Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Українська фінансова група" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання протиправною та скасування постанови №35/17-4/20 ФМ від 27.03.2013 р.

Приватне акціонерне товариство "Українська фінансова група", (надалі - позивач, ПрАТ "УФГ"), звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, (надалі - відповідач, Нацкомфінпослуг), про визнання протиправною та скасування постанови №35/17-4/20 ФМ від 27.03.2013 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржувана постанова №35/17-4/20 ФМ від 27.03.2013 р., прийнята без забезпечення всебічного, повного, об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, з порушенням вимог законодавства України, що призвело до порушення законних прав та інтересів позивача.

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, а Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, прийнявши оскаржувану постанову №35/17-4/20 ФМ від 27.03.2013 р., діяла в межах та у спосіб, визначені чинним законодавством України, а тому постанова є обґрунтованою та правомірною.

В судове засідання 27.05.2013 р. не прибув належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи представник відповідача.

Необхідність у заслуховуванні свідка чи експерта у справі відсутня, так само, як і відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Приймаючи до уваги викладене, розгляд справи здійснюється у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

З 04.12.2012 р. по 31.01.2013 р. Нацкомфінпослуг була проведена планова інспекція ПрАТ "УФГ", за результатами якої відповідачем був складений Акт планової інспекції Приватного акціонерного товариства "Українська фінансова група" №11/16-4ФМ від 25.02.2013 р. (надалі -Акт інспекції).

Згідно висновків Акту інспекції позивачем порушено:

- вимоги частини першої статті 6 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" в частині призначення Товариством працівника, відповідального за проведення внутрішнього фінансового моніторингу, не з урахуванням вимог пункту 5 Порядку взяття на облік суб'єктів первинного фінансового моніторингу, реєстрації ними фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, і подання Державній службі фінансового моніторингу інформації про зазначені та інші фінансові операції, що можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.10.10 № 747 (747-2010-п) , в частині не подання суб'єктом, крім спеціально визначеного Держфінмоніторингу інформацію, необхідну для взяття його на облік, протягом трьох робочих днів з дати призначення працівника, відповідального за проведення фінансового моніторингу;

- вимоги частини першої статті 6 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" в частині призначення Товариством працівника, відповідального за проведення внутрішнього фінансового моніторингу, не з урахуванням вимог пункту 2.6 розділу 2 Положення про здійснення фінансового моніторингу фінансовими установами, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 05.08.03 № 25 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.08.03 за №715/8036 (z0715-03) , в частині призначення відповідального працівника відповідно до законодавства та у порядку, встановленому установчими та/або внутрішніми документами установи, до здійснення першої фінансової операції та пункту 2.13 розділу 2 Положення про здійснення фінансового моніторингу фінансовими установами, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 05.08.03 № 25 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.08.03 за №715/8036 (z0715-03) , в частині не дотримання обов'язку керівником установи або особою, яка виконує його обов'язки, призначати відповідального працівника у відокремленому підрозділі (відокремлених підрозділах) у разі наявності в установи відокремлених підрозділів за поданням керівника відокремленого підрозділу або особи, яка виконує його обов'язки, за погодженням з відповідальним працівником установи.

На підставі зазначеного Акту інспекції відповідачем була прийнята постанова про застосування штрафу за невиконання (неналежне виконання) вимог Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" (249-15) та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом №35/17-4/20 ФМ від 27.03.2013 р. (надалі - постанова №35/17-4/20 ФМ), якою до позивача застосовано штраф у розмірі 5100,00 грн.

Згідно пунктів 1, 2, 3 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президента України від 23.11.2011 № 1070/2011 (1070/2011) р., (далі - Положення № 1070), Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України.

Нацкомфінпослуг здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг у межах, визначених законодавством.

У своїй діяльності відповідач керується Конституцією (254к/96-ВР) та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Основними завданнями Нацкомфінпослуг є здійснення, в межах своїх повноважень, державного регулювання та нагляду за наданням фінансових послуг і дотриманням законодавства у відповідній сфері, а також захист прав споживачів фінансових послуг шляхом застосування у межах своїх повноважень заходів впливу з метою запобігання і припинення порушень законодавства на ринку фінансових послуг.

