ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі :
Головуючого - судді Бутенка В. I.,
Суддів : Лиски Т. О.,
Панченка О. I.,
Сороки М. О.,
Штульмана I. В.,
При секретарі Ткаченко О. М.,
З участю позивачів - ОСОБА_1., ОСОБА_2, представника
позивачів - ОСОБА_3, представника Гнідинської сільської ради -
Чубаря О. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну
справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_1 та
їх представника ОСОБА_3 до Гнідинської сільської ради, третя
особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Ексімгруп
Лімітед" про визнання рішення незаконним, за касаційною скаргою
ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_1 та їх представника
ОСОБА_3 на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської
області від 24 жовтня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду
Київської області від 04 квітня 2006 року, -
В С Т А Н О В И Л А :
У лютому 2005 року позивачі звернулися до Бориспільського
міськрайонного суду Київської області з позовом про визнання
незаконними рішення Гнідинської сільської ради НОМЕР_1 про
затвердження проекту відведення земельної ділянки в постійне
користування землею під розширення колективних садів масиву
"Вишеньки" для працівників ТОВ "Ексімгруп Лімітед" на території
Гнідинської сільської ради, та рішень Гнідинської сільської ради №
НОМЕР_2. та № НОМЕР_3. про надання земельної ділянки ТОВ
"Ексімгруп Лімітед" під розширення колективних садів, визнання
недійсним Державного акту на право постійного користування землею
НОМЕР_4 "Ексімгруп Лімітед".
Вимоги позивачів обгрунтовані тим, що вказані рішення
порушують їх права щодо загального користування водами р. Дніпро
(Канівського водосховища), оскільки планом розташування будівель
та споруд не передбачені вільні проходи до річки, а проходи,
відмічені на плані, заплановані лише для використання ТОВ
"Ексімгруп Лімітед".
Крім того, позивачі вважають, що Гнідинська сільська рада при
прийнятті оспорюваних рішень, перевищила свої повноваження,
оскільки частина земельної ділянки передана ТОВ "Ексімгруп
Лімітед" належить м. Києву, та не мала права надавати землі
водного фонду.
Позивачі вважають, що порушені вимоги закону щодо надання
земель у користування, оскільки в спірних рішеннях зазначається
лише мета без зазначення цільового призначення земельної ділянки,
ділянки надані без розроблення проекту відведення та з порушенням
Водного кодексу України ( 213/95-ВР ) (213/95-ВР)
. На підставі зазначеного
позивачі просили визнати рішення незаконними, а Державний акт на
право постійного користування землею - недійсним.
Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської
області від 24 жовтня 2005 року в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 04 квітня
2006 року апеляційна скарга ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2,
ОСОБА_1 відхилена, а постанова Бориспільського міськрайонного
суду Київської області від 24 жовтня 2005 року залишена без змін.
В касаційній скарзі на постанову Бориспільського
міськрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2005 року та
ухвалу Апеляційного суду Київської області від 04 квітня 2006 року
представник позивачів ОСОБА_3. ставить питання про скасування
судових рішень в зв'язку з неправильним застосуванням норм
матеріального і процесуального права та ухвалення нового рішення
про задоволення позову.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія
суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суди першої та апеляційної
інстанцій виходили з того, що відповідно до п. 5 Прикінцевих та
перехідних положень КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
та ч. 1 ст. 72 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
обставини, встановлені судовим рішенням в
адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрали
законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, в яких
беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці
обставини.
Обставини, які є предметом дослідження в даній справі щодо
недійсності оспорюваних позивачами рішень сільської ради та
Державного акту про право постійного користування землею з підстав
перевищення повноважень Гнідинської сільською радою, порушення
вимог щодо надання земель в користування, порушення вимог щодо
надання в користування прибережної захисної смуги, встановленні
судовим рішенням Господарського суду Київської області від
26.05.2005 р. у справі № 142/9-2005, залишеним без змін постановою
Київського міжобласного господарського суду від 30.08.2005 р.
Посилання позивачів на те, що вони не мають вільного доступу
до р. Дніпро і на те, що під час виділення третій особі земельної
ділянки порушено ст. 85 Водного кодексу України ( 213/95-ВР ) (213/95-ВР)
є
необгрунтованими і спростовуються матеріалами справи.
Крім того, суди дійшли вірного висновку, що позов подано з
пропуском трирічного строку позовної давності, оскільки позивачі
мали змогу звертатися за захистом своїх порушених прав з часу
видачі Державного акту на право постійного користування землею від
07.12. 2001 р.
Згідно з ст.. 224 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції залишає касаційну
скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає,
що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм
матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень
чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну
скаргу слід залишити без задоволення, оскільки судові рішення
ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права,
а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Керуючись ст.ст. 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_1
та їх представника ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову
Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24
жовтня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від
04 квітня 2006 року - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених
ст. 237 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Судді :
(підпис) В. I. Бутенко
(підпис) Т. О. Лиска
(підпис) О. I. Панченко
(підпис) М. О. Сорока
(підпис) I. В. Штульман
З оригіналом згідно суддя Т. О. Лиска