К-15417/06
ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" лютого 2007 року м. Київ
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Фадєєвої Н.М.
суддів: Бим М.Є., Гончар Л.Я., Маринчак Н.Є., Чалого С.Я.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну
скаргу СДПI м. Києва по роботі з великими платниками податків
на постанову Господарського суду м. Києва від 14 листопада
2005 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду
від 01 березня 2006 року
у справі № 32/ 375
за позовом ЗАТ "Київський вітамінний завод"
до СДПI м. Києва по роботі з великими платниками податків
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
В с т а н о в и в:
У липні 2005 року позивач звернувся до суду з позовом про
визнання недійсним податкового повідомлення-рішення СДПI м. Києва
по роботі з великими платниками податків від 15.07.2005 року
№0000431603/3 яким позивачу визначена сума податкового
зобов'язання у розмірі 856720,86 грн., в тому числі 285573,62 грн.
донарахування податку, і 571147,24 грн. штрафних санкцій.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що протягом 2002-2003 років
на підставі письмових заяв працівників ЗАТ "Київський вітамінний
завод" спрямовувало частину заробітної плати працівників на
придбання акцій позивача. Зазначені кошти перераховувались на
реконструкцію і розширення виробництва товариства. Окрім того,
кошти, отримані від придбання облігацій, вкладалися в об'єкт
підприємницької діяльності, а тому відповідно до норм Закону
України "Про інвестиційну діяльність" ( 1560-12 ) (1560-12)
можуть
розглядатися як інвестиції. Таким чином позивач не повинен був
відносити зазначені вище кошти до складу сукупного оподаткованого
доходу згідно п.п. "й" п.1 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів
України "Про прибутковий податок з громадян" ( 13-92 ) (13-92)
. Тому
донарахування відповідачем податкового зобов'язання за платежем
"податок з доходів найманих працівників" є неправомірним.
Постановою Господарського суду м. Києва від 14 листопада 2005
року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного
господарського суду від 01 березня 2006 року, позов задоволено
частково, визнано недійсним податкове повідомлення-рішення СДПI у
м. Києві по роботі з ВПП від 15.07.2005 року, №0000431603/3 в
частині визначення податкового зобов'язання з податку з доходів
найманих працівників у сумі 810264,45 грн., в тому числі 270088,15
грн. основного платежу та 540176,3 штрафних санкцій. В іншій
частині позову відмовлено.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати оскаржувані
судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами
норм процесуального та матеріального права, та просить постановити
нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та
обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла
висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких
підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що
Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по
роботі з великими платниками податків проведена комплексна планова
документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного
законодавства Закритим акціонерним товариством "Київський
вітамінний завод" за період 01.04.2001 року по 31.03.2004 року, а
по окремим питанням з 01.01.2001 року по 01.07.2004 року, за
результатами якої складено акт № 797/16-3/21624130 від
09.12.2004р., в якому зазначено, що в порушення ст. ст. 8, 9, 19
Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 № 13-92
( 13-92 ) (13-92)
"Про прибутковий податок з громадян" - підприємством не
включено до сукупного оподаткованого доходу працівників - дохід
(заробітна плата), що був направлений згідно заяв працівників з
нарахованої заробітної плати на купівлю процентних іменних
облігацій ЗАТ "Київський вітамінний завод", внаслідок чого було не
утримано прибуткового податку з громадян за 2002-2003 рік на
загальну суму 270088,15 грн.
Крім того, згідно висновків акту перевірки, в порушення ст.
ст. 12, 19 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 №
13-92 ( 13-92 ) (13-92)
"Про прибутковий податок з громадян" та ст. 12
Iнструкції від 21.04.1993 № 12 ( z0064-93 ) (z0064-93)
"Про прибутковий
податок з громадян" не оподатковувався доход громадян не за місцем
основної роботи, а саме було виплачено доходу на загальну суму
76271,49 грн. без утримання прибуткового податку з громадян, які
не є працівниками ЗАТ "Київський вітамінний завод", та які не
підтвердили, що є суб'єктами підприємницької діяльності. В
результаті порушення було не утримано прибуткового податку з
громадян на загальну суму 15254, 3 грн.
На підставі акту перевірки від 09.12.2004р. відповідачем було
прийнято податкове повідомлення-рішення №0000521603/0 від
10.12.2004р., яким відповідно до п. "а" ч. 2 ст. 19 Декрету
Кабінету Міністрів України від 26.12.1992р. № 13-92 ( 13-92 ) (13-92)
"Про прибутковий податок з громадян" та до п.п. 17.1.9, 17.1 ст.
17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" позивачу
визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів
найманих працівників на загальну суму 856720, 86 грн., в тому
числі 285573,62 грн. основного платежу та 571147,24 грн. штрафних
санкцій.
Крім того, перевіркою встановлено, що в порушення ст. 9
Декрету Кабінету Міністрів країни від 26.12.1992 № 13-92
( 13-92 ) (13-92)
"Про прибутковий податок з громадян" та п. 9.1 ст. 9
ст. 12 Iнструкції від 21.04.1993 № 12 ( z0064-93 ) (z0064-93)
"Про
прибутковий податок з громадян" невірно визначено фактично
відпрацьованих місяців робітникам, які відпрацювали не повний
місяць (менше 15 календарних днів) та не надали бухгалтерії
довідку за формою №3 з попереднього місця роботи, що призвело до
заниження податкового зобов'язання по прибутковому податку на уму
231,17 грн..
Судова колегія погоджується з висновками судів попередніх
інстанцій щодо часткового задоволення позовних вимог, враховуючи
наступне.
