ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 лютого 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого - судді Цуркана М.I.
суддів: Амєліна С.Є., Гуріна М. I., Кобилянського М.Г.,
Юрченка В.В.,
розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Личаківського районного суду міста Львова від 28 грудня
2004 року та рішення Апеляційного суду Львівської області від 11
квітня 2005 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівського
обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії, -
В С Т А Н О В И Л А :
У серпні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду
з позовом до Львівського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії та стягнення недовиплаченої
пенсії. Зазначав, що проходив військову службу у Збройних Силах
України і в лютому 2002 року звільнений у запас. Вважав, що
розрахунок призначеної йому пенсії є неправильним, оскільки
здійснений з порушенням вимог Закону України "Про пенсійне
забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового
складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" ( 2262-12 ) (2262-12)
,
без врахування премії в розмірі 33, 3 %. Крім того, не враховано
вимоги Указів Президента України № 389/2003 ( 389/2003 ) (389/2003)
року від
05 травня 2003 року про встановлення надбавки у розмірі 90 % за
безперервну службу в Збройних Силах України; № 173/2002
( 173/2002 ) (173/2002)
від 23 лютого 2002 року про встановлення 100 %
щомісячної надбавки до грошового забезпечення. Посилаючись на ці
обставини, просив зобов'язати відповідача перерахувати призначену
йому пенсію з урахуванням зазначених надбавок та стягнути
заборгованість.
Рішенням Личаківського районного суду міста Львова від 28
грудня 2004 року позов задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1
право на включення щомісячної премії, надбавки за службу в
Збройних Силах України до додаткових видів грошового забезпечення
з яких повинна обчислюватися пенсія за вислугою років. Зобов'язано
Львівський обласний військовий комісаріат перерахувати ОСОБА_1
пенсію за вислугою років з врахуванням: щомісячної премії в
розмірі 33, 3 % за підтримання бойової готовності і бездоганне
виконання службових обов'язків з дня призначення пенсії; 100 %
надбавки грошового забезпечення відповідно до Указу Президента
"Про посилення соціального захисту військовослужбовців та осіб
начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" №
173/2002 ( 173/2002 ) (173/2002)
від 23 лютого 2002 року з 01 січня 2003
року.
Апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволена частково. Рішення
Личаківського районного суду міста Львова від 28 грудня 2004 року
в частині зобов'язання Львівського обласного військового
комісаріату перерахувати ОСОБА_1 пенсію з врахуванням премії в
розмірі 33, 3% надбавки в розмірі 100 % на підставі Указу
Президента України № 173/2002 від 23 березня 2002 ( 173/2002 ) (173/2002)
року скасоване та постановлене нове - про відмову в позові.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями позивач
звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду України, який
направив її разом зі справою до Вищого адміністративного суду
України.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду
першої та апеляційної інстанції, постановити нове - про
задоволення позовних вимог, оскільки, на його думку, суд першої
інстанції порушив норми матеріального права, а суд апеляційної
інстанції - норми процесуального законодавства. А саме: ч. 3 ст.
63 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців,
осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та
деяких інших осіб" ( 2262-12 ) (2262-12)
від 09 квітня 1992 року, п. 8
постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення
вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги
особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам,
військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за
контрактом, особам начальницького і рядового складу органів
внутрішніх справ та членам їхніх сімей" ( 393-92-п ) (393-92-п)
№ 393 від 17
липня 1992 року.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду
України, перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної
скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної
інстанції норм матеріального та процесуального закону, правової
оцінки обставин у справі у межах, визначених ч. 2 ст. 220 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів приходить до висновку про
відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та
скасування ухвалених по справі судових рішень.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що
ОСОБА_1 є військовим пенсіонером.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про пенсійне
забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового
складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" ( 2262-12 ) (2262-12)
,
який визначає умови та порядок пенсійного забезпечення
військовослужбовців Збройних сил України, пенсійне забезпечення
військовослужбовців, які мають право на пенсію здійснюється
відповідними відомствами в порядку, що визначається Кабінетом
Міністрів України.
Відповідно до ч. 3 ст. 43 вищевказаного Закону / в редакції
яка діяла на час виникнення спірних правовідносин/, пенсії особам
офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям
надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам,
які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей
обчислюються з грошового забезпечення цих військовослужбовців,
осіб начальницького і рядового складу. При цьому для обчислення їм
пенсій враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи
спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років, надбавки
за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби у
порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня
1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років,
призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам
офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям
надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам
начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та
членам їхніх сімей" ( 393-92-п ) (393-92-п)
пенсії обчислюються з таких видів
грошового забезпечення: окладу за останньою штатною посадою,
займаною перед звільненням; окладу за військове або спеціальне
звання; процентної надбавки за вислугу років; додаткових видів
грошового забезпечення, що надаються щомісяця (надбавки за вчене
звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби).
Щодо нової редакції ч. 3 ст. 43 зазначеного Закону, де
йдеться про нарахування пенсії з розміру грошового забезпечення
за останньою штатною посадою перед звільненням, куди включається
оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну
надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового
забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах,
встановлених законодавством" та п. 2 Перехідних положень до
Закону України "Про внесення змін до статті 43 Закону України "Про
пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і
рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб"
( 1769-15 ) (1769-15)
, який передбачає право на перерахунок пенсії з
урахуванням зазначеного положення Закону, то вони набирають
чинность з 1 січня 2005 року і не мають зворотньої дії в часі.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України № 452 від 06
квітня 1998 ( 452-98-п ) (452-98-п)
року "Про упорядкування додаткових видів
грошового забезпечення військовослужбовців", якою затверджені
додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, що
виплачуються щомісячно, премія не відноситься до додаткових видів
грошового забезпечення.
Відповідно до положень ст. 63 Закону України "Про пенсійне
забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового
складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" ( 2262-12 ) (2262-12)
, призначені військовослужбовцям
пенсії перераховувались з підвищенням грошового забезпечення
відповідних категорій військовослужбовців, які мали право на
пенсію за цим законом.
Враховуючи наведене, суди дійшли правильного висновку про
відмову в задоволенні позову, оскільки ОСОБА_1 на момент
звільнення вказаних надбавок не отримував, так як звільнений до їх
запровадження, а премія не відноситься до додаткових видів
грошового забезпечення.
Оскільки оскаржувані судові рішення постановлені з
дотриманням норм матеріального і процесуального закону, колегія
суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без
задоволення, а судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 224, 230, ч. 5 ст. 254 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення
Личаківського районного суду міста Львова від 28 грудня 2004 року
та рішення Апеляційного суду Львівської області від 11 квітня 2005
року - без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГОЛОВУЮЧИЙ : Цуркан М.I.
СУДДI : Амєлін С.Є.
Гурін М.I.
Кобилянський М.Г.
Юрченко В.В.