувані рішення по справі №
9/354-0-А-05 без змін. Представники позивача свої заперечення в
судовому засіданні підтримали.
Рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій встановлено,
що Новокаховською об'єднаною державною податковою інспекцією
проведено перевірку з питань дотримання вимог податкового та
валютного законодавства ТОВ "Семена Плюс" за період з 01.10.2003
року по 31.03.2005 року, за результатами якої складено акт від
07.07.2005 року №74/23-1/00721478. В акті зазначено порушення пп.
4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, в результаті чого занижено податок на
прибуток в сумі 22 402,00 грн.; порушення пп. 7.4.1 пп. 7.4.4 п.
7.4 ст. 7 п. 11.29 ст. 11 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, п. 4 Постанови КМУ від 26.02.1999 р. №271
( 271-99-п ) (271-99-п)
(у редакції Постанови КМУ від 23.04.2001 р. №374
( 374-2001-п ) (374-2001-п)
), в зв'язку з чим занижено податок на додану
вартість по бюджетній декларації на суму 22 053,00 грн., завищено
податок на додану вартість за період перевірки по
сільськогосподарській (спеціальній) декларації на суму 15 305,00
грн.; порушення п. 4 "Порядку становлення нормативів збору за
забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього
збору, затвердженого Постановою КМУ від 01.03.1999 р. №303
( 303-99-п ) (303-99-п)
, в результаті чого занижено збір за забруднення
навколишнього природного середовища в розмірі 15,8 грн.; порушення
ст. 8, пп.3 п.3 ст. 6, пп.1 п. 2 ст. 4 ЗУ "Про податок з доходів
фізичних осіб", в результаті чого здійснено донарахування по
податку з доходів фізичних осіб на суму 117,22 грн.
Винесені в результаті перевірки податкові
повідомлення-рішення від 11.07.2005 року №0001042301/0 та
№0001032301/0 є предметом розгляду даної справи.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх
інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної
оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного
суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню з наступних підстав.
В акті перевірки вчинено запис, що підприємство у березні,
квітні, червні 2004 року придбавало товарно-матеріальні цінності
(добрива) на суму 85.670,90 грн., в тому числі ПДВ в сумі
14.268,00 грн.
У серпні 2004 року ТОВ "Семена Плюс" перейшло на пільговий
режим оподаткування, передбачений п. 11.29 ст. 11 Закону України
"Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, у зв'язку з чим
ПДВ з вартості реалізації сільгосппродукції (на вартість якої
віднесено вартість придбаних добрив) віднесено до податкових
декларацій по ПДВ за результатами операцій по реалізації продукції
власного виробництва.
Відповідно до п.11.29 ст. 11 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
зупинено дію пункту 7.7 ст. 7,
пунктів 10.1 і 10.2 цього Закону в частині сплати до бюджету
податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів
(робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім
підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із
власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з
поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що
здійснюється сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно
від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума,
одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного
виробництва та продуктів її переробки за попередній (звітний)
податковий рік, становить не менше 50 % загальної суми валового
доходу підприємства.
Зазначені кошти залишаються в розпорядженні
сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на
придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення.
У разі нецільового використання акумульованих коштів вони
стягуються до Державного бюджету України в безспірному порядку.
Механізм акумуляції та використання коштів податку на додану
вартість, що не підлягають сплаті до бюджету, які нараховуються
сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на
додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг)
нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками -платника
податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт,
послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім
підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із
власної сільськогосподарської сировини, затверджений в постанові
КМУ від 26 лютого 1999 року.
Відповідно до п. 4 Порядку платник податків має здійснювати
відображення в декларації звітного періоду та регістрах
бухгалтерського обліку звітного періоду саме ті операції, які були
здійснені в такому звітному періоді.
