№ К-7438/06
 
                ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
                              УХВАЛА
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     27 лютого 2007 року    м. Київ
     Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
     головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,
     суддів:  Бившевої  Л.I.,  Костенка  М.I.,  Сергейчука   О.А.,
Шипуліної Т.М.
 
     розглянувши у попередньому судовому засіданні
     касаційну   скаргу   державного    відкритого    акціонерного
товариства "Шахтоуправління Донбас" ДП ДХК "Донвугілля"
     на постанову Донецького апеляційного господарського суду  від
06.06.2005 р.
     у справі № 34/159 а господарського суду Донецької області
     за  позовом  державного  відкритого  акціонерного  товариства
"Шахтоуправління Донбас" ДП ДХК "Донвугілля"
     до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з
великими платниками податків у м. Донецьку
     третя особа Донецьке міське управління земельних ресурсів
     про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
 
     ВСТАНОВИВ:
     Рішенням   господарського   суду   Донецької   області    від
23.03.2005р.,   залишеним   без   змін    постановою    Донецького
апеляційного  господарського  суду  від  06.06.2005р.,  позов  про
визнання недійсним податкового повідомлення-рішення СДПI по роботі
з     ВПП     у     м.     Донецьку     від     07.02.2003р.     №
0000320816/0-90-08-40-2-001174668-3422/10  про   визначення   ДВАТ
"Шахтоуправління Донбас" суми податкового зобов'язання за платежем
із земельного податку в сумі 19  984,77  грн.,  в  тому  числі  10
802,98 грн. - основний платіж, 9 181,79 грн.  -  штрафні  санкції,
задоволено.
     Судові рішення вмотивовані  тим,  що  пільга  щодо  плати  за
землю, встановлена пунктом 4 статті 12 Закону України  "Про  плату
за землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
        , на позивача  не  поширюється,  оскільки  за
змістом вказаної норми від земельного податку звільняються, в тому
числі, вітчизняні заклади охорони здоров'я, тоді як позивач,  який
є користувачем земельної ділянки, на якій розташований структурний
підрозділ позивача санаторій -профілакторій "Шахтарські  зорі",  а
відповідно і платником земельного податку в силу частини 2  статті
5 Закону України "Про плату за землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
        , не має  статусу
закладу охорони здоров'я.
     В касаційній скарзі  ДВАТ  "Шахтоуправління  Донбас"  просить
скасувати постанову Донецького  апеляційного  господарського  суду
від 06.06.2005р. та прийняти нове рішення про задоволення  позову,
вважаючи, що судами попередніх інстанцій порушено статті  23,  193
Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
        .
     Заслухавши     доповідь     судді-доповідача,     перевіривши
правильність  застосування  судами   попередніх   інстанцій   норм
матеріального та процесуального права, юридичної  оцінки  обставин
справи,  колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України
приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з  таких
підстав.
     Судами  попередніх  інстанцій   встановлено,   що   податкове
зобов'язання з  земельного  податку  згідно  спірного  податкового
повідомлення-рішення визначено позивачу  -  ДВАТ  "Шахтоуправління
Донбас"  ДП  ДХК  "Донвугілля"  з  підстав,  встановлених  в  акті
перевірки № 19/08-40-2 від 15.01.2003р. /а.с. 44, т. I/.
     Доводи позивача щодо неправомірного визначення  спірної  суми
податкового   зобов'язання   обгрунтовані   посиланням   на   факт
користування земельною ділянкою по вул. Цветочна, 32а, м. Донецьк,
на якій розташований санаторій -профілакторій  "Шахтарські  зорі",
та  пункт  4  статті  12  Закону  України  "Про  плату  за  землю"
( 2535-12 ) (2535-12)
        .
     Згідно з Положенням про  санаторій-профілакторій  "Шахтарські
зорі" ДП ДХК "Донвугілля" від 29.01.2000р. та  довідки  Донецького
обласного управління статистики № 23976784 санаторій є структурним
підрозділом позивача без  права  юридичної  особи.  Акредитаційним
сертифікатом від  06.12.2002р.  підтверджується,  що  санаторій  є
закладом охорони здоров'я.
     Разом з тим, частина 2 статті 5 Закону України "Про плату  за
землю"  ( 2535-12 ) (2535-12)
          встановлює,  що  суб'єктом  плати  за   землю
(платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю)  і
землекористувач, у тому числі орендар.
     Відповідно до частини 1 статті 15 зазначеного Закону власники
землі  та  землекористувачі  сплачують  земельний  податок  з  дня
виникнення  права  власності  або  права  користування   земельною
ділянкою.
     Право землекористування у позивача щодо зазначеної  земельної
ділянки виникло у вересні 1996  року,  як  встановлено  судом,  на
підставі  статті  30  Земельного  кодексу  України  ( 2768-14 ) (2768-14)
          в
редакції, чинній до 01.01.2002р., та підтверджується самим  фактом
землекористування.  При  цьому  невнесення   даних   у   Державний
земельний кадастр, на  яке  посилається  позивач  в  обгрунтування
своїх вимог, не позбавляє позивача статусу землекористувача.
     Судами попередніх інстанцій  також  встановлено,  що  довідка
Донецького міського  управління  земельних  ресурсів  про  грошову
оцінку земельної ділянки, розташованої по вул. Цветочна,  32а,  м.
Донецьк, була видана позивачу 29.11.2002р.
     З огляду на той факт, що  позивач  в  розрахунках  земельного
податку за 2000, 2001 та 2002 роки визначив податкові зобов'язання
із земельного податку за земельну ділянку,  на  якій  розташований
санаторій-профілакторій,  із  застосуванням  ставки  у  розмірі  3
відсотків  суми  земельного  податку,  обчисленого  відповідно  до
частин 1 та 2  статті  7  Закону  України  "Про  плату  за  землю"
( 2535-12 ) (2535-12)
        , встановленої для земельних ділянок, зайнятих житловим
фондом,  суди  попередніх  інстанцій  дійшли   обгрунтованого   та
законного висновку про те, що таке обчислення  земельного  податку
суперечить частині 2 статті 7 зазначеного Закону.
     Посилання позивача на те, що в силу пункту 4 статті 12 Закону
України "Про плату за  землю"  ( 2535-12 ) (2535-12)
          ДВАТ  "Шахтоуправління
Донбас" не  є  платником  земельного  податку,  судами  попередніх
інстанцій  правомірно   спростоване   встановленим   на   підставі
досліджених  в   судовому   процесі   письмових   доказів   фактом
відсутності  у  позивача  статусу  вітчизняного  закладу   охорони
здоров'я.
     Відповідають  постановлені  у   справі   судові   рішення   і
правильному  застосуванню  частини  1  статті   11   КАС   України
( 2747-15 ) (2747-15)
        .
     Керуючись ст.ст. 220,  220-1,  223,  224,  230,  231  Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,
 
     УХВАЛИВ :
     Касаційну   скаргу   Державного    відкритого    акціонерного
товариства "Шахтоуправління Донбас" ДП ДХК  "Донвугілля"  залишити
без   задоволення,    а    постанову    Донецького    апеляційного
господарського суду від 06.06.2005 р. - без змін.
     Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може
бути переглянута Верховним Судом України з підстав та  в  порядку,
передбачених   статтями    236-238    Кодексу    адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
        .
 
     Головуючий  Усенко Є.А.
     Судді  Бившева Л.I.
     Костенко М.I.
     Сергейчук О.А.
     Шипуліна Т.М.
 
     З оригіналом згідно
     Суддя  Усенко Є.А.