Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого  Співака В.I.,

суддів   Білуги С.В.,

Гаманка О.I.,

Загороднього А.Ф.,

Заїки М.М.,

при секретарі  Замезі Ю.I.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 02.12.2004р. та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 28.02.2005р. по справі за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії посадових осіб Сумського обласного військового комісаріату, -

встановила:

У листопаді 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на неправомірні дії посадових осіб Сумського обласного військового комісаріату щодо відмови в перерахунку пенсії.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 02.12.2004р.  у задоволенні скарги ОСОБА_1 було відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Сумської області від 28.02.2005р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 було відхилено, а рішення Зарічного районного суду м. Суми від 02.12.2004р. залишено без змін.

На зазначені судові рішення судів першої та апеляційної інстанції надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, в якій ставиться питання про їх скасування та направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши  доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, оскільки судові рішення суду першої та апеляційної інстанції постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необгрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) для зміни чи скасування судового рішення.

Закони України, Укази Президента України та інші нормативно-правові акти, на які посилається скаржник, вимагаючи перерахунку пенсії, були прийняті та набрали законної сили вже після звільнення його з військової служби на пенсію, а тому їх дія на вимоги скаржника не поширюється.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись ст.ст. 212, 215, 220-1. 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів -

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Зарічного районного суду м. Суми від 02.12.2004р. та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 28.02.2005р. по справі за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії посадових осіб Сумського обласного військового комісаріату - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.