Зазначена норма не містить положень. Які б зобов'язували
платника податків здійснювати коригування сум податку,
відображеного у складі податкового кредиту звітних періодів, в
яких відбувалося придбання товарів, у зв'язку з тим, що в
подальшому такі товари були використані у виробництві
сільськогосподарської продукції.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками
господарських судів, що зменшення податкового кредиту в загальній
декларації по ПДВ за серпень на суму 14.078,00 грн. та
донарахування податку здійснені податковим органом без достатніх
на те підстав.
Враховуючи ч. 4 ст. 10 Закону України "Про підприємства в
Україні" ( 887-12 ) (887-12)
, джерелами формування майна підприємства є,
зокрема, капітальні вкладення і дотації з бюджетів.
Згідно з пп.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
податковий кредит звітного періоду
складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником
податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт,
послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат
виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів,
що підлягають амортизації.
Отже, отримані платником податку з бюджету кошти у вигляді
компенсації понесених раніше витрат на виробництво
сільськогосподарської продукції набуваються у власність
підприємства з виникненням відповідних повноважень по
розпорядженню такими коштами для здійснення господарської
діяльності.
Тому, отримані платником податку з бюджету кошти у вигляді
компенсації понесених раніше витрат на виробництво
сільськогосподарської продукції набуваються у власність
підприємства з виникненням відповідних повноважень по
розпорядженню такими коштами для здійснення господарської
діяльності.
За таких обставин висновки податкового органу, що витрати
понесені підприємством на придбання матеріальних цінностей за
рахунок отриманих компенсаційних сум не є витратами підприємства,
а по суті є витратами держави, оскільки такі компенсаційні суми не
включаються до складу власних коштів підприємства, є помилковими.
Щодо порушення позивачем Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, то відповідно до акту
перевірки відповідач вказав заниження валового доходу за 2004 рік
ТОВ "Семена Плюс" в результаті не включення до його складу
безповоротної фінансової допомоги у вигляді суми процентів, умовно
нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається
не поверненою на кінець звітного періоду.
Але, відповідно до п. 4.1 ст. 4 даного Закону загальна сума
доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого
(нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній
або нематеріальній формах як на території України, її
континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні,
так і за її межами.
Враховуючи, що поворотна фінансова допомога була отримана ТОВ
"Семена Плюс" до набрання чинності нової редакції пп. 1.22.1 п.
1.22 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
№349, то відповідно до п. 1 Перехідних положень
даного Закону вона оподатковується за правилами, що діяли на
момент її надання (тобто на 28.10.2002 р.).
Крім того, відповідно до пп. 1.7 Наказу ДПА України №429 від
16.09.2002 р."Про порядок оформлення результатів документальних
перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства
суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами, їх
філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами"
( z1023-02 ) (z1023-02)
факти виявлених порушень податкового та валютного
законодавства виклада ються в акті документальної перевірки чітко,
об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші
документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому
обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів, однак в
даному акті відсутні посилання податкової інспекції на первинні
документи ТОВ "Семена Плюс".
Тому платник податку - ТОВ "Семена Плюс" не був зобов'язаний
включати поворотну фінансову допомогу у 1 кв. 2004 року до складу
валового доходу.
Відповідно до ст. 224 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної
інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові
рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної
інстанції не допустили порушень норм матеріального і
процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні
процесуальних дій; не може бути скасовано судове рішення з мотивів
порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і
не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України
приходить до висновку, що Запорізький апеляційний господарський
суд та Господарський суд Херсонської області дійшли вичерпних
юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і правильно
застосували до спірних правовідносин сторін норми матеріального
права, тому порушень норм матеріального та процесуального права,
які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та
апеляційної інстанції у справі №9/354-0-А-05 не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Каховської об'єднаної державної податкової
інспекції Херсонської області залишити без задоволення.
Ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від
01.02.2006 року та постанову Господарського суду Херсонської
області від 10.11.2005 року по справі №9/354-0-А-05 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може
бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку,
передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий
підпис
Голубєва Г.К.
Судді
підпис
Брайко А.I.
підпис
Карась О.В.
підпис
Рибченко А.О.
підпис
Федоров М.О.
З оригіналом згідно
Суддя Голубєва Г.К.