ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 березня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.I., Костенка М.I., Маринчак Н.Є., Усенко
Є.А.,
при секретарі: Міненко О.М.,
за участю представника позивача - Коваля Л.В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Будьонівської МДПI у м. Донецьку на рішення Господарського суду
Донецької області від 08.04.2005 року та постанову Донецького
апеляційного господарського суду від 23.06.2005 року по справі №
28/208а за позовом ВАТ "Донецький завод високовольтних опор" до
Будьонівської МДПI у м. Донецьку про визнання недійсними
податкових повідомлень-рішень.
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які
з'явились в судове засідання, перевіривши доводи касаційної скарги
щодо дотримання правильності застосування судами першої та
апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права,
правової оцінки обставин у справі, колегія:
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Господарського суду Донецької області від 08.04.2005
року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного
господарського суду від 23.06.2005 року, позовні вимоги ВАТ
"Донецький завод високовольтних опор" до Будьонівскої МДПI у м.
Донецьку про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень -
задоволено частково.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, відповідач
20.07.2005 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого
господарського суду України, який своєю ухвалою від 09.11.2005
року на підставі розділу VII Прикінцевих та перехідних положень
Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
направив
її до Вищого адміністративного суду України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.11.2006
року касаційна скарга прийнята до провадження суду, по ній
відкрито касаційне провадження.
В касаційній скарзі Будьонівскої МДПI у м. Донецьку просить
скасувати судові рішення в частині визнання недійсними податкових
повідомлень-рішень від 20.05.2003 року №
0000042344/0/2291/10/23-213-15, яким визначено податкове
зобов'язання з ПДВ в сумі 1001390,83 грн. та №
0000722342/0/2290/10/23-113-15 в частині визначення податкового
зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1541088,00 грн. та
постановити нове рішення - про відмову в задоволені позову.
Касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судові
рішення - без змін з огляду на наступне.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким
погодилася колегія апеляційної інстанції, виходив з встановлених
по справі обставин, а саме з того, що за результатами планової
комплексної документальної перевірки фінансово-господарської
діяльності ВАТ "Донецький завод високовольтних опор" з питань
дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період
з 01.01.2000 р. по 31.01.2003 р., відповідачем було складено акт
від 19.05.2003 року № 918/23-111-1/00110639.
Зазначеним актом перевірки було встановлено порушення
позивачем пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, а саме, у IV кварталі 2002
року (грудень) до складу валових доходів не віднесена сума
кредиторської заборгованості у розмірі 5497134 грн.
Крім того, перевіркою було встановлено порушення позивачем
п.4.5 ст. 4, пп.7.4.1 п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
відповідно до якого не
відкоригований податковий кредит за грудень 2002 року на суму ПДВ
1099426, 83 грн., так як сума не заявлених кредиторських вимог
повинна бути відображена у складі валового доходу.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 08.10.2002
року по справі № 32/173Б було порушено провадження по справі про
банкрутство позивача та введений мораторій на задоволення вимог
кредиторів.
За результатами попереднього засідання по зазначеній справі
ухвалою господарського суду Донецької області від 24.12.2002 року
був затверджений реєстр вимог кредиторів на загальну суму 2
494308,11грн.
До складу реєстру були включені:
- Філія "Пролетарського відділення Промінвестбанку" в м.
Донецьку - 1299985,63 грн.;
- Управління ПФУ у Будьонівському районі м. Донецька -
106478,94 грн.;
- Корпорації "Iндустріальний Союз Донбасу" - 1363115,57 грн.;
- ВАТ "Донбасенергобуд" м. Донецьк - 575630,78 грн.;
- Служба автомобільних доріг в Донецькій області - 149 305,82
грн.;
- ДП "Укртрансгаз" НАК "Нафтобаз України" в особі
Макіївського лінейного виробничого управління магістральних
газопроводів філії Управління магістральних газопроводів
"Донбастрансгаз" - 968, 20 грн.;
- ПП "Донецькіндустрія" м. Донецька - 46920,87 грн.;
- ДАХК "Енергострой" м. Київ - 149112,63грн.;
- ТОВ "НПО "Захист металів" м.Донецьк - 2490,55 грн.;
- ТОВ "Арат" - 32364,45 грн.;
- Приватний підприємець Станкевич Олександр Вікторович м.
