ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
                              УХВАЛА
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     01 березня 2007 року  м. Київ
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   у
складі:
     головуючого    Співака В.I.
     суддів    Білуги С.В.
     Гаманка О.I.
     Загороднього А.Ф.
     Заїки М.М.
     при секретарі Міненко I. М.,
     розглянувши  в  попередньому  судовому  засіданні   касаційну
скаргу ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Херсонської  області
від 12 квітня 2006 року у справі за його скаргою  на  неправомірні
дії управління МВС України в Херсонській області, -
 
                       в с т а н о в и л а:
     У липні 2005 року ОСОБА_1. звернувся до суду  зі  скаргою  на
неправомірні дії управління МВС  України  в  Херсонській  області,
посилаючись  на  те,  що  УМВС  України  в   Херсонській   області
17.07.2005 року неправомірно відмовило йому у  зміні  формулювання
звільнення з органів внутрішніх справ, що тягне за собою зменшення
призначеної йому пенсії на 5%.
     Заявник  просив   визнати   зазначені   дії   неправомірними,
зобов'язати   УМВС   України   в   Херсонській   області   змінити
формулювання  підстав  звільнення  "у  відставку"  (із  зняттям  з
військового  обліку)  по  пункту  "а"  статті  68  "Положення  про
проходження  служби  рядовим  і  начальницьким   складом   органів
внутрішніх  справ"  (за  віком),  зобов'язати   УМВС   України   в
Херсонській  області  здійснити  перерахунок  раніше   призначеної
пенсії, виходячи з розміру 76% грошового забезпечення.
     Постановою Суворовського районного суду  м.  Херсона  від  20
жовтня 2005 року скаргу задоволено.
     Постановою  апеляційного  суду  Херсонської  області  від  12
квітня 2006 року постанову Суворовського районного суду м. Херсона
від 20 жовтня 2005 року скасовано і в задоволенні скарги  ОСОБА_1.
відмовлено.
     На  зазначене  судове  рішення  надійшла   касаційна   скарга
ОСОБА_1., в якій ставиться питання  про  скасування  рішення  суду
апеляційної інстанції,  посилаючись  на  неправильне  застосування
судом норм матеріального права.
     Заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів  вважає,
що касаційна скарга ОСОБА_1.  задоволенню  не  підлягає,  оскільки
рішення суду апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм
матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у
справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необгрунтованими і
не  дають  підстав,  які  передбачені  статтями  225-229   Кодексу
адміністративного судочинства України  ( 2747-15 ) (2747-15)
          для  зміни  чи
скасування судових рішень.
     Судами встановлено, що  ОСОБА_1.  був  звільнений  з  органів
внутрішніх справ 05 вересня 1989  року  наказом  УМВС  №НОМЕР_1  в
запас Збройних сил СРСР за статтею 67 пункту "б"  (через  хворобу)
"Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом
органів внутрішніх справ", затвердженого постановою Ради Міністрів
СРСР від 23 жовтня 1973 року №778,  що  діяло  на  час  звільнення
скаржника.
     В червні 2005 року  ОСОБА_1.  звернувся  до  УМВС  України  в
Херсонській області із заявою  про  зміну  підстави  звільнення  з
органів внутрішніх справ з запасу за статтею 67 пункту "б"  (через
хворобу) на статтю 68 пункту "а" у відставку (за віком) Положення.
     На час звільнення  скаржника  у  1989  році  існував  порядок
оскарження дій щодо звільнення з органів внутрішніх справ, який  в
подальшому змінювався зі змінами  в  законодавстві  та  прийняттям
Конституції  України  ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
        ,  але   скаржником   не   був
використаний встановлений законом порядок оскарження,  хоча  цьому
перешкод не встановлено. Скаржником також  не  дотримано  і  строк
оскарження дій щодо його звільнення.
     Судом апеляційної інстанції правильно зазначено, що  висновок
суду першої інстанції щодо необізнаності  скаржника  про  підставу
звільнення не підтверджується належними доказами та не  відповідає
обставинам справи. Строк звернення до суду, встановлений  законом,
не може відраховуватися з часу отримання ОСОБА_1.  відповіді  УМВС
України в Херсонській області щодо відмови у перерахуванні пенсії,
оскільки її розмір залежить  від  підстави  звільнення,  яке  мало
місце у 1989 році.
     Відмовляючи ОСОБА_1. в задоволенні  скарги,  суд  апеляційної
інстанції обгрунтовано  зазначив,  що  на  час  звільнення  згідно
"Положення про проходження військової служби  офіцерським  складом
Збройних Сил СРСР", затвердженого постановою Ради  Міністрів  СРСР
від 18.03.1985 р. №240 у відставку  за  віком  звільняються  особи
офіцерського складу, які досягли  граничного  віку  перебування  в
запасі, а саме, молодші лейтенанти, лейтенанти  та  офіцери  жінки
незалежно від звання - при досягненні віку 50 років, від  старшого
лейтенанта  до  майора  включно  -  55  років,   підполковники   і
полковники - 60 років.
     Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу  адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
         суд касаційної інстанції перевіряє
правильність застосування судами першої та  апеляційної  інстанцій
норм  матеріального  та  процесуального  права,  правової   оцінки
обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати  та
визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в  судовому
рішенні, та вирішувати питання про достовірність  того  чи  іншого
доказу.
     Керуючись статтями 215, 220-1, 223,  224,  230,  231  Кодексу
адміністративного   судочинства   України   ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,   колегія
суддів -
 
                         у х в а л и л а:
     Касаційну  скаргу  ОСОБА_1  залишити   без   задоволення,   а
постанову апеляційного суду Херсонської області від 12 квітня 2006
року у справі за його скаргою на неправомірні дії  управління  МВС
України в Херсонській області - без змін.
     Ухвала оскарженню не підлягає.
     Головуючий  В.I. Співак
     Судді  С.В. Білуга
     О.I. Гаманко
     А.Ф. Загородній
     М.М. Заїка
     З оригіналом згідно  суддя     Гаманко О. I.