ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
                              УХВАЛА
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     01 березня 2007 року  м. Київ
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   у
складі:
     головуючого    Співака В.I.
     суддів    Білуги С.В.
     Гаманка О.I.
     Загороднього А.Ф.
     Заїки М.М.
     при секретарі Міненко I. М.,
     розглянувши  в  попередньому  судовому  засіданні   касаційну
скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах на  рішення
Лубенського міського суду Полтавської області від  08  січня  2004
року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 27 травня
2004 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії управління Пенсійного
фонду України в м. Лубнах, -
 
                       в с т а н о в и л а:
     У грудні 2003 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі  скаргою  на
дії управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах.
     Рішенням Лубенського міського суду Полтавської області від 08
січня 2004 року, залишеним  без  змін  ухвалою  апеляційного  суду
Полтавської області від 27 травня 2004  року,  скаргу  задоволено.
Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду  України  в
м. Лубнах по відмові в призначенні пенсії  за  вислугою  років  та
зобов'язано призначити скаржниці зазначену пенсію.
     На зазначені судові рішення  надійшла  касаційна  скарга  УПФ
України в м. Лубнах,  в  якій  ставиться  питання  про  скасування
рішення судів першої  та  апеляційної  інстанцій,  посилаючись  на
неправильне застосування судами норм матеріального права.
     Заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів  вважає,
що касаційна скарга  УПФ  України  в   м.  Лубнах  задоволенню  не
підлягає, оскільки рішення судів першої та  апеляційної  інстанцій
постановлені з додержанням норм  матеріального  та  процесуального
права, правова оцінка обставинам у справі  дана  вірно,  а  доводи
касаційної скарги є  необгрунтованими  і  не  дають  підстав,  які
передбачені статтями 225-229 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
         для зміни чи скасування судових рішень.
     Судами встановлено, що позивач з липня по жовтень  1974  року
працювала медсестрою в дитячому садку заводу, з липня 1978 року по
березень 1996 року медсестрою здоровпункту заводу "Комунар",  а  з
14 березня  1996  року  по  час  звернення  влітку  2003  року  за
призначенням  пенсії  медсестрою  здоровпункту  ВАТ   "Лубнифарм". 
Період  роботи  у  здоровпункті  ВАТ  "Лубнифарм"  відповідач   не
зарахував до  спеціального  стажу  і  з  цих  підстав  відмовив  у
призначенні пенсії на пільгових умовах.
     Суди першої та апеляційної інстанцій обгрунтовано  зазначили,
що відповідач  безпідставно  відмовив  ОСОБА_1  в  зарахуванні  до
спеціального стажу роботу тривалістю 7 років 3 місяці  22  дні  на
посаді медсестри медпункту ВАТ "Лубнифарм" та правильно  послались
на п. 2   Примітки  затвердженого  постановою  Кабінету  Міністрів
України №909 від 04.11.1993 ( 909-93-п ) (909-93-п)
         р. "Переліку  закладів  і
установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту  і  посад,
робота на яких дає право на пенсію за  вислугу  років"  робота  за
спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим
переліком, дає право на пенсію незалежно від форми  власності  або
відомчої належності закладів і установ.
     Керуючись статтями 215, 220-1, 223,  224,  230,  231  Кодексу
адміністративного   судочинства   України   ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,   колегія
суддів -
 
                         у х в а л и л а:
     Касаційну скаргу управління Пенсійного  фонду  України  в  м.
Лубнах залишити без задоволення, а  рішення  Лубенського  міського
суду  Полтавської  області  від  08  січня  2004  року  та  ухвалу
апеляційного суду Полтавської області від 27 травня  2004  року  у
справі за скаргою  ОСОБА_1  на  дії  управління  Пенсійного  фонду
України в  м. Лубнах - без змін.
     Ухвала оскарженню не підлягає.
     Головуючий  В.I. Співак
     Судді  С.В. Білуга
     О.I. Гаманко
     А.Ф. Загородній
     М.М. Заїка
     З оригіналом згідно  суддя     Гаманко О. I.