Красний Лиман - 3791 грн.;
- ВАТ "Донецькобленерго" Донецькі електричні мережі -
170608,24 грн.
Зазначеною ухвалою встановлено, що вимоги конкурсних
кредиторів, що заявлені після закінчення строку для їх подання або
не заявлені взагалі визнаються погашеними.
Також, ухвалою господарського суду Донецької області від
24.12.2002 року по зазначеній справі про банкрутство, Приватному
підприємству "Бласт" було відмовлено у визнані його кредитором
позивача у сумі 3 600 000 грн.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 03.02.2003
року по справі № 32/173Б була введена процедура санації строком на
12 місяців до 03.02.2004 року.
Постановою Вищого Господарського Суду України від 04.07.2003
року по справі № 32/173Б касаційна скарга приватного підприємства
"Бласт" про відмову у визнанні кредитором позивача була
задоволена. Постанова Донецького апеляційного господарського суду
від 11.02.2003 року та ухвала господарського суду Донецької
області від 11.02.2003 року по справі № 32/1736 були скасовані,
справа була направлена на новий розгляд до господарського суду
Донецької області.
Ухвалою від 22.07.2003 року господарським судом Донецької
області по справі № 32/173Б приватне підприємство "Бласт" було
визнане кредитором позивача на суму 3600000 грн.
Будьонівскою МДПI у м. Донецьку 14.10.2003 року був складений
Акт доповнення № 2159/23-111-1/00110639 до Акту документальної
перевірки від 19.05.2003 року № 918/23-111-1/00110639.
В Акті доповненні № 2159/23-111-1/00110639 14.10.2003 року
відповідачем зроблені висновки про те, що ВАТ "Донецький завод
високовольтних опор" у IV кварталі 2002 року (у грудні) на
порушення пп.. 4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
до складу валових доходів не
віднесено суму 2497134 грн., не заявлених кредиторських вимог. У
результаті оподаткований прибуток донарахований по передньому акту
перевірки від 19.05.2003 року зменшується на 3000000 грн. і
оподаткований прибуток з урахуванням уточнень по деклараціях,
зданих до податкового органу склав 2241678 грн., і як наслідок -
податок на прибуток складає 672503 грн.
Також відповідачем було встановлено, що податковий кредит за
грудень 2002 року повинен бути відкоригований на суму ПДВ
499426,83 грн., так як сума не заявлених кредиторських вимог
повинна бути відображена у складі валового доходу, що є порушенням
п.4.5 ст. 4, пп.7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
. У результаті ПДВ донарахований по
передньому Акту перевірки від 19.05.2003 року зменшується на
600000 грн., та складає 499426,83 грн.
В матеріалах справи наявна довідка про заборгованість
Відкритого акціонерного товариства "Донецький завод високовольтних
опор" по векселям виданим станом на 01.01.2003 року (рядок балансу
520) у сумі 4610908грн.
На підставі акту перевірки від 19.05.2003р. відповідачем були
прийняті податкові повідомлення-рішення від 20.05.2003р. за
№0000722342/0/2290/10/23-113-15, яким з посиланням на п.п. 4.1.6
п. 4.1 ст. 4, п. 5.9 ст. 5, п.п. 7.3.3, 7.3.6 п. 7.3 ст. 7 Закону
України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
позивачеві визначені податкові зобов'язання з податку на прибуток
у сумі 1572503 грн. та за № 0000042344/0/2291/10/23-213-15, яким з
посиланням на п. 4.5 ст. 4, п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
позивачеві визначені
податкові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі
1001390, 83 грн.
Відповідно до п.4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
(із змінами та доповненнями)
валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх
видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного
періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на
території України, її континентальному шельфі, виключній
(морській) економічній зоні, так і за її межами.
Згідно з п.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та
фінансову звітність в Україні" ( 996-14 ) (996-14)
від 16.07.1999р. із
змінами та доповненнями, бухгалтерський облік є обов'язковим видом
обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова,
статистична та інші види звітності, які використовують грошовий
вимір, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Визначення терміну "Дохід" містить в ПБО-3 "Звіт про
фінансові результати", затверджене наказом Мінфіну України від
31.03.99р. № 87 ( z0397-99 ) (z0397-99)
(зареєстроване в Міністерстві юстиції
України від 21.06.99р. № 397/3690).