Відповідно до ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України від
26.12.2992 № 13-92 ( 13-92 ) (13-92)
"Про прибутковий податок з громадян"
до сукупного оподатковуваного доходу включаються одержані за
місцем основної роботи (служби, навчання) доходи за виконання
трудових обов'язків, у тому числі за сумісництвом, за виконання
робіт за договорами підряду, а також інші доходи, що утворилися в
результаті надання за рахунок коштів підприємств, установ,
організацій, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності
своїм працівникам матеріальних і соціальних благ у грошовій і
натуральній формі крім сум виплат, що не включаються до сукупного
оподатковуваного доходу.
Згідно з п. "й" ст. 5 цього Декрету передбачено, що до
сукупного оподатковуваного доходу, одержаного громадянами в
період, за який здійснюється оподаткування, не включаються суми
доходів, що спрямовуються у джерела їх одержання на придбання
акцій, та суми, інвестовані на реконструкцію і розширення
виробництва суб'єктів підприємницької діяльності.
З матеріалів справи вбачається, що засіданням ради позивача
було прийнято рішення здійснити випуск облігацій ЗАТ "Київський
вітамінний завод" на загальну суму 2000000 грн. для залучення
фінансових ресурсів на реконструкцію та розширення виробництва
(протокол № 2 від 03.06.2002р.). У пунктах 9, 10 вказаного
протоколу, а також на стор. 12 Iнформації про випуск облігацій, що
була надана Державній комісії цінних паперів та фондового ринку,
вид облігацій визначався як іменні, дисконтні та форма випуску
облігацій - як бездокументарна.
Відповідно до протоколу від 03.06.2002 (п. 8) та Iнформації
про випуск облігацій у відповідності до вимог ст. 11 Закону
України "Про цінні папери і фондову біржу" ( 1201-12 ) (1201-12)
емітентом
зазначалась мета випуску облігацій, а саме залучення фінансових
ресурсів на реконструкцію розширення виробництва ЗАТ "Київський
вітамінний завод". В період з серпня 2002 року по грудень 2003
року кошти з нарахованої заробітної плати працівників позивача
було направлено на купівлю зазначених вище іменних облігацій ЗАТ
"Київський вітамінний завод" на загальну суму 951035,35 грн. без
включення в подальшому цих сум у сукупний оподаткований дохід
працівників.
Перерахування частин заробітної плати працівників на
придбання облігацій відбувалось за заявами працівників, де окрім
іншого працівниками позивача зазначалось про мету перерахування, а
саме - "на інвестування у реконструкцію та розширення виробництва
ЗАТ "Київський вітамінний завод".
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про інвестиційну
діяльність" ( 1560-12 ) (1560-12)
інвестиціями є всі види майнових та
інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти
підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої
створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект.
Такими цінностями можуть бути: кошти, цільові банківські вклади,
паї, акції та інші цінні папери тощо.
Отже, із аналізу вищенаведених норм законодавства витікає, що
інвестування коштів на реконструкцію та розширення виробництва
може здійснюватися також через купівлю працівниками облігацій
даного суб'єкта господарювання, а доводи відповідача про те, що до
сукупного оподаткованого доходу не включаються лише суми,
спрямовані на придбання такого виду цінного паперу, як акція, є
необгрунтованими.
Крім того, мета інвестування коштів, а саме
реконструкція та розширення виробництва позивача,
підтверджується зазначенням про це у протоколі засідання Ради
позивача від 03.06.2002, Iнформації про випуск облігацій та заявах
працівників позивача.
Згідно пп. 5.13 п. 5 Iнструкції про прибутковий податок з
громадян, затвердженою Наказом Міністерства фінансів України та
Головною державною податковою інспекцією України № 12
( z0064-93 ) (z0064-93)
від 21.04.1993, підставою для виключення з
оподатковуваного доходу таких сум є саме письмова заява
громадянина в бухгалтерію підприємства з проханням направити
частину доходу на зазначені цілі.
Таким чином, позивач правомірно не включив такі суми до
сукупного оподаткування доходу.
Щодо визначення податкового зобов'язання по прибутковому
податку з фізичних осіб в суму 231,17 грн., то судова колегія
погоджується з висновком попередніх інстанцій про правомірність та
обгрунтованість висновків відповідача, викладених в акті перевірки
від 09.12.2004р..
За таких обставин, колегія погоджується з висновком першої та
апеляційної інстанцій суду про те, що позовні вимоги підлягають
задоволенню в частині визнання недійним податкового повідомлення -
рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті
Києві по роботі з великими платниками податків №0000431603/3
від 15.07.2005р. в частині визначення податкового зобов'язання
по податку з доходів найманих працівників у сумі 810264,45 грн., в
тому числі 270088,15 грн. основного платежу та 540176,3 грн.
штрафних санкцій.
Доводи касаційної скарги зазначений висновок не спростовують.
Суди з дотриманням вимог матеріального і процесуального права
постановили обгрунтовані рішення, а тому підстав для їх перегляду
з мотивів викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись статтями 220, 220-1, 221, 223, 224, 230, 231
Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, -
У Х В А Л И В :
Касаційну скаргу СДПI м. Києва по роботі з великими
платниками податків залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду м. Києва від 14 листопада 2005
року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 01
березня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до
Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття
таких обставин.
Головуючий: _____________________ Фадєєва Н.М.
Судді:
_____________________ Бим М.Є.
_____________________ Гончар Л.Я.
_____________________ Маринчак Н.Є.
_____________________ Чалий С.Я.