801/5665/13-а Про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про відмову у державній реєстрації права власності на житловий будинок та зобов'язання повторно розглянути заяву - 11.07.2013 Прийняття

Суть спору: До Окружного адміністративного суду АР Крим звернувся з адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі позивач) про визнання протиправним та скасування рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної Ялтинського міськрайонного управління юстиції АР Крим Зайцевої Ю.Г. (далі реєстратор) №2133487 від 07.05.2013р. про відмову у державній реєстрації про державну реєстрацію права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 та зобов'язання повторно розглянути заяву. Вимоги мотивовані тим, що відповідач без наявності законних підстав не провів реєстрацію права власності позивача на вказану нерухомість.

У суді позивач та його представник наполягали на задоволенні позовних вимог з підстав, визначених у позовній заяві.

Відповідачі явку своїх представників до суду не прибули, надали заперечення на позов, у яких клопотали про відмову у його задоволенні з підстав правомірної відмови у реєстрації права власності на нерухомість позивачу. Згодом клопотали про розгляд справи за їх відсутності.

Отже, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідачів, на підставі наявних доказів у справі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши сторону, суд

Позивач надіслав на адресу Реєстраційної служби 25.04.13 заяву про проведення державної реєстрації права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1.

За наслідками розгляду вказаної заяви реєстратором 07.05.13 прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №2133487, відповідно до якого позивачу відмовлено в проведенні державної реєстрації права власності, так як відсутні документи, які підтверджують право на земельну ділянку

Позивач не погодився з прийнятим рішенням відповідача, що стало підставою для звернення до суду.

Ст. 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення та припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються Законом. Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (1952-15) , врегульовано правовідносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, в редакції, яка діє з 01.01.2013 року, а також встановлені підстави та орган, що вчиняє дії з реєстрації речових прав.

У ст.2 цього Закону визначено,що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав;нерухоме майно - земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме, право власності на нерухоме майно; право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; інші речові права відповідно до закону; податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Відповідно до ст. 6 Закону систему органів державної реєстрації прав становлять Міністерство юстиції України;центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав;органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку (далі - органи державної реєстрації прав).

У ст. 8 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначені повноваження органу державної реєстрації прав, до яких відноситься проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень або відмова у їх реєстрації; забезпечення ведення Державного реєстру прав; надання інформації про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом; забезпечення обліку безхазяйного нерухомого майна; здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до ст. 16 цього Закону державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за якими виникло право, уповноваженої особою або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

У ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" вказано,що державна реєстрація прав проводиться на підставі договорів, укладених у порядку, встановленому законом; свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; рішень судів, що набрали законної сили;інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Відповідно до ст. 6, п. 5 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" органами державної реєстрації прав, який проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень є органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.

Згідно зі ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:

1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) об'єкт нерухомого майна, розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав;

3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа;

4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;

5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;

5-1) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;

5-2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;

5-3) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку;

5-4) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення;

5-5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;

5-6) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем;

6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Постановою Кабінету Міністрів України № 703 від 22.06.2011р. (703-2011-п) затверджений Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі Порядок №703), який визначає процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

В п. 2 Порядку №703 (703-2011-п) зазначено, що державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) проводять орган державної реєстрації прав та нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно (далі - нотаріус).

У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, які розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду або їх окремі частини, квартиру, житлове та нежитлове приміщення.

У разі коли законодавством встановлено вимогу щодо прийняття в експлуатацію об'єкта нерухомого майна, державна реєстрація права власності на нього проводиться після прийняття такого об'єкта в експлуатацію в установленому законодавством порядку (п.4 Порядку № 703 (703-2011-п) ).

Відповідно до п.7 Порядку № 703 (703-2011-п) для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву про державну реєстрацію, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст.

Заявник разом із заявою про державну реєстрацію подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові необхідні для такої реєстрації документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита (п.10 Порядку № 703 (703-2011-п) ).

Пункт 17 Порядку № 703 (703-2011-п) передбачає, що за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та документів, необхідних для її проведення, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або рішення про відмову в такій реєстрації.

Для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком. Для проведення державної реєстрації права власності на новозбудований чи реконструйований об'єкт нерухомого майна заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 27 і 28 цього Порядку, подає органові державної реєстрації прав технічний паспорт на такий об'єкт (п.26,29 Порядку).

Відповідно до п.23 Порядку № 703 (703-2011-п) державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (1952-15) .

Судом встановлено, що 18.03.2013р. Інспекцією ДАБК в АРК зареєстрована декларація про готовність об'єкту до експлуатації з реконструкції житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 надана ОСОБА_1

На даний об'єкт нерухомості Ялтинським БРТІ виготовлений технічний паспорт.

Відповідно до ч.3 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" право власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини) може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності на земельну ділянку, на якій вони розташовані.

Більш того, положення ст.24 Закону не визначає підстав для відмови у проведенні державної реєстрації, з підстав відсутності документів, які підтверджують право на земельну ділянку.

Крім того, ч.9 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачає, що зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об'єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об'єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.

Позивач, звертаючись до Реєстраційної служби з заявою для проведення державної реєстрації права власності на житловий будинок, надав документи визначені у Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (1952-15) , Порядку № 703 (703-2011-п) , в тому числі: декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, технічний паспорт на будинок, рішення про присвоєння адреси, квитанцію про сплату держмита.

Отже, позивач, звертаючись до Реєстраційної служби з заявою для проведення державної реєстрації права власності, надав документи відповідно до вимог діючого законодавства України.

Ані приписи ч. 1 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", ані приписи Переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна не зобов'язують особу, яка має правовстановлюючий документ додатково надавати документи, які підтверджують право власності на земельну ділянку під будинком.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що реєстратор відмовляючи позивачу у державної реєстрації права власності на нерухомість з підстав відсутності документів, які підтверджують право власності на земельну ділянку, діяв невмотивовано, в наслідок чого не можна визнати правомірним прийняте ним рішення про відмову у державні реєстрації прав та їх обтяжень №2133487 від 07.05.2013р.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги встановлені судом факти та відповідні їм правовідносини, оцінюючи наведені сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що наявні достатні підстави для задоволення позову з урахуванням викладених вище висновків суду.

В силу викладеного, керуючись встановленим у ст. 8 КАС України принципом верховенства права, згідно з яким людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а також приписами ч.2 ст. 11 КАС України, приймаючи до уваги те, що згідно з положеннями КАС України (2747-15) , суд позбавлений права вимагати від державного органу надання позитивного висновку щодо будь-якого питання, віднесеного до його компетенції, позовні вимоги мають бути задоволенні шляхом спонукання Реєстраційної служби повторно розглянути заяву позивача про державну реєстрацію права власності на житловий будинок.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Так, судові витрати, сплачені позивачем при зверненні до суду де відповідачем є суб'єкти владних повноважень, стягуються з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунків останнього. Отже, судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду у розмірі 34,41 грн. підлягає поверненню шляхом їх безспірного списання з рахунків відповідача.

Під час судового засідання, яке відбулось 11.07.2013р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст.163 КАСУ постанову складено 16.07.2013р.

Керуючись ст.ст. 94, 160- 163 КАС України, суд

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Ялтинського міського управління юстиції АР Крим Зайцевої Юлії Григорівни про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №2133487 від 07.05.2013р.

3. Зобов'язати Реєстраційну службу Ялтинського міського управління юстиції АР Крим повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про державну реєстрацію права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1.

4. Стягнути з Державного бюджету України 34,41 грн. судового збору шляхом їх безспірного списання з рахунків суб'єкта владних повноважень - Реєстраційної служби Ялтинського міського управління юстиції АР Крим на користь ОСОБА_1.

постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.