Відповідно до п. 4 цього Положення, доходи - це збільшення
економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення
зобов'язань, які приводять до зростання власного капіталу (крім
зростання капіталу за рахунок вкладів власників). Власний
капітал - це частина в активах підприємства, яка залишається після
відрахування його зобов'язань.
Таким чином, кредиторська заборгованість не підпадає під
визначення доходу, а як наслідок не може вважатися частиною
валового доходу підприємства звітного періоду.
Згідно з п.п.1.22.1 п.1.22 ст.1 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
(із змінами та
доповненнями), безповоротна фінансова допомога - це сума
безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником
після її списання, якщо така безнадійна заборгованість була
попередньо включена до складу валових витрат кредитора; сума
заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною
особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної
давності.
Відповідно до п.1.25 ст.1 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
(із змінами та доповненнями)
безнадійна заборгованість - заборгованість, це заборгованість, яка
виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна фізичної чи
юридичної особи, оголошеної банкрутом у встановленому
законодавством порядку, або юридичної особи, що ліквідується.
До закінчення процесу банкрутства кредиторська заборгованість
не вважається безнадійною заборгованістю, оскільки може бути
погашена за рахунок майна банкрута.
З аналізу вищенаведених норм випливає, що кредиторська
заборгованість не заявлена і визнана погашеною у процедурі
банкротства, може набути статусу доходу із інших джерел відповідно
до п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
тільки за умови закінчення процесу
банкрутства.
Посилання Будьонівскої МДПI у м. Донецьку на порушення
позивачем п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, а саме, не віднесення до
складу валових доходів суму 5497134 грн. не заявлених
кредиторських вимог у процедурі справи про банкрутство за
результатами винесення ухвали про затвердження реєстру кредиторів,
не відповідає вимогам п.1.22, п.1.25 ст.1 та п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4
Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
,
оскільки з винесенням ухвали про затвердження реєстру кредиторів
від 24.12.2002р. не закінчується процедура банкрутства, подія за
якою кредиторська заборгованість у IV кварталі 2002р. могла б
вважатися доходом банкрута ще не настала.
Заборгованість, яка вважається погашеною у процедурі
банкрутства може бути добровільно погашена емітентом векселя по
пред'явленню векселів після припинення процедури банкрутства.
З огляду на зазначене суд першої інстанції прийшов до
обгрунтованого висновку, а суд апеляційної інстанції правильно
погодився з ним, що висновки податкового органу у акті перевірки
не можна вважати правомірними, а податкове повідомлення-рішення №
0000722342/0/2290/10/23-113-15 від 20.05.2003 року в частині
визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі
1541088 грн. таким, що відповідає законодавству, чинному на момент
спірних правовідносин.
Неправомірне донарахуванням податку на прибуток в частині
визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі
1541088 грн. обумовлює визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення № 0000042344/0/2291/10/23-213-15 від
20.05.2003 року, яким визначено податкове зобов'язання з ПДВ у
сумі 1001390,83 грн.
Щодо відмови в задоволені позову в частині в частині
визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі
31415 грн., такий висновок суду є правильним, оскільки не доведені
підстави для визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №
0000722342/0/2290/10/23-113-15 від 20.05.2003 року в цій частині.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Відповідно до ч.1ст.224 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд
касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а
судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та
апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і
процесуального права при ухваленні судових рішень та вчиненні
процесуальних дій.
Керуючись ст.ст.210, 220, 221, ст. 224, 231 та ч.5 ст.254
КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія -
У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу Будьонівської МДПI у м. Донецьку залишити
без задоволення, а рішення Господарського суду Донецької області
від 08.04.2005 року та постанову Донецького апеляційного
господарського суду від 23.06.2005 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до
Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття
таких обставин.
Головуючий:
/підпис/
______________________________
Шипуліна Т.М.
Судді:
/підписи/
_______________________________
Бившева Л.I.
_______________________________
Костенко М.I.
_______________________________
Маринчак Н.Є.
_______________________________
Усенко Є.А.
З оригіналом згідно.
Суддя Шипуліна Т.М.