Відповідно до підпунктів 138, 139 пункту 4 Положення №1070 (1070/2011) Нацкомфінпослуг відповідно до покладених на неї завдань: виконує в межах своїх повноважень функції суб'єкта державного фінансового моніторингу; визначає за погодженням із Держфінмоніторингом вимоги до організації проведення фінансового моніторингу фінансовими установами та юридичними особами, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але мають право на надання фінансових послуг відповідно до законів та нормативно-правових актів Нацкомфінпослуг, для виконання ними вимог актів законодавства з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" державне регулювання і нагляд у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму здійснюються, зокрема, щодо страховиків (перестраховиків), ломбардів та інших фінансових установ, а також юридичних осіб, що відповідно до законодавства надають фінансові послуги (крім фінансових установ та інших юридичних осіб, щодо яких державне регулювання і нагляд у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму здійснюються іншими суб'єктами державного фінансового моніторингу), платіжних організацій та членів платіжних систем, що є небанківськими установами, - національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Щодо не повідомлення Держфінмоніторингу України про звільнення, а згодом і призначення ОСОБА_2 відповідальним працівником за проведення фінансового моніторингу у наступних структурних підрозділах: філія у м. Миколаїв, перша філія в м. Миколаїв, Одеська обласна філія, Одеська філія, філія в м. Херсон, друга філія в м. Полтава, філія в м. Одеса, друга Севастопольська філія, Кримська філія, Одеська регіональна філія суд зазначає наступне.

Наказами від 02.03.2010 року №№31-41 ОСОБА_2 призначений відповідальним працівником за проведення фінансового моніторингу у наступних структурних підрозділах ПрАТ "Українська фінансова група": філія у м. Миколаїв, перша філія в м. Миколаїв, Одеська обласна філія, Одеська філія, філія в м. Херсон, друга філія в м. Полтава, філія в м. Одеса, друга Севастопольська філія, Кримська філія, Одеська регіональна філія.

При цьому, згідно із записом у трудовій книжці ОСОБА_2, наявної у матеріалах справи, його було звільнено наказом від 29.11.2012 року №143-к та знову прийнято на посаду директора департаменту правового забезпечення ПрАТ "Українська фінансова група" відповідно до наказу від 30.11.2012 року №146-к.

Як вбачається зі змісту вищезазначених наказів, ОСОБА_2 29.11.2012 р. звільнений з посади директора департаменту правового забезпечення ПрАТ "Українська фінансова група", а 30.11.2012 року прийнятий на ту саму посаду.

Відповідно до п.5, 10 Порядку взяття на облік суб'єктів первинного фінансового моніторингу, реєстрації ними фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, і подання Державній службі фінансового моніторингу інформації про зазначені та інші фінансові операції, що можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2010 р. №747 (747-2010-п) (надалі - Порядок №747) суб'єкти, крім спеціально визначених, подають Держфінмоніторингу інформацію, необхідну для взяття їх на облік, протягом трьох робочих днів з дати призначення працівника, відповідального за проведення фінансового моніторингу (далі - відповідальний працівник), але не пізніше дня проведення першої фінансової операції. У разі зміни інформації, яка стала підставою для взяття суб'єкта на облік, суб'єкт протягом трьох робочих днів з дати настання таких змін подає Держфінмоніторингу відповідну інформацію. Така інформація може подаватися на паперових носіях або в електронному вигляді.

Отже, виходячи з обставин даної справи, у зв'язку з тим, що останнім фактичним днем виконання трудової функції ОСОБА_2 на посаді директора департаменту правового забезпечення ПрАТ "Українська фінансова група" було 29.11.2012 року, а днем прийняття на ту саму посаду - 30.11.2012 року, змін інформації, яка стала підставою для взяття суб'єкта на облік у розумінні п.10 Порядку №747 (747-2010-п) не відбулося, а тому, суд дійшов висновку, що ПрАТ "Українська фінансова група" не порушено п.5 та п.10 Положення №747 (747-2010-п) в частині не повідомлення Держфінмоніторингу щодо зміни інформації про відповідального працівника за проведення фінансового моніторингу у наступних структурних підрозділах: філія у м. Миколаїв, перша філія в м. Миколаїв, Одеська обласна філія, Одеська філія, філія в м. Херсон, друга філія в м. Полтава, філія в м. Одеса, друга Севастопольська філія, Кримська філія, Одеська регіональна філія.

Щодо не призначення відповідального працівника за проведення фінансового моніторингу у відокремлених підрозділах в м. Сімферополь та у п'ятій філії м. Одеса протягом періоду з 01.08.2011 по 30.11.2012 р. суд зазначає наступне.

