826/6537/13-а Про визнання протиправними дії ДПІ щодо визнання нікчемними правочинів - 13.06.2013 Прийняття

- щодо визнання нікчемними правочинів укладених між ТОВ "Бізнес Аналітика Україна" та контрагентами-покупцями за листопад-грудень 2012 року, про що зазначено у акті №373/22-4/30781411 від 17.04.2013 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Бізнес Аналітика Україна" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Маркет-Трейд" за період листопад, грудень 2012 року;

- при винесенні висновків, які викладені в акті №373/22-4/30781411 від 17.04.2013 про не підтвердження податкових зобов’язань та податкового кредиту у ТОВ "Бізнес аналітика Україна" по контрагенту –постачальнику ТОВ "Маркет-Трейд";

- щодо коригування даних Автоматизованої системи "Результати співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" інформацію про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Бізнес Аналітика Україна" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Маркет-Трейд" за період листопад, грудень 2012 року;

- зобов’язання Державну податкову інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби вилучити з Автоматизованої системи "Результати співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" інформацію про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Бізнес Аналітика Україна" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Маркет-Трейд" за період листопад, грудень 2012 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що акт перевірки не містить жодних посилань на ухилення контрагентів позивача від уплати податків та зборів, винесення вироків щодо посадових осіб такого підприємства або будь-яких інших відомостей, які можуть бути визначені як докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок, що на думку позивача свідчить про не обґрунтованість висновків перевірки.

Також, позивач зазначає, що відповідачем всупереч вимог ст.. п. 58.1 ст. 58, п. 86.6 ст. 86 Податкового кодексу України на підставі акту перевірки не прийнято податкове повідомлення-рішення, проте внесено до Автоматизованої системи "Результати співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" інформацію про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Бізнес Аналітика Україна" інформацію про результати перевірки позивача. Позивач вказує, податкові зобов’язання, штрафні санкції або пеня відповідачем на підставі акту перевірки не приймались відтак будь-яких законних підстав для внесення відповідачем змін у податкову звітність позивача не існує, що на думку позивача, підставою для визнання таких дій відповідача протиправними та зобов’язання вилучити інформацію щодо висновків перевірки.

Відповідач – Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби – заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи та зазначив, що позивачем до перевірки не надано документів, що підтверджують фактичне проведення розрахунку за надані послуги.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд,

Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Бізнес Аналітика Україна" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Маркет Трейд" за період листопад, грудень 2012 року, за результатом якої складено акт від 17.04.2013 №373/22.4/30781411 (далі – акт перевірки).

Як вбачаться з акту перевірки, перевірку позивача проведено згідно із пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України, відповідно до наказу від 11.04.2013 №1191.

Згідно із пунктом 75.1.2 ПК України (2755-17) документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно із підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби листами від 25.01.2013 №4003/10/22.410, від 25.02.2013 №8686/10/22.4 на адресу позивача направлено запити про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "Маркет-рейд".

Позивачем листами 12.03.2013 №20 від 01.04.2013 №21 надано відповідь на зазначені вище запити відповідача.

Відповідно до п. 78.4. ст. 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Судом встановлено, що копія наказу від 11.04.2013 №1191 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та повідомлення від 11.04.2013 №407/22-4 надіслані на адресу позивача поштовим повідомленням.

Враховуючи, що позивач був належним чином повідомлений про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, оскільки з акту перевірки вбачається, що позивачем не надано на запит копію договору з ТОВ "Мар-трейд" та документів, які б підтверджували фактичне виконання робіт, суд дійшов висновку, що перевірка позивача проведена на підставі та в порядку визначених Податковим кодексом України (2755-17) .

Як вбачається з матеріалів справи перевіркою не підтверджено реальність операцій з придбання товарів (робіт, послуг) ТОВ "Бізнес Аналітика Україна" у ТОВ "Маркет-Трейд" за листопад грудень 2012 року. Таким чином за результатами перевірки не підтверджено задекларовані ТОВ "Бізнес Аналітика Україна" податкові зобов’язання з ПДВ за листопад, грудень 2012 року в частині поставки по ланцюгу товарів (робіт, послуг) придбаних у ТОВ "Маркет-Трейд", а також не підтверджено задекларований ТОВ "Бізнес аналітика Україна" за листопад, грудень 2012 року податковий кредит з ПДВ по контрагенту-постачальнику ТОВ "Маркет Трейд".

