ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
1 березня 2007 року м. Київ
Колегія суддів
Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого - судді Харченка В.В., суддів: Васильченко
Н.В., Гончар Л.Я., Кравченко О.О., Федорова М.О., розглянувши у
попередньому судовому засіданні скаргу суб'єкта підприємницької
діяльності - ОСОБА_1 на постанову Господарського суду
Кіровоградської області від 16 грудня 2005 року та ухвалу
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23 березня
2006 року у справі за позовом суб'єкта підприємницької
діяльності - ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації у
Кіровоградській області та Знам'янської об'єднаної державної
податкової інспекції про визнання недійсними рішень, -
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Господарського суду Кіровоградської області від 16
грудня 2005 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 23 березня 2006 року було
частково задоволено позовні вимоги суб'єкта підприємницької
діяльності - ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації у
Кіровоградській області та Знам'янської об'єднаної державної
податкової інспекції про визнання недійсними рішень про визнання
недійсними рішень .
За результатами судового розгляду було скасовано податкове
повідомлення-рішення Знам'янської ОДПI НОМЕР_1 в частині
визначення СПД ФО ОСОБА_1 штрафних санкцій в сумі 15 607,75 грн.
як податкового зобов'язання, та скасовано зазначене податкове
повідомлення-рішення в частині нарахування позивачу штрафних
санкцій в сумі 2 425,75 грн.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями ОСОБА_1
звернувся з касаційною скаргою, у якій просить постанову
Господарського суду Кіровоградської області від 16 грудня 2005
року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 23 березня 2006 року скасувати та прийняти рішення про повне
задоволення позовних вимог.
Касаційна скарга грунтується на тому, що позивач не був
зобов'язаний застосовувати реєстратори розрахункових операцій,
оскільки ним не проводилося прийняття готівки.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду
України, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги
колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до пунктів 1, 2 ст. З Закону України "Про
застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
суб'єкти
підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в
готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням
платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу
товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг, зобов'язані проводити розрахункові операції на повну
суму покупки (надання послуги) через зареєстровані у встановленому
порядку та проведені у фіскальний режим роботи реєстратори
розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових
документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій або
у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням
зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; а
також видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує
послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ
встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Цей закон не містить обмежений перелік засобів проведення
безготівкових операцій та в той же час не звільняє від обов'язку
проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових
операцій.
Ст. 2 зазначеного Закону містить визначення терміну
"розрахункова операція", а саме: "приймання від покупця готівкових
коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем
реалізації товарів". Місцем такої реалізації товару (палива) була
АЗС позивача.
Талони при здійсненні аналізованих операцій не можуть
використовуватися лише як акт приймання-передачі, так як право
власності на товар (паливо) може настати лише при передачі
пального.
Таким чином, придбання особами за безготівкові кошти талонів
на пальне не звільняє позивача від обов'язку проведення операцій
по відпуску товару за такими талонами через реєстратор
розрахункових операцій.
Відповідно до ч.3 ст.220-1 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд
касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення
без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що
при розгляді справи допущено неправильне застосування норм
матеріального чи порушення норм процесуального права, які
передбачені ст.ст. 225-229 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
як підстави для
зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без
розгляду або закриття провадження у справі.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну
скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення суду апеляційної
інстанцій постановлене з додержанням норм матеріального та
процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана
вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують,
підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні
відсутні.
Керуючись ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності -
ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Господарського суду
Кіровоградської області від 16 грудня 2005 року та ухвалу
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23 березня
2006 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строки та в порядку,
передбаченими ст.ст. 237 - 239 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий /підпис/ В.В. Харченко
Судді /підпис/ Н.В. Васильченко
/підпис/ Л.Я. Гончар
/підпис/ О.О. Кравченко
/підпис/ М.О. Федоров
З оригіналом вірно суддя Н.В.Васильченко