Відповідно до п.2.6 та .п.2.13 розділу ІІ Положення про здійснення фінансового моніторингу фінансовими установами, затвердженого Розпорядженням Держфінпослуг від 05.08.2003 № 25 (z0715-03) , (надалі -Положення №25), відповідальний працівник призначається відповідно до законодавства та у порядку, встановленому установчими та/або внутрішніми документами установи, до здійснення першої фінансової операції. У разі наявності в установи відокремлених підрозділів за поданням керівника відокремленого підрозділу або особи, яка виконує його обов'язки, за погодженням з відповідальним працівником установи керівник установи або особа, яка виконує його обов'язки, призначає відповідального працівника у відокремленому підрозділі (відокремлених підрозділах).

Позивач стверджував, а відповідач не заперечував, що вказані вище філії не здійснювали фінансових операцій після створення та до завершення періоду, який перевіряється, а тому відповідач помилково вважав, що ПрАТ "УФГ" порушено вимоги п.2.6 та п.2.13 Положення №25 (z0715-03) .

Щодо ненадання інформації на письмовий запит Нацкомфінпослуг від 27.12.2012 р. № 5/16-4/1, щодо проведених фінансових операцій сума яких, відповідно до законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, перевищує або дорівнює 150000 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до п.13, п.16 ч.2 ст.6 Закону України "Про запобігання та протидію іегалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний, зокрема: надавати на запит відповідного суб'єкта державного фінансового моніторингу інформацію, необхідну для перевірки фактів порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму; забезпечувати на документальний запит безперешкодний доступ суб'єктів державного фінансового моніторингу та правоохоронних органів до документів або інформації, що міститься в них, відповідно до вимог закону.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем був направлений позивачу Запит про надання документів, необхідних для приєднання їх до акта інспекції №5/16-4/1 від 27.12.2012 р., в якому просив надати інформацію та належним чином засвідчені копії наступних документів: наказів про призначення працівників, які протягом періоду, що перевірявся, відповідали за проведення фінансового моніторингу в ПрАТ "УФГ" та у всіх структурних підрозділах; щомісячних письмових звітів ПрАТ "УФГ" та всіх структурних підрозділів про виявлені фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу за III квартал 2012 року; інформацію у вигляді таблиці (назва країни, дата проведення oпepaції, П.І.П. клієнта, код ЄДРПОУ, назва юридичної особи) щодо проведення фінансових операцій ПрАТ "УФГ" госпрозрахунковими структурними підрозділами у період з 01.08.2011 по 31.12.2011 до/з наступних юрисдикцій: Ірак, Іран, Алжир, Ангола, Афганістан та ін.

Судом встановлено, що позивач Листом №3633-08 від 28.12.2012 р. повідомив, що у періоді, що перевірявся, ПрАТ "УФГ" надавало послуги з переказу коштів за міжнародними платіжними системами згідно з вимогами Правил здійснення за межі Україні та в Україні переказів фізичних осіб за поточними валютними неторговельними операціями та їх виплати в Україні, що затверджені Постановою Правління Національного банку України від 29.12.2007 р. №496 (z0074-08) , в редакції, що діяла в період, що перевірявся (надалі - Правила №496), а також повідомив, що згідно п.п. 1.1, 2.1, 2.3 та 2.5 Правил № 496 ПрАТ "УФГ", як і банки України, здійснює без відкриття рахунків відправки та виплати переказів фізичних осіб, що дорівнюють та не перевищують 150000 грн.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позивачем не було допущено ненадання інформації на письмовий запит Нацкомфінпослуг від 27.12.2012 р. № 5/16-4/1, щодо проведених фінансових операцій сума яких, відповідно до законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, перевищує або дорівнює 150000 грн.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

При цьому, суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч.3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Згідно з ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідачем не було доведено правомірність та обґрунтованість прийнятої Постанови №35/17-4/20 ФМ.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись вимогами ст. ст. 69- 71, 94, 158- 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

1. Позов Приватного акціонерного товариства "Українська фінансова група" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати Постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, про застосування штрафу за невиконання (неналежне виконання) вимог Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" (249-15) та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом №35/17-4/20 ФМ від 27.03.2013 р.

3. Судові витрати в сумі 114,70 грн. (сто чотирнадцять гривень сімдесят копійок) присудити на користь Приватного акціонерного товариства "Українська фінансова група" (ідентифікаційний номер 14285934) за рахунок Державного бюджету України.

постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185- 187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.