ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 лютого 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
:
головуючого - судді - Бутенка В.I.,
суддів : Лиски Т.О.,
Сороки М.О.,
Панченка О.I.,
Штульмана I.В.,
при секретарі Ткаченко О.М.,
за участю представника позивача ОСОБА_1 та представників
відповідача Тітова Є.Г. і Дворнікової Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку
касаційного провадження адміністративну справу за позовом
приватного підприємця ОСОБА_2до Західно-Донбаської об'єднаної
державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення, -
в с т а н о в и л а :
В грудні 2004 року ПП ОСОБА_2 звернулась до господарського
суду із вказаним позовом, в якому просила визнати недійсним
податкове повідомлення-рішення Західно-Донбаської ОДПI від 10
серпня 2004 року № НОМЕР_1 про донарахування сум податку на додану
вартість в сумі 25273,50 грн., що складає 16849 грн. основного
платежу та 8424,50 грн. штрафних санкцій.
В обгрунтування своїх вимог вказувала на те, що відповідачем
проведено планову документальну перевірку дотримання нею
правильності застосування податкового законодавства, за
результатами якої складено акт від 09.07.2004 року.
Згідно цього акту було зафіксовано включення ПП ОСОБА_2 до
податкового кредиту суми податку, не підтвердженої податковими
накладними.
Такий висновок податкової інспекції грунтувався на тому, що у
червні 2002 року між ПП ОСОБА_2 та ПП "Дон-Промтехніка" було
укладено договір, згідно якого останній продав товар позивачці й
видав податкові накладні №НОМЕР_2,НОМЕР_3, НОМЕР_4
Рішенням Київського районного суду м. Донецька від 05 серпня
2002 року установчі документи ПП "Дон-Промтехніка" визнано
недійсними з моменту реєстрації, згідно з актом № НОМЕР_5,
затвердженим начальником ДПI у Кіровському районі м. Донецька,
свідоцтво ПП "Дон-Промтехніка" як платника податків анульовано.
Таким чином, відповідач вважав, що у господарських операціях
між ПП ОСОБА_2 і ПП "Дон-Промтехніка" на стороні останнього діяла
особа, яка не мала повноважень на здійснення цих операцій.
Позивачка з таким висновком податкової інспекції не
погодилась, посилаючись на те, що на момент укладення договору та
видачі податкових накладних вона не знала про скасування
реєстрації ПП "Дон-Промтехніка".
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28
лютого 2005 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 23 травня 2005 року, у
задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, ПП ОСОБА_2
подала касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та ухвалити
нове рішення про задоволення її позову.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не
підлягає з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції
правильно виходив з того, що відповідно до підпункту 7.4.1 пункту
7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
податковий кредит звітного періоду складається із
сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному
періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість
яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та
основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають
амортизації.
Відповідно до частини 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7
вищевказаного Закону не дозволяється включення до податкового
кредиту будь-яких витрат по сплаті податку з операцій поставки
товарів (робіт, послуг) на митній території України, не
підтверджених податковими накладними.
Вимоги до змісту податкової накладної, що надається покупцю
платником податку - продавцем, визначено підпунктом 7.2.1 пункту
7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом
ДПА України від 30 травня 1997 року №165, яким передбачено, що
податкова накладна складається у двох примірниках (оригінал і
копія) у момент виникнення податкових зобов'язань продавця, усі
складені примірники податкової накладної підписуються особою,
уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт,
послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку -
продавця.
При цьому судом було встановлено, що рішенням Київського
районного суду м. Донецька від 05 серпня 2002 року установчі
документи ПП "Дон-Промтехніка" визнано недійсними з моменту
реєстрації, тобто з 06 червня 2002 року, і згідно з актом №
НОМЕР_5, затвердженим начальником ДПI у Кіровському районі м.
Донецька, свідоцтво ПП "Дон-Промтехніка" як платника податків
анульовано.
В той же час, господарські операції між ПП ОСОБА_2 та ПП
"Дон-Промтехніка" здійснювались у період з 10 червня 2002 року,
коли ними було укладено договір про закупівлю комплектуючих, по 08
листопада 2002 року, коли була виписана остання податкова накладна
НОМЕР_4
За таких обставин судом зроблений обгрунтований висновок про
те, що у господарських операціях з ПП ОСОБА_2 від імені ПП
"Дон-Промтехніка" на стороні останнього діяла особа, яка не могла
мати законних повноважень на здійснення цих операцій та підписання
документів податкової звітності, а відтак включена позивачем до
податкового кредиту сума податку на додану вартість в розмірі
16849 грн. не відповідає фактичним податковим зобов'язанням
платника податку - продавця.
Таким чином, суд першої інстанції у відповідності із вимогами
закону та із урахуванням фактичних обставин справи прийняв рішення
про відмову ПП ОСОБА_2 у задоволенні позову і з цим обгрунтовано
погодився суд апеляційної інстанції.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судами
прийняті законні і обгрунтовані рішення, під час розгляду справи
порушень норм матеріального чи процесуального права ними допущено
не було.
Доводи касаційної скарги зроблених судами висновків не
спростовують, а тому оскаржувані судові рішення повинні залишатися
без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 230 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів -
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_2залишити без
задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської
області від 28 лютого 2005 року та постанову Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 23 травня 2005 року без
змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає.
Згідно ст.ст. 236, 237 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
рішення суду
касаційної інстанції може бути оскаржено до Верховного Суду
України лише за винятковими обставинами протягом одного місяця з
дня відкриття таких обставин.
С у д д і :