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

За змістом вищезазначених норм відповідні витрати вважаються сформованими платником податку правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарських операцій платника податків у податковому обліку фактичним даним.

Як вбачаться з акту перевірки, відповідно до наданих до перевірки документів, а також баз даних ДПІ у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби ТОВ "Бізнес аналітика Україна" до податкового кредиту віднесено податок на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Маркет Трейд" за листопад 2012 року в сумі 76 000 грн., за грудень 2012 року в сумі 59 850 грн.

Як вбачається з акту перевірки позивачем надано до перевірки копії отриманих від ТОВ "Маркет Трейд" рахунків, актів виконаних робіт, податкових накладних.

Судом встановлено, що до перевірки не надано договір укладений з ТОВ "Маркет-Трейд". Також, в актах виконаних робіт вказується лише назва проведених послуг, а зміст, обсяг та результат виконаних робіт відсутній, тобто понесені витрати на придбання послуг не оформлені відповідними документами, які б підтверджували фактичне виконання послуг, відповідно до умов спірного договору.

Також, з акту перевірки вбачається, що актом ДПІ у м. Хмельницькому Державної податкової служби від 04.04.2013 №1255/22-3/36355552 встановлено, що у ТОВ "Маркет Трейд" фактично відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, матеріали для здійснення основного виду діяльності.

Представником позивача в судовому засіданні надано до огляду оригінал доку сплати коштів на користь ТОВ "Маркет Трейд".

Згідно з пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як зазначено в Довідці про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами окремих норм Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) від 15 квітня 2010 року, вирішення спорів, пов’язаних із правомірністю формування платниками податку податкового кредиту, а також сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, потребує встановлення всіх фактичних обставин, що підтверджують реальне здійснення господарських операцій, на підставі яких визначено суми податкового кредиту або бюджетного відшкодування. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов’язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Враховуючи, що з матеріалів справи вбачається, у ТОВ "Маркет Трейд" фактично відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, матеріали для здійснення основного виду діяльності, оскільки позивачем не надано до перевірки належних доказів реальності виконання спірного договору, отже висновок відповідача викладений в акті перевірки щодо не підтвердження позивачем задекларованих податкових зобов’язань з ПДВ за листопад, грудень 2012 року в частині поставки по ланцюгу товарів (робіт, послуг) придбаних у ТОВ "Маркет-Трейд", а також не підтвердження задекларованого позивачем за листопад, грудень 2012 року податкового кредиту з ПДВ по контрагенту-постачальнику ТОВ "Маркет Трейд" - обґрунтованим та підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 14.1.39 Податкового кодексу України (2755-17) , грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Зазначене свідчить про те, що податкове повідомлення-рішення приймається податковим органом в разі, коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення (п.58.1 ст. 58 Податкового кодексу України).

Отже, оскільки податковим органом не встановлено жодного з фактів, які є підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення, то податкове повідомлення-рішення не відповідачем не приймається.

З матеріалів справи вбачаться та сторонами не заперечується, що за результатом акту перевірки податкове повідомлення-рішення не приймалось. У відповідача відсутні правові підстави для коригування на підставі акту перевірки даних Автоматизованої системи "Результати співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України".

Оскільки в матеріалах справи відсутній жодний доказ того, що на підставі акту перевірки відбулось коригування даних Автоматизованої системи "Результати співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", суд дійшов висновку, про необґрунтованість вимог позивача про визнання протиправним дій щодо коригування даних Автоматизованої системи "Результати співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", зобов’язання вилучити інформацію внесену на підставі акту перевірки.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість дій, тому, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Аналітика Україна" не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 69- 71, 94, 160- 165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

Відмовити в задоволенні позовних вимог.

постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